3. Мета, завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океану

Метою комплексного моніторингу океану є визначення стану Світового океану та прогнозування змін, які відбуваються в його екосистемах внаслідок антропогенних факторів.

Основні завдання:

- виявлення каналів надходження та оцінювання потоків забруднюючих речовин у морських екосистемах;

- вивчення негативних наслідків забруднення екосистем;

- визначення критичних концентрацій забруднюючих речовин, які можуть спричинити порушення функціональних біологічних та біохімічних процесів;

- вивчення фізичних, хімічних та біологічних процесів, які визначають асиміляційну ємність;

- побудова математичних моделей окремих екологічних процесів для прогнозування екологічної ситуації в океані на локальному, регіональному та глобальному масштабах.

Для розв’язання цих завдань використовують інформацію, отриману з різних джерел:

а) дані натурних спостережень, які дають змогу виявляти основні джерела і канали надходження забруднюючих речовин, оцінювати процеси самоочищення;

б) лабораторні дослідження, що сприяють встановленню в умовах, максимально наближених до природних, критичних концентрацій, обчисленню величини асиміляційної ємності;

в) математичне моделювання, яке дає змогу вивчати реакції екосистем на дію певних факторів.

Комплексний глобальний моніторинг океану охоплює екологічний та фізичний моніторинги.

Екологічний моніторинг океану є системою аналізу, оцінювання та прогнозування стану морських екосистем. Важливою складовою екологічного моніторингу є біологічний моніторинг морського середовища, який передбачає систематичні спостереження за елементами морських екосистем.

Фізичний моніторинг океану призначений для аналізу дії фізико-океанографічних та гідродинамічних факторів, які спричиняють поширення та перерозподіл забруднюючих речовин у морському середовищі.

Отже, моніторинг вод Світового океану охоплює як біотичну, так і абіотичну складові, що дає змогу усвідомити єдність і взаємозв’язки процесів, які в ньому відбуваються.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте джерела та види забруднення Світового океану.

2. Що таке дампінг? Які вимоги до організації демпінгу є основними?

3. Наведіть приклади негативних явищ, що супроводжують демпінг.

4. Охарактеризуйте основні завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океану.

Тема 9. Організація спостережень за станом вод морів і океанів

1. Завдання і пункти спостережень за станом вод морів і океанів

Спостереження за станом морів на території країни почали здійснювати із середини 1960-х років Держкомгідрометом. Суть спостережень полягає в тому, щоб регламентувати скидання відходів таким чином, щоб процеси природної утилізації переважали над процесами забруднення і приводили до усунення зрушень в екологічних системах.

Для цього необхідно вирішити ряд задач:

1. організувати систематичні спостереження й оцінку стану морських вод і впливу забруднення на природні фізико-хімічні і гідробіологічні умови;

2. вивчити шляхи і параметри поширення і природної утилізації забруднювачів для наступного визначення можливого їхнього скидання в море;

3. здійснити прогноз динаміки забруднення морських вод на найближчу і далеку перспективу по заданих значеннях скидання відходів, гідрохімічних і гідробіологічних умовах;

4. розробити рекомендації по оптимальному режиму скидань у конкретних ділянках морів і океанів.

Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод підрозділяються на 3 категорії. Категорія встановлюється в залежності від розташування і потужності джерел забруднення, регіональних і фізико-географічних умов. Межа контрольованих районів залежить від фізико-географічних умов з урахуванням розподілу забруднюючих речовин і гідрометеорологічного режиму.

Пункти І категорії призначені для спостереження за якістю води в прибережних районах, які мають важливе народногосподарське значення. Вони розміщуються у районах водокористування населення; у портах і припортових акваторіях; у місцях нересту та сезонного скупчення цінних риб та інших морських організмів; у місцях скиду міських стічних вод і стічних вод промислових та сільськогосподарських комплексів; у районах розробки та транспортування корисних копалин; їм гирловому узмор'ї великих річок.

Пункти II категорії призначені для спостереження за якістю води прибережних районів і районів відкритого моря, а також для дослідження сезонної та річної зміни рівня забрудненості морських вод. Вони розташовуються в районах, де надходження забруднюючих речовин проходить за рахунок міграційних процесів.

Пункти III категорії призначені для спостереження за якістю морських вод у районах відкритого моря, для дослідження річної зміни забруднення морських вод і для розрахунку балансу хімічних речовин.

Отже, спостереження за якістю води в пунктах І категорії проводять в місцях скиду забруднюючих речовин, у пунктах II категорії – в забруднених районах морів та океанів, у пунктах III категорії – у відносно чистих водах (фонові спостереження).

На кожному пункті спостереження визначають кількість і місцезнаходження вертикалей та горизонталей з урахуванням розміщення та потужності джерел забруднення, а також складу, концентрації та форми надходження забруднюючих речовин.

Кількість вертикалей у пункті спостереження якості води на гирловому узмор'ї визначається його шириною: при ширині річки менше 100 м – 1 вертикаль, від 100 до 1000 м – 3 вертикалі, більше 1000 м – 5 вертикалей.

Одну вертикаль розміщують посередині русла, а інші – рівномірно по його ширині.

Кількість горизонталей визначають залежно від глибини річки: при глибині річки 1-5 м – горизонти проводять на поверхні та біля дна; при глибині 5-10 м – на поверхні, на половині глибини і біля дна; при глибині річки більше 10 м – на поверхні, через кожні 5 м та біля дна.

В інших ситуаціях кількість горизонталей визначають з урахуванням глибини об'єкта, складу та концентрації забруднюючих речовин.