2. Основні завдання та принципи системи державного моніторингу

Основними завданнями системи державного моніторингу навколишнього природного середовища є:

— спостереження за станом довкілля;

— аналіз стану навколишнього середовища і прогно­зування його змін;

— забезпечення органів державної влади система­тичною та оперативною інформацією про стан довкілля;

— розроблення науково обґрунтованих рекоменда­цій для прийняття управлінських рішень.

Система державного моніторингу створюється на лока­льному (на території окремих об'єктів), регіональному (в межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів), націо­нальному (на території країни) рівнях з дотриманням міжнародних вимог і є сумісною з аналогічними міжна­родними системами. Вона базується на принципах об'єктивності та достовірності, систематичності спосте­режень за станом довкілля та об'єктами впливу на нього, багаторівневості, узгодження нормативного і методично­го забезпечення, технічного та програмного забезпечен­ня, комплексності в оцінюванні екологічної інформації, оперативності проходження інформації між окремими ланками системи та вчасного інформування органів дер­жавної влади, відкритості екологічної інформації для на­селення.

Регіональні системи екологічного моніторингу пра­цюють у таких напрямах:

— оперативно-технологічний моніторинг (спостере­ження за станом екологічних об'єктів з використанням стаціонарних і пересувних технічних засобів, у т.ч. авіа­ційні та космічні спостереження);

— статистичний моніторинг (непряме спостережен­ня за об'єктами з використанням ретроспективної та оперативної статистичної інформації);

— аудіовідеомоніторинг (спостереження за еколо­гічними об'єктами з використанням аудіо- та відеотехніки);

— соціологічний моніторинг (проведення соціоло­гічних досліджень впливу діяльності людини на стан навколишнього середовища і на рівень екологічної культури);

— науково-публіцистичний моніторинг (спостере­ження за екологічними проблемами шляхом вивчення наукових та публіцистичних видань).

Основними їх завданнями є спостереження за ста­ном навколишнього природного середовища в облас­тях (мінеральними, органічними, біологічними ресур­сами, ґрунтами, підземними та поверхневими водами, атмосферним повітрям); за транскордонним перене­сенням забруднюючих речовин в атмосфері та у вод­них об'єктах; аналіз стану, прогнозування змін дов­кілля і здоров'я населення, оцінювання якості життя в регіоні.

На основі отриманої інформації формують комп'ю­терний банк екологічних даних, що містить оперативні та ретроспективні дані про стан навколишнього середо­вища, природних ресурсів і постійно оновлюється, а та­кож електронну екологічну карту.

У результаті проведення моніторингу довкілля отри­мують первинні й узагальнені дані про стан довкілля на певній території, оцінюють рівні його забруднення, сту­пінь придатності середовища для життєдіяльності лю­дей, на основі чого здійснюють прогнозування і розроб­ляють управлінські природоохоронні рішення.