Тема 3. Класифікація системи моніторингу

Антропогенний вплив на біосферу розподілений не­рівномірно. В одних географічних зонах він майже від­сутній (центральна частина Антарктиди, південна частина Південного океану, заповідники на різних кон­тинентах), в інших – спричинює відчутні зміни пер­винних екосистем, рельєфу, навіть особливостей місце­вості (райони інтенсивного розвитку промисловості, відкритих розробок копалин, інтенсивного ведення сіль­ського господарства, урбанізовані території). Унаслі­док антропогенної дії природні середовища таких райо­нів забруднені невластивими для них елементами (хі­мічними речовинами, їх сполуками). Таке становище зумовлює здійснення певних видів моніторингу на різ­них рівнях.

1. Принципи класифікації систем моніторингу

Для вивчення природних процесів, що відбуваються в екосистемах і біосфері, використовують методи спосте­режень і досліджень різних галузей знань (геології, гідрогеології, метеорології, хімії, біології, фізики, еколо­гії, ґрунтознавства).

Залежно від мети здійснюють моніторинг компонен­тів біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери), біоло­гічний, екологічний моніторинги, моніторинг чинників впливу, джерел забруднення та інші його види на різ­них територіальних рівнях. З огляду на предмет спосте­режень виокремлюють абіотичний, геофізичний, фізич­ний, хімічний, санітарно-токсичний види моніторингу. Цим далеко не вичерпується класифікація систем моніторингу_, оскільки в наукових дослідженнях і практичній діяльності керуються різноманітними підходами і принципами (табл.1).

Класифікація систем моніторингу

Таблиця 1

Принципи класифікації	Наявні або розроблювані системи моніторингу
Універсальні системи (територіально просторова організація)	Глобальний моніторинг, (базовий, регіональний, імпактний рівень) в тому числі фоновий, державний, міждержавний, міжнародний.
Реакції основних складових біосфери	Геофізичні, біологічний, екологічний, кліматичний, біосферний і т.д.
Ступінь антропогенного порушення середовища	Моніторинг антропогенних змін в атмосфері, гідросфері, в ґрунті, біоті. Моніторинг джерел забруднення.
Просторово-часовий підхід	Дистиляційний, авіаційний, космічний, історичний.

2. Види моніторингу на різних територіальних рівнях

Залежно від територіального рівня розрізняють:

• локальний моніторинг (на окремих місцях і зонах, розміри яких не перевищують десятки кілометрів);

• імпактний ( локальні джерела підвищеної небезпеки: хімічні заводи зони впливу АС);

• регіональний (проводять в окремих регіонах);

• глобальний (охоплює загальносвітові процеси і явища в біосфері землі).

Екологічний моніторинг передбачає обов’язковість спостережень на таких рівнях:

1) імпактний рівень — спостереження за територія­ми, які піддаються антропогенному впливу, що зумов­лює небезпечні або критичні наслідки;

2) регіональний рівень — спостереження за процеса­ми та явищами в межах певного регіону;

3) фоновий (базовий) рівень — глобальні, регіональ­ні спостереження за станом екосистем і прогнозування в них змін, що відбуваються без прямого впливу антропо­генних факторів.