- •Передмова
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Практичні заняття
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Моніторинг довкілля як галузь екологічної науки
- •Поняття моніторингу як системи спостережень та прогнозу за станом навколишнього природного середовища.
- •Основні завдання та схема моніторингу
- •3. Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
- •Тема 2. Моніторинг навколишнього природного середовища в Україні
- •Впровадження системи екологічного моніторингу (сем) в Україні
- •2. Основні завдання та принципи системи державного моніторингу
- •3. Організація спостережень за станом природного середовища в межах України
- •4. Система організації екологічного моніторингу в Рівненській області
- •Тема 3. Класифікація системи моніторингу
- •1. Принципи класифікації систем моніторингу
- •Класифікація систем моніторингу
- •Види моніторингу на різних територіальних рівнях
- •3. Вимоги до проведення екологічного моніторингу
- •4. Фоновий моніторинг
- •Програма фонового екологічного моніторингу на основі біосферних заповідників охоплює такі напрямки:
- •5. Кліматичний моніторинг
- •Тема 4. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища
- •Поняття глобального екологічного моніторингу. Основні завдання
- •Рівні глобального екологічного моніторингу
- •Тема 5. Моніторинг атмосферного повітря
- •1. Джерела і наслідки забруднення атмосферного повітря
- •2. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •Визначення кількості стаціонарних постів відповідно
- •4. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб
- •Тема 6. Моніторинг поверхневих вод
- •1. Види забруднення поверхневих вод
- •2. Основні завдання і організація роботи системи моніторингу поверхневих вод
- •Вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод
- •Тема 7. Принципи організації спостереження і контролювання якості поверхневих вод
- •Пункти спостережень за якістю поверхневих вод
- •Категорії
- •2. Програми спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками, терміни проведення гідрохімічних робіт на пунктах спостереження
- •Програми спостережень по гідрологічних і гідрохімічних показниках
- •3. Методи і терміни відбору проб
- •Відбір проб
- •Спостереження за хімічним складом
- •Стандартні
- •Спеціальні
- •Тема 8. Моніторинг Світового океану
- •1. Джерела і види забруднень океану
- •Найпоширеніші токсичні компоненти великомасштабного забруднення Світового океану
- •Мета, завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океану
- •Тема 9. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •Завдання і пункти спостережень за станом вод морів і океанів
- •Програми спостережень за якістю морських вод
- •Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними показниками
- •Оцінювання і контролювання нафтових забруднень поверхні моря
- •Характеристика нафтових плівок на поверхні води
- •Процеси самоочищення морського середовища від забруднюючих речовин
- •Тема 10. Моніторинг стану ґрунтів
- •1. Причини та наслідки антропогенного порушення ґрунтового покриву
- •1.2. Шляхи надходження й особливості міграції забруднюючих речовин у ґрунті
- •2. Наукові і організаційні засади створення ґрунтового моніторингу
- •3. Критерії оцінювання і види ґрунтово-екологічного моніторингу
- •Види ґрунтового моніторингу
- •4. Основні принципи спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунту
- •Тема 11. Радіоекологічний моніторинг та його завдання
- •Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища
- •Радіоекологічний моніторинг, його основні завдання та напрями реалізації
- •Основні складові радіоекологічного моніторингу
- •Тема 12. Моніторинг рослинного покриву
- •1. Біоіндикація
- •2. Вплив забруднюючих речовин на рослинний покрив
- •3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- •4. Оцінювання реакції рослин на забруднення
- •Методичні рекомендації для виконання практичних робіт Практична робота № 1
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Забруднюючі речовини, що викидаються джерелом забруднення (маса ,т/рік)
- •Практична робота №2
- •Концентрація со в різних пунктах спостережень
- •Практична робота №3
- •Порядок виконання роботи:
- •Завдання на модульну контрольну роботу завдання на модульну контрольну роботу №1
- •Залікові питання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Класи та категорії якості поверхневих вод суші
- •Рекомендована література
- •Для нотаток
Методичні рекомендації для виконання практичних робіт Практична робота № 1
Тема: Інвентаризація джерел забруднення атмосферного повітря.
Мета: Скласти інвентаризацію забруднюючих речовин для
підприємства, де крім основного технологічного процесу працює котельня (спалювання мазуту) і використовуються автотранспорт. Розрахувати викиди шкідливих речовин в атмосферу.
Теоретична частина
Для того щоб запропонувати ряд заходів по охороні атмосферного повітря, які призведуть до зниження його забруднення викидами стаціонарних і пересувних джерел, необхідно знати: сучасний стан та тенденції зміни рівнів забруднення атмосферного повітря, види та параметри джерел забруднення, щільність їх розміщення, склад та об'єм викидів.
Результати інвентаризації джерел викидів дозволяють визначити складові окремих джерел, оцінювати екологічну ефективність природоохоронних заходів, здійснювати контроль за викидами окремих джерел.
З метою визначення всіх стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, встановлення їх місцезнаходження, складу та об'єму викидів, було запропоновано провести інвентаризацію джерел викидів шкідливих речовин в навколишньому природному середовищі,
В 1979 році була затверджена і впровадження в дію Інструкція про проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Цією інструкцією було встановлено, що інвентаризацію проводять всі виробничі об'єднання та промислові підприємства, а також всі заклади та організації, у відомстві яких знаходяться виробничі підрозділи, які викидають забруднюючі речовини в атмосферу. При інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу дозволяється використовувати, як прямі методи вимірювання, так і методи балансових розрахунків за загальноприйнятим методом.
Результати інвентаризації джерел викидів дозволяють:
1. Виявити вплив окремих джерел в даній точці місцевості.
2.Оцінювати еколого-економічні показники природоохоронних заходів.
3.Здійснювати контроль за викидами окремих джерел при сумісних викидах.
4.Розробляти довгострокові програми покращення якості повітря.
Результати інвентаризації і звіти про стаціонарні джерела забруднення і забруднюючі речовини, що виникають, вловлюються, утилізуються та викидаються, представляють в місцеві (регіональні) органи управління екології.
Інвентаризація включає в себе характеристику утворення забруднюючих речовин, параметри стаціонарних джерел викидів, неорганізованих джерел, газоочисних установок.
Метою інвентаризації є: визначення викидів шкідливих речовин, що надходять в атмосферу від об'єктів забруднення; оцінка впливу викидів на навколишнє середовище, встановлення ГДВ та ТПВ; вироблення рекомендацій з організації контролю викидів; оцінка стану очисного обладнання; планування природоохоронних заходів.
Інвентаризація здійснюється один раз на 5 років згідно з Інструкцією про інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Джерела забруднення атмосфери визначаються виходячи із схем виробничого процесу підприємства.
Основними параметрами, котрі характеризують викиди забруднюючих речовин в атмосферу, є: вид виробництва, джерело виділення шкідливих речовин, джерело викиду, кількість джерел викидів, координати розташування викиду, висота джерела викиду, діаметр устя труби, параметри газоповітряної суміші на виході з джерела викиду (швидкість, об'єм, температура), характеристика газоочисних пристроїв, види та кількість шкідливих речовин тощо.
