Приклад

Враховуючи вплив ринкових факторів, підприємство при існуючій структурі капіталу може мати різний очікуваний рівень рентабельності власного капіталу (Р_ВК):

1-й варіант	-	РВК = 18%	(імовірність – 0,25);
2-й і 3-й варіанти	-	РВК = 15%	(імовірність – 0,5);
4-й варіант	-	РВК = 9%	(імовірність – 0,25).

Знайти дисперсію і стандартне відхилення фінансового результату.

Очікуваний рівень рентабельності власного капіталу:

180,25+150,5+90,25=14,25%.

Це і є середнє значення можливого фінансового результату.

Таблиця 9.3

Розрахунок дисперсії і середньоквадратичного відхилення

Можливий рівень рентабельності власного капіталу, %	Відхилення від очікуваної (середньої) рентабельності власного капіталу	Квадрат відхи- лення	Імовірність	Дисперсія
18 15 9	18-14,25=3,75 15-14,25=0,75 9-14,25= -5,25	14,06 0,56 25,56	0,25 0,5 0,25	14,060,25=3,52 0,560,5=0,28 25,560,25=6,39
Разом			1,00	10,19

Средньоквадратичне відхилення:

Тобто з урахуванням імовірності розвитку всіх варіантів подій рівень рентабельності може відхилитися від 14,25 % на 3,19 пункти.

К

(9.3)

оефіцієнт варіації (V) представляє собою відносну величину і розраховується як відношення середньоквадратичного відхилення до середнього фінансового результату (математичного очікування)

Так як коефіцієнт варіації є відносною величиною, з його допомогою можна порівнювати рівень коливань окремих параметрів, виражених в різних одиницях виміру. Коефіцієнт варіації може змінюватися від 0 до 100 %. В нашому прикладі він дорівнює 22,4 % (3,19 : 14,25).

Чим менше значення коефіцієнта варіації, тим більша стабільність прогнозної ситуації і відповідно менший ступінь ризику.

• Розрахунково-аналітичні методи застосовуються для оцінки окремих видів ризиків і полягають у виборі ключових показників, від яких залежить ступень ризику, та порівнянні їх фактичних значень з критичними для даного підприємства.

Так, наприклад, ризик втрати фінансової стійкості може оцінюватися на підставі коефіцієнта автономії, ризик неплатоспроможності – шляхом порівняння фактичних коефіцієнтів ліквідності з їх нормативними значеннями.

В світовій практиці інвестиційного ризик-менеджменту широкого поширення набув такий показник міри ризику як бетта-коефіцієнт  (або коефіцієнт чутливості). Він використовується для оцінки систематичного (недиверсифікованого) ризику, пов’язаного із зміною ринкових цін і рівня дохідності цінних паперів.

Якщо  = 0		Ризик відсутній
0 <  < 1		Ризик менший від середньо-ринкового
 = 1		Ризик знаходиться на рівні середньоринкового для даного виду вкладень
1 <  < 2		Ризик вище середнього

Як правило, у високорозвинених країнах з ринковою економікою існують спеціалізовані компанії, що займаються розрахунками дохідності -коефіцієнта акцій провідних компаній, а також середньоринкової дохідності в розрізі окремих фінансових інструментів. Така інформація регулярно друкується у засобах масової інформації і є базою для прийняття інвестиційних рішень в умовах ризику.