- •“Затверджено”
- •Визначте тип синтаксичного зв’язку у поданих словосполученнях.
- •2. У поданих реченнях вичленувати граматичну основу і визначити характер і специфіку предикативного зв’язку. Чому граматичну основу речення не слід вважати словосполученням?
- •Іv курс, фСтГм
- •Vіі семестр
- •Практичне заняття №1-2
- •Предмет і завдання синтаксису. Синтаксичні зв’язки.
- •Теоретичні питання:
- •Рекомендована література а) основна:
- •Б) додаткова:
- •Практичні завдання
- •3. Визначити реченнєвотвірні й реченнєвомодифікаційні зв’язки.
- •Виділити реченнєвомодифікаційні зв'язки та вказати їх типи.
- •5. У поданих реченнях прокоментувати вживання розділових знаків, визначити всі види синтаксичних зв'язків.
- •6. Прочитайте запропонований текст. Розставте розділові знаки, поясніть їх уживання. Прокоментуйте всі види реченнєвотвірних та реченнєвомодифікаційних зв’язків.
- •Питання для самоперевірки:
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №3-5 Словосполучення Теоретичні питання:
- •Рекомендована література а) основна:
- •Б) додаткова:
- •Практичні завдання
- •1. Визначити різновиди словосполучення за морфологічним вираженням головного слова.
- •6. З поданих речень вичленувати словосполучення, подати їх моделі, визначити тип синтаксичного зв'язку.
- •7. З поданих речень вичленувати можливі словосполучення і вказати тип підрядного прислівного синтаксичного зв'язку.
- •8. Із запропонованого речення вичленувати всі можливі словосполучення, зробити їх повний синтаксичний розбір.
- •9. Відгадайте загадки, що характеризують зовнішність людини; із відгадками складіть прості речення з синтаксично зв'язаними словосполученнями та фразеологізмами.
- •10. Заповніть таблицю:
- •11. Схарактеризуйте смислові відношення між компонентами словосполучень, назвіть форми підрядного зв’язку у словосполученнях і проаналізуйте за морфологічним вираженням головного слова.
- •12. Випишіть із речень словосполучення, вкажіть типи підрядного зв'язку та синтаксичні відношення у межах словосполучення.
- •13. Складіть (випишіть із сучасної публіцистики) 6-9 речень. Випишіть із них словосполучення, утворені способом відмінкового прилягання і кореляцією.
- •4. Випишіть словосполучення, утворені способом узгодження. Розмежуйте повне і неповне узгодження, аргументуючи свою думку.
- •19. Із поданих речень випишіть усі можливі словосполучення, зробивши їх синтаксичний розбір.
- •Питання для самоперевірки:
- •Просте речення
- •Рекомендована література
- •Бевзенко с.П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. Посібн. – к.: Вища шк., 2005. – с.14-22
- •Практичні завдання
- •1. Використовуючи речення з наведеної поезії, схарактеризуйте основні його ознаки як мовної одиниці. Доведіть, що між предикативністю і модальністю існує тісний зв'язок.
- •2. Прочитайте. Випишіть спонукальні речення. Визначте, за допомогою яких засобів граматично оформлюється у них спонукання до дії.
- •3.Охарактеризувати речення за емоційним забарвленням та за відношенням до дійсності.
- •4. Визначте, яке питання містять у собі питальні речення (з'ясувальне, уточнювальне, риторичне, таке, що виражає якесь почуття, попереджає про дальшу розповідь тощо).
- •5. Охарактеризуйте речення за емоційним забарвленням та відношенням до дійсності.
- •6. Прочитайте тексти, схарактеризуйте речення за способом вираження модальності і за метою висловлювання.
- •7. Визначити тип речення за членованістю / нечленованістю та за характером предикативної основи.
- •8. Визначте, яке значення має кожне речення: а) реального факту, віднесеного до того чи іншого часу; б) нереальності (можливості, бажаності, спонукання, умовності).
- •9. Перепишіть. Підкресліть граматичні основи речень. Визначте їх тип за будовою (просте чи складне). З’ясуйте відмінність між ними.
- •10. Визначте граматичну основу кожного речення. Поясніть, які з них двоскладні, а які – односкладні.
- •11. Визначте всі члени речення. Поясніть різницю між непоширеними і поширеними реченнями.
- •12. Розмежуйте повні і неповні речення, мотивуйте свій вибір.
- •13. Прочитайте. Випишіть прості речення. Дайте їм повну характеристику за структурними ознаками: 1) двоскладне чи односкладне; 2) непоширене чи поширене; 3) повне чи неповне.
- •14. Розставити розділові знаки, визначити тип речення за формальною елементарністю / неелементарністю та за семантичною елементарністю / неелементарністю.
- •15. Виконати повний синтаксичний аналіз поданих речень.
- •Питання для самоперевірки:
- •Граматична основа простого речення.
- •Б) додаткова
- •Практичні завдання
- •Питання для самоперевірки:
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №10-11 тема: Традиційне вчення про другорядні члени речення. Структура поширеного простого речення
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •1.У поданих реченнях знайти прямі та непрямі додатки, вказати їх морфологічне вираження.
- •7. У поданому тексті підкресліть означення. Поясніть способи їх вираження. Повторіть правопис складних прикметників.
- •8. Розмежуйте узгоджені означення та іменні складені присудки.
- •9. Доберіть з творів художньої літератури п'ять речень з не-узгодженими означеннями. Чим вони виражені?
- •10. Знайдіть неузгоджені означення у формі родового відмінка іменника без прийменника. Що вони означають?
- •11. Перепишіть. Підкресліть додатки і неузгоджені означення, виражені іменником у родовому відмінку. Обґрунтуйте.
- •12. Побудуйте речення із займенниками його, її, їх так, щоб вони виступали то в ролі додатка, то в ролі означення.
- •15. У поданих реченнях знайдіть прикладки. З'ясуйте їх значення. Яку позицію щодо пояснюваного слова вони можуть займати?
- •17. Визначте непоширені та поширені прикладки.
- •18. Визначте, за якими критеріями розмежовуються означувані слова і прикладки.
- •19. Поясніть вживання дефіса, лапок та відсутність дефіса при прикладках.
- •20. Перепишіть речення. Підкресліть прикладки. Поясніть, у яких випадках одні прикладки уточнюють зміст попереднього члена речення, а в яких є однорідними членами.
- •21. Прочитайте, випишіть окремо складні слова і прикладки з пояснюваними словами, написані через дефіс. Визначте семантику прикладки, спосіб творення складних слів.
- •22. Розмежуйте іменні складені присудки і прикладки, відповідно підкреслюючи їх.
- •24. Підкреслити члени речення, визначити семантичні типи обставин.
- •26. Прочитайте. Випишіть обставини часу разом з пояснюваними словами. Визначте семантику та спосіб їх вираження.
- •27. У поданих реченнях знайдіть обставини мети. З'ясуйте, якими частинами мови та формами вони виражені.
- •28. Знайдіть у поданих реченнях обставини причини. З'ясуйте спосіб вираження їх.
- •29. Підкресліть і схарактеризуйте обставини умови та допусту.
- •30. Знайдіть обставини способу дії. Поясніть, чим вони виражені. З'ясуйте їх семантичні відтінки.
- •31. Знайдіть обставини міри вияву дії або ознаки. Які слова в реченні вони пояснюють? На які питання відповідають? Якими частинами мови та морфологічними формами виражені?
- •32. Підкресліть всі обставини. Визначте їх групи за значенням та спосіб вираження.
- •33. Із поданого тексту випишіть обставини разом з пояснюваними словами, з'ясуйте їх значення та способи вираження. Поясніть правопис прислівників.
- •34. Із творів художньої літератури випишіть речення з обставинами всіх типів. Після кожного в дужках зазначте тип обставин.
- •35. Розмежуйте обставини і неузгоджені означення, виражені прийменниковими конструкціями, та конструкції з синкретичним (обставинно-означальним) значенням.
- •Нове у вченні про другорядні члени речення
- •Загнітко а.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія. – Донецьк: ДонНу, 2001. – с. 182-187
- •Практичні завдання
- •Підкреслити члени речення, виділити фонові детермінанти та вказати їх різновиди.
- •2. Підкреслити члени речення, виділити детермінанти зумовленості, вказати їх різновиди.
- •3. Підкреслити члени речення, виділити детермінанти з характеризувальним значенням, вказати їх різновиди.
- •4.Підкреслити члени речення, виділити дуплексиви.
- •Перекласти текст, підкреслити члени речення, виділити детермінанти та вказати їх тип.
- •6. Підкресліть синкретичні другорядні члени речення. З'ясуйте їх різновиди і засоби вираження, охарактеризуйте словосполучення з ними.
- •В сучасній українській мові.
- •Теоретичні питання
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •1. Визначте типи речень за наявністю одного чи двох головних членів у їх граматичній основі.
- •2. Перепишіть речення, визначте головні члени, поясніть їх морфологічне вираження. Назвіть типи односкладних речень.
- •Питання для самоконтролю
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №13-14
- •Тема: Проблема односкладного речення
- •3. Випишіть односкладні речення. Визначте їх типи.
- •4. Знайдіть означено-особові речення. Поясніть спосіб вираження їх головного члена. Підставте в них підмети і порівняйте зміст односкладних та двоскладних речень.
- •5. Випишіть неозначено-особові речення, знайдіть у них головний член, з'ясуйте його морфологічне вираження.
- •6. Згрупуйте односкладні речення за типами. Де можливо, перетворіть їх на двоскладні. Поясніть, як при цьому змінюється зміст речення. Яка мета вживання односкладних речень?
- •8. Визначте групи інфінітивних речень за модальністю та структурою головного члена. Схарактеризуйте їхні інтонаційні особливості.
- •9. Випишіть номінативні речення, з'ясуйте спосіб вираження у них головного члена. У поширених номінативних реченнях визначте другорядні члени.
- •10. Випишіть номінативні речення, згрупуйте їх за змістом.
- •11. Схарактеризуйте ґенітивні речення з погляду вираження головного члена та їх семантики.
- •12. Знайдіть вокативні речення. Поясніть відмінність між ними та звертанням.
- •13. Охарактеризуйте головні члени речень і засоби їх вираження, визначте різновиди односкладних речень.
- •Тема: Неповні речення: структура, функції, різновиди.
- •Практичні завдання
- •1. Перепишіть речення, знайдіть серед них неповні, доведіть їх неповноту. Самостійно доберіть приклади неповних речень у діалогічному мовленні.
- •2. Розподіліть неповні речення за типами. Відтворіть пропущені члени речення. Поясніть розділові знаки в неповних реченнях.
- •3. Прочитайте речення. Схарактеризуйте їх структуру: двоскладні – односкладні, повні – неповні.
- •5. Згрупуйте односкладні речення. Дайте повну характеристику кожного з них.
- •6. Перекласти текст, визначити типи неповних речень.
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №17
- •1. Визначити тип речення за метою висловлення, за емоційним забарвленням, за відношенням до дійсності, за чле-нованістю/нечленованістю.
- •2. Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за наявністю/відсутністю необхідних членів речення.
- •3. Підкреслити члени речення, подати структурні схеми наведених речень.
- •5. Охарактеризувати поняття номінативного мінімуму речення “Затверджено”
- •Практичне заняття №18
- •Практичне завдання
- •1. Утворити парадигму поданих речень у межах внутрішньосхемних перетворень.
- •2. Утворіть повні парадигми простих двоскладних речень, використовуючи подані вихідні форми.
- •3. Виконати синтаксичний розбір речення. Скласти його структурну схему. Проаналізувати реченнєві синтаксичні зв’язки.
- •Практичне заняття №19
- •Практичне заняття №20
3. Визначити реченнєвотвірні й реченнєвомодифікаційні зв’язки.
1. Пасажири, які їдуть через Донбас до моря, похапцем зачиняють вікна вагонів од пилу і вугляного пороху, – їм і на думку не спаде, що цей край насправді інакший, що повітря в ньому цілюще й солодке (Я. Яновський). 2. І душа її стрепенеться (бо в кожної криниці є ще й душа), й пригадається, як на її вік, майже вчорашнє (К.Мотрич) 3.Кожна людина свято береже в своїй пам’яті все, що супроводить її з дитинства: і рідну хату, і батьківський поріг, і своє місто чи село, й дорогі стежки та дороги, сходжені в юні дні (І.Цюпа).
Виділити реченнєвомодифікаційні зв'язки та вказати їх типи.
1.Сахається розгублена душа, почувши раптом тихі кроки щастя (Л.Костенко) 2. Для мене, сестро, щастя не бажай (ми з ним чогось не можемо ужитись!), Ти побажай одваги й сили більше Сповняти той великий заповіт, Що я несу з собою на Вкраїну… (Леся Українка). 3. Усе одбивається в пісні, як в морі: рожевая зоря, й червоная кров, і темна ненависть, і ясна любов, і пломінь пожару, і місяць, і зорі (Леся Українка).4. Мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів’ялі троянди? (Леся Українка). 5. Густі, непрохідні ліси закривали весь простір, окрім високих полонин (І.Франко). 6. У долині, край лісу, висить синя імла (М.Коцюбинський). 7. Людина, не позначена любов’ю, не може звести серце для добра (В.Коротич). 8. Суєта житейська ще тримає тебе на витвореній цивілізацією мотузці – телефонному дроті (В.Дрозд). 9. А мені, може, просто хочеться щастя, тугого, солодкого, як шоколад (Л.Костенко).
5. У поданих реченнях прокоментувати вживання розділових знаків, визначити всі види синтаксичних зв'язків.
1. Величний і грізний, він втрачає свої ведмежі обриси, коли наближаєшся в човні до берега, й ти вже не бачиш ні простягнутих уперед лап, на яких у сонному супокої лежить ведмежа гостра морда, не бачиш і могутнього горбатого хребта, а тільки – гористий берег, що круча за кручею спинається до гори, а на кручах живими зморшками брижиться ліс, який тут, унизу, з первозданною ніжністю зеленіє шелюгою по білих піщаних обмілинах, де в святкових веселощах грає риба й де чайки літають і плачуть, мов неприкаяні душі померлих (Є. Гуцало). 2 А в татарському броді глухо бухикають весла: похилі, неначе давнина, діди ледь-ледь снують на човнах-душогубках, і не знати, що вони виловлюють – рибу чи далеку минувшину, бо тут, над берегом, і соняшники, немов щити, бо тут, над водою, і комар дзвенить, як ординська стріла, бо тут і досі хвиля вимиває зотлілий посів зотлілого часу: чиїсь таляри, чиїсь щерблені стріли і щерблені кості (М. Стельмах). 3. Викликав на диспут Адама Киселя, хоч і знав, що він далеко й прибути довго сюди не зможе, а коди й прибуде, то ще не знати, чи впустять його кияни в свій город, тому став дивитися, кого б з моїх козаків перевдягти в Киселя й поставити своїм опонентом (П. Загребельний).
6. Прочитайте запропонований текст. Розставте розділові знаки, поясніть їх уживання. Прокоментуйте всі види реченнєвотвірних та реченнєвомодифікаційних зв’язків.
Небо чисте по-молодому усміхнене. Воно синіє начебто там висіяно море волошок і фіалок і півників і ще всячину квітів що не в’януть хоч би яка була спека і не схиляють голівок у жалобі хоч би яке сонце не пекло.
Мабуть тому вподобав я дивитись на небо що з-поміж усіх кольорів найдужче люблю синій. Він мені скрізь увижається й коли я бачу щось синє чи квітку чи очі чи дівоче плаття чи просто чую саме слово "синій" враз мені стає добре я щасливий і душа моя раз у раз сміється й грає так як грають проти сонця збиті на ставку бризки води.
Іноді все в цьому світі уявляється мені синім от немовби ростуть сині тополі над синьою дорогою їдуть сині вози запряжені синіми кіньми перепадають сині дощі.
А якого кольору слова?
Тихесенько вимовляю слово "зелений", і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й саме це слово зеленого кольору.
Вимовляю слово "мама" і ввижається мені добра її усмішка каре іскристе мерехтіння в очах. Жоден колір либонь не пов’язується з її образом тільки здається наче сяє чимось золотисто-ніжним від очей вишневим од губ яблуками-антонівками від рук і за всім цим щемно постає слово "рідна" але здається саме зовсім позбавлене кольору а тільки добре воно ніжне хвилююче мов усі кольори разом узяті.
А слово "осінь" жовте бо восени дозрівають грушки в нашому садку яблука. Спершу вони світяться поміж листям молодесеньким жовтогарячим полум’ям потім починають потроху падати на землю. Й одного дня залишається де-не-де на гіллі жовте недогоріле листя. Слово "осінь" жовте наче сум (За Є. Гуцалом).