- •“Затверджено”
- •Визначте тип синтаксичного зв’язку у поданих словосполученнях.
- •2. У поданих реченнях вичленувати граматичну основу і визначити характер і специфіку предикативного зв’язку. Чому граматичну основу речення не слід вважати словосполученням?
- •Іv курс, фСтГм
- •Vіі семестр
- •Практичне заняття №1-2
- •Предмет і завдання синтаксису. Синтаксичні зв’язки.
- •Теоретичні питання:
- •Рекомендована література а) основна:
- •Б) додаткова:
- •Практичні завдання
- •3. Визначити реченнєвотвірні й реченнєвомодифікаційні зв’язки.
- •Виділити реченнєвомодифікаційні зв'язки та вказати їх типи.
- •5. У поданих реченнях прокоментувати вживання розділових знаків, визначити всі види синтаксичних зв'язків.
- •6. Прочитайте запропонований текст. Розставте розділові знаки, поясніть їх уживання. Прокоментуйте всі види реченнєвотвірних та реченнєвомодифікаційних зв’язків.
- •Питання для самоперевірки:
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №3-5 Словосполучення Теоретичні питання:
- •Рекомендована література а) основна:
- •Б) додаткова:
- •Практичні завдання
- •1. Визначити різновиди словосполучення за морфологічним вираженням головного слова.
- •6. З поданих речень вичленувати словосполучення, подати їх моделі, визначити тип синтаксичного зв'язку.
- •7. З поданих речень вичленувати можливі словосполучення і вказати тип підрядного прислівного синтаксичного зв'язку.
- •8. Із запропонованого речення вичленувати всі можливі словосполучення, зробити їх повний синтаксичний розбір.
- •9. Відгадайте загадки, що характеризують зовнішність людини; із відгадками складіть прості речення з синтаксично зв'язаними словосполученнями та фразеологізмами.
- •10. Заповніть таблицю:
- •11. Схарактеризуйте смислові відношення між компонентами словосполучень, назвіть форми підрядного зв’язку у словосполученнях і проаналізуйте за морфологічним вираженням головного слова.
- •12. Випишіть із речень словосполучення, вкажіть типи підрядного зв'язку та синтаксичні відношення у межах словосполучення.
- •13. Складіть (випишіть із сучасної публіцистики) 6-9 речень. Випишіть із них словосполучення, утворені способом відмінкового прилягання і кореляцією.
- •4. Випишіть словосполучення, утворені способом узгодження. Розмежуйте повне і неповне узгодження, аргументуючи свою думку.
- •19. Із поданих речень випишіть усі можливі словосполучення, зробивши їх синтаксичний розбір.
- •Питання для самоперевірки:
- •Просте речення
- •Рекомендована література
- •Бевзенко с.П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. Посібн. – к.: Вища шк., 2005. – с.14-22
- •Практичні завдання
- •1. Використовуючи речення з наведеної поезії, схарактеризуйте основні його ознаки як мовної одиниці. Доведіть, що між предикативністю і модальністю існує тісний зв'язок.
- •2. Прочитайте. Випишіть спонукальні речення. Визначте, за допомогою яких засобів граматично оформлюється у них спонукання до дії.
- •3.Охарактеризувати речення за емоційним забарвленням та за відношенням до дійсності.
- •4. Визначте, яке питання містять у собі питальні речення (з'ясувальне, уточнювальне, риторичне, таке, що виражає якесь почуття, попереджає про дальшу розповідь тощо).
- •5. Охарактеризуйте речення за емоційним забарвленням та відношенням до дійсності.
- •6. Прочитайте тексти, схарактеризуйте речення за способом вираження модальності і за метою висловлювання.
- •7. Визначити тип речення за членованістю / нечленованістю та за характером предикативної основи.
- •8. Визначте, яке значення має кожне речення: а) реального факту, віднесеного до того чи іншого часу; б) нереальності (можливості, бажаності, спонукання, умовності).
- •9. Перепишіть. Підкресліть граматичні основи речень. Визначте їх тип за будовою (просте чи складне). З’ясуйте відмінність між ними.
- •10. Визначте граматичну основу кожного речення. Поясніть, які з них двоскладні, а які – односкладні.
- •11. Визначте всі члени речення. Поясніть різницю між непоширеними і поширеними реченнями.
- •12. Розмежуйте повні і неповні речення, мотивуйте свій вибір.
- •13. Прочитайте. Випишіть прості речення. Дайте їм повну характеристику за структурними ознаками: 1) двоскладне чи односкладне; 2) непоширене чи поширене; 3) повне чи неповне.
- •14. Розставити розділові знаки, визначити тип речення за формальною елементарністю / неелементарністю та за семантичною елементарністю / неелементарністю.
- •15. Виконати повний синтаксичний аналіз поданих речень.
- •Питання для самоперевірки:
- •Граматична основа простого речення.
- •Б) додаткова
- •Практичні завдання
- •Питання для самоперевірки:
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №10-11 тема: Традиційне вчення про другорядні члени речення. Структура поширеного простого речення
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •1.У поданих реченнях знайти прямі та непрямі додатки, вказати їх морфологічне вираження.
- •7. У поданому тексті підкресліть означення. Поясніть способи їх вираження. Повторіть правопис складних прикметників.
- •8. Розмежуйте узгоджені означення та іменні складені присудки.
- •9. Доберіть з творів художньої літератури п'ять речень з не-узгодженими означеннями. Чим вони виражені?
- •10. Знайдіть неузгоджені означення у формі родового відмінка іменника без прийменника. Що вони означають?
- •11. Перепишіть. Підкресліть додатки і неузгоджені означення, виражені іменником у родовому відмінку. Обґрунтуйте.
- •12. Побудуйте речення із займенниками його, її, їх так, щоб вони виступали то в ролі додатка, то в ролі означення.
- •15. У поданих реченнях знайдіть прикладки. З'ясуйте їх значення. Яку позицію щодо пояснюваного слова вони можуть займати?
- •17. Визначте непоширені та поширені прикладки.
- •18. Визначте, за якими критеріями розмежовуються означувані слова і прикладки.
- •19. Поясніть вживання дефіса, лапок та відсутність дефіса при прикладках.
- •20. Перепишіть речення. Підкресліть прикладки. Поясніть, у яких випадках одні прикладки уточнюють зміст попереднього члена речення, а в яких є однорідними членами.
- •21. Прочитайте, випишіть окремо складні слова і прикладки з пояснюваними словами, написані через дефіс. Визначте семантику прикладки, спосіб творення складних слів.
- •22. Розмежуйте іменні складені присудки і прикладки, відповідно підкреслюючи їх.
- •24. Підкреслити члени речення, визначити семантичні типи обставин.
- •26. Прочитайте. Випишіть обставини часу разом з пояснюваними словами. Визначте семантику та спосіб їх вираження.
- •27. У поданих реченнях знайдіть обставини мети. З'ясуйте, якими частинами мови та формами вони виражені.
- •28. Знайдіть у поданих реченнях обставини причини. З'ясуйте спосіб вираження їх.
- •29. Підкресліть і схарактеризуйте обставини умови та допусту.
- •30. Знайдіть обставини способу дії. Поясніть, чим вони виражені. З'ясуйте їх семантичні відтінки.
- •31. Знайдіть обставини міри вияву дії або ознаки. Які слова в реченні вони пояснюють? На які питання відповідають? Якими частинами мови та морфологічними формами виражені?
- •32. Підкресліть всі обставини. Визначте їх групи за значенням та спосіб вираження.
- •33. Із поданого тексту випишіть обставини разом з пояснюваними словами, з'ясуйте їх значення та способи вираження. Поясніть правопис прислівників.
- •34. Із творів художньої літератури випишіть речення з обставинами всіх типів. Після кожного в дужках зазначте тип обставин.
- •35. Розмежуйте обставини і неузгоджені означення, виражені прийменниковими конструкціями, та конструкції з синкретичним (обставинно-означальним) значенням.
- •Нове у вченні про другорядні члени речення
- •Загнітко а.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія. – Донецьк: ДонНу, 2001. – с. 182-187
- •Практичні завдання
- •Підкреслити члени речення, виділити фонові детермінанти та вказати їх різновиди.
- •2. Підкреслити члени речення, виділити детермінанти зумовленості, вказати їх різновиди.
- •3. Підкреслити члени речення, виділити детермінанти з характеризувальним значенням, вказати їх різновиди.
- •4.Підкреслити члени речення, виділити дуплексиви.
- •Перекласти текст, підкреслити члени речення, виділити детермінанти та вказати їх тип.
- •6. Підкресліть синкретичні другорядні члени речення. З'ясуйте їх різновиди і засоби вираження, охарактеризуйте словосполучення з ними.
- •В сучасній українській мові.
- •Теоретичні питання
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •1. Визначте типи речень за наявністю одного чи двох головних членів у їх граматичній основі.
- •2. Перепишіть речення, визначте головні члени, поясніть їх морфологічне вираження. Назвіть типи односкладних речень.
- •Питання для самоконтролю
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №13-14
- •Тема: Проблема односкладного речення
- •3. Випишіть односкладні речення. Визначте їх типи.
- •4. Знайдіть означено-особові речення. Поясніть спосіб вираження їх головного члена. Підставте в них підмети і порівняйте зміст односкладних та двоскладних речень.
- •5. Випишіть неозначено-особові речення, знайдіть у них головний член, з'ясуйте його морфологічне вираження.
- •6. Згрупуйте односкладні речення за типами. Де можливо, перетворіть їх на двоскладні. Поясніть, як при цьому змінюється зміст речення. Яка мета вживання односкладних речень?
- •8. Визначте групи інфінітивних речень за модальністю та структурою головного члена. Схарактеризуйте їхні інтонаційні особливості.
- •9. Випишіть номінативні речення, з'ясуйте спосіб вираження у них головного члена. У поширених номінативних реченнях визначте другорядні члени.
- •10. Випишіть номінативні речення, згрупуйте їх за змістом.
- •11. Схарактеризуйте ґенітивні речення з погляду вираження головного члена та їх семантики.
- •12. Знайдіть вокативні речення. Поясніть відмінність між ними та звертанням.
- •13. Охарактеризуйте головні члени речень і засоби їх вираження, визначте різновиди односкладних речень.
- •Тема: Неповні речення: структура, функції, різновиди.
- •Практичні завдання
- •1. Перепишіть речення, знайдіть серед них неповні, доведіть їх неповноту. Самостійно доберіть приклади неповних речень у діалогічному мовленні.
- •2. Розподіліть неповні речення за типами. Відтворіть пропущені члени речення. Поясніть розділові знаки в неповних реченнях.
- •3. Прочитайте речення. Схарактеризуйте їх структуру: двоскладні – односкладні, повні – неповні.
- •5. Згрупуйте односкладні речення. Дайте повну характеристику кожного з них.
- •6. Перекласти текст, визначити типи неповних речень.
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №17
- •1. Визначити тип речення за метою висловлення, за емоційним забарвленням, за відношенням до дійсності, за чле-нованістю/нечленованістю.
- •2. Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за наявністю/відсутністю необхідних членів речення.
- •3. Підкреслити члени речення, подати структурні схеми наведених речень.
- •5. Охарактеризувати поняття номінативного мінімуму речення “Затверджено”
- •Практичне заняття №18
- •Практичне завдання
- •1. Утворити парадигму поданих речень у межах внутрішньосхемних перетворень.
- •2. Утворіть повні парадигми простих двоскладних речень, використовуючи подані вихідні форми.
- •3. Виконати синтаксичний розбір речення. Скласти його структурну схему. Проаналізувати реченнєві синтаксичні зв’язки.
- •Практичне заняття №19
- •Практичне заняття №20
3. Прочитайте речення. Схарактеризуйте їх структуру: двоскладні – односкладні, повні – неповні.
1. Ти щира жінка (Леся Українка). 2. Свободу кожному народу (П.Тичина). 3. Вило, стугоніло, телесувалося в горах (П.3банацький). 4. Як парость виноградної лози, плекайте мову (М.Рильський). 5. Квітку метелик цілує, обрії – сонце, вітер – берізку німую (В.Сосюра). 6. Й не віриться, що знов побачу я село, давно покинуте, таке до болю миле (В.Сосюра). 7. Жити мені без праці – зовсім не жити (Д.Павличко). 8. Погомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О.Гончар). 9. Грамоти вчиться – завжди пригодиться (Н. тв.). 10. А діти ну тікати (А.Малишко). 11. Не вдержався за гриву – за хвіст не вдержишся (Н. тв.). 12. Я йому слово, а він мені десять (Н. тв.). 13. Навкруги – острови, і затоки, й озера. Узлісся зелені, вологі, густі (Л.Дмитренко). 14. І робітників охопив жах. І ще когось ("Київ"). 15. Декілька разів пройшовся з ними по хаті, порипуючи і сколупуючи долівку (Г.Тютюнник).
5. Згрупуйте односкладні речення. Дайте повну характеристику кожного з них.
I. 1. Невесело на світі жить, коли нема кого любить (Т.Шевченко). 2. Он глянь: у тім раї, що ти покидаєш, латану свитину з каліки знімають (Т.Шевченко). 3. Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя (Леся Українка). 4. Люблю старого. Та ж якби не він, давно б уже не стало сього дуба (Леся Українка). 5. Ставало вогко й холодно (М.Коцюбинський).6. Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Панас Мирний). 7.Ну, тепер за мною, гуртом! Кликати людей (С.Васильченко). 8. До ґанку на щастя підкову прибито (С.Васильченко). 9. Ставай поруч! Роби, як я! – пролунали слова команди. Не бери силою, не надривайся! – сердито кидав слова Дереза (М.Чабанівський). 10. Вибирай тріщину у пласті, не йди проти товщі! Сила швидко вивітриться, а умінням гори звернеш (М.Чабанівський). 11.Святвечір. Зима. Навколо біліють сніги (О. Воропай).
II. 1. Усім треба вільним словом володіти, усі гуртом мусимо підняти його на височінь (С.Васильченко). 2. Поспішаю до отчого дому... Тільки краще б отак не летів, – Стало гірко за батьківську мову І за мову російських братів (М.Карпенко). 3. Сьогодні на мови та їхнє майбуття треба дивитися не лише з погляду їхніх функцій, але й з погляду зафіксованих у них багатств національної духовності (І.Дзюба). 4. Українському слову з часів його виникнення і на всіх історичних шляхах доводилося нелегко (Б.Xарчук). 5. Засуджено й репресовано Тараса Шевченка, Панька Куліша, Миколу Костомарова та багатьох інших. Тарасові Шевченку суворо заборонялося «писать и рисовать» (Б.Xарчук). 6. Слово шукатиму ночі і дні В полі, у морі, в купині. Як до межі без нічого дійду – Може, до слова ближче впаду (В.Підпалий). 7. Земля і Сонце. Мати й батько. Рід. Народ. (В.Коломієць). 8. Бо кажуть, дитино, що мова наша – солов’їна. Правильно кажуть. Але затям собі, що колись можуть настати і такі часи, коли нашої мови не буде пам'ятати навіть найменший соловейко (І.Малкович).