Технічна характеристика верстата лт160

найбільший діаметр оброблюваної деталі

– над станиною – 160 мм;

– над супортом – 100 мм;

– віддаль між центрами 740 мм;

– діаметр отвору в шпинделі 42 мм;

– частота обертання шпинделя, об/хв. 20...1500;

– границі подач, мм/об:

– поздовжніх 0,05...2,8;

– поперечних 0,05...1,4;

– крок різьби для нарізання 0,5...100 мм;

– потужність електродвигуна 7 кВт.

Рис. 3.3. Загальний вигляд універсального токарно-гвинторізного верстата ЛТ 160:
1 – важіль перемикання числа обертів; 2 – коробка передач; 3 – коробка подач; 4 – електродвигун; 5 – важіль увімкнення обертів; 6 – фартух; 7 – маховик поздовжньої подачі; 8 – маховик поперечної подачі; 9– станина; 10 – тумба; 11 – вимикач; 12 –маховик затиску заднього центра;	13 – задня бабка; 14 – піноль задньої бабки; 15 – задній центр; 16 – різцетримач; 17 – поперечний супорт; 18 – поздовжній супорт; 19 – заготовка; 20 – патрон; 21 – важіль механізму перебору; 22 – важіль реверсу подачі; 23 – шпиндельна бабка.

Найпоширенішим базуючим пристосуванням для універсального токарно-гвинторізного верстата є трикулачковий самоцентруючий патрон (рис. 3.4), який складається з корпуса 1, конічного зубчастого колеса 2 з спіраллю Архімеда 3, яка входить в зачеплення з і спіральною поверхнею на кулачках 4, 6. Конічну зубчасту шестерню 5 обертає ключем токар. Це зумовлює обертання конічного зубчастого колеса 2, переміщення трьох кулачків (поз. 4 і 6) і затиск деталі.

Оброблення деталей значної довжини при малому діаметрі виконують з використанням люнета (рис. 3.5). Люнет забезпечує збільшення жорсткості оброблюваної деталі, а, отже, і підвищення точності обробки. На направляючих станини між патроном і заднім центром люнет затискається гвинтовою парою 1.

Рис. 3.4. Конструкція трикулачкового самоцентруючого патрона

Конструктивно люнет складається з корпуса 5, в якому за рахунок шарніра 4 відкривається верхня частина для встановлення заготовки і фіксується гвинтом 9 при обробленні. Опори 3, 6 і 10 безпосередньо контактують з оброблюваною деталлю 8 і попереджують її деформування під дією радіальних сил різання. Налагодження опор на діаметр деталі 8 виконують гвинтами 2, 7, 11.

Рис. 3.5. Люнет	Рис. 3.6. Копірувальне пристосування

Для підвищення продуктивності праці та якості оброблення на токарному верстаті застосовують різноманітне технологічне устаткування. На рис. 3.6 подано конструкцію копірувального пристосування для оброблення поверхонь типу тіл обертання з криволінійними твірними (фасонних поверхонь). Оброблення фасонної поверхні 2, закріпленої в патрон 3, виконується різцем 1, встановленим в різцетримачі, який здійснює поздовжні переміщення від механізму поздовжньої подачі верстату, а поперечні – від копірувального шаблону 5 через ролик 8 і тягу 4. Копірувальний шаблон 6 нерухомо закріплений на станині верстата через тримач 7.

Отримати фасонну поверхню можна ще за допомогою фасонного різця або на верстатах з числовим програмним керуванням.