10.3. Правові заходи охорони надр

Для правової охорони надр першочергове значення має проблема власності на надра, оскільки саме від неї в кінцевому рахунку залежить розмежування компетенції між спеціально уповноваженими державними органами. Як вже підкреслювалося вище, надра є виключною власністю народу України, тобто ділянки надр не можуть бути предметом купівлі-продажу, дарування, застави і т.д. У свою чергу, особи, що здійснюють право користування надрами зобов'язані проводити заходи щодо їх охорони.

Ст. 56 КпН України передбачає, що основними вимогами в галузі охорони надр є:

• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

• дотримання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

• раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

• недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на сховища запасів корисних копалин, гірничих виробіток і шпар, що експлуатуються або законсервовані, а також підземних споруджень;

• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнювання, пожеж та інших чинників, що негативно впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

• попередження необґрунтованої і самовільної забудови площ залягання корисних копалин і дотримання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

• попередження забруднення надр при підземному збереженні нафти, газу й інших речовин і матеріалів, похованні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

• а також дотримання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

У випадку порушення положень, передбачених вищевказаною статтею, а також інших вимог в галузі охорони надр, встановлених законодавством України, користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, а також органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими, спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

10.4. Управління надрокористуванням і охороною надр

У відповідності зі ст. 11 КпН України, державне управління в галузі геологічного вивчення, використання й охорони надр здійснюють: Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, з питань геології і використанню надр, з питань нагляду за охороною праці, Рад Міністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Ради й органи на місцях відповідно до законодавства України.

Однієї з основних функцій державного управління в галузі використання й охорони надр є здійснення державного контролю. Державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використання й охорони спрямований на забезпечення дотримання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами встановленого порядку користування надрами, виконанням інших обов'язків в галузі охорони надр, встановлених законодавством України (ст. 60 КпН України).

Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології і використанню надр, а також його органами на місцях.

Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням і охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці і його органів на місцях.

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції також здійснюють місцеві Ради, органи виконавчої влади на місцях, Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України і його органи на місцях.

Стаття 62 КпН України встановлює основні повноваження органів державного геологічного контролю:

• виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;

• виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення надр;

• обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр;

• повноту вихідних даних про кількість і якість основних і залягаючих паралельно корисних копалин;

• своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр;

• наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр і виконання передбачених ними умов виконання рішень спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань запасів корисних копалин;

• дотримання під час дослідницької експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення;

• зберігання розвідницьких гірничих виробіток і шпар для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр.

Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань, що стосуються геологічного вивчення надр.

Стаття 63 КпН України визначає основні повноваження органів державного гірничого нагляду по здійсненню нагляду за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням і охороною. Органи державного гірничого нагляду перевіряють:

• повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничотехнічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва й експлуатації підземних споруджень, поховання шкідливих речовин і відходів виробництва;

• своєчасність і правильність введення в експлуатацію розвідницьких родовищ корисних копалин;

• виконання вимог охорони надр при веденні робіт з їх вивчення, встановленні лімітів на мінеральну сировину й експлуатації родовищ корисних копалин;

• правильність розробки родовищ корисних копалин;

• повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

• дотримання встановленого порядку урахування запасів корисних копалин, обґрунтованість і своєчасність їх списання;

Органам державного гірничого нагляду законодавством України можуть бути надані й інші права з метою попередження порушень законодавства про надра і їх припинення. Порядок здійснення державного гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України.