- •Розділ vі. Договори у сфері інтелектуальної власності
- •Глава 27. Загальна характеристика договорів у сфері інтелектуальної власності
- •§ 1. Загальні положення про цивільно-правовий договір
- •§ 2. Поняття та види договорів у сфері інтелектуальної власності
- •§ 3. Форма договорів у сфері інтелектуальної власності та їх державна реєстрація
- •Глава 28. Правові засади укладання окремих видів договорів у сфері інтелектуальної власності
- •§ 1. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Поняття та загальна характеристика ліцензії в сфері інтелектуальної власності
- •1.2. Види ліцензій на використання об'єктів права інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензійний договір
- •2.1. Поняття та загальна характеристика ліцензійного договору
- •2.2. Зміст ліцензійного договору
- •§ 3. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •§ 4. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •§ 5. Інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •5.1. Договір про порядок розподілу прав на службові об’єкти інтелектуальної власності
- •5.2. Договір про передачу ноу-хау
- •5.3. Договір щодо управління майновими правами автора або інших суб’єктів авторського права і суміжних прав
5.3. Договір щодо управління майновими правами автора або інших суб’єктів авторського права і суміжних прав
Договір щодо управління майновими правами автора або інших суб’єктів авторського права і суміжних прав укладається між володільцем майнових авторських чи суміжних прав і організацією колективного управління.
Організації колективного управління створюються і функціонують відповідно до Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 травня 2003 р. № 309, та порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 травня 2003 р. № 311.
Найбільш повно на сьогодні функцію останнього виконує Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» Міністерства освіти і науки України.
Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права чи суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: по-перше, погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права чи суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору; по-друге, укладати договори з зацікавленими особами про використання прав, переданих в управління; по-третє, збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права чи суміжних прав суб'єктам авторського права і суміжних прав, правами яких вони управляють; по-четверте, вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права чи суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів (ст. 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Оскільки цивільне законодавство України не містить вичерпного переліку договорів, суб’єкти інтелектуальної власності вправі укладати і інші договори стосовно об’єктів інтелектуальної власності. Головне, щоб їх умови не суперечили нормативним приписам актів цивільного законодавства України.
Питання для самоконтролю:
1. Що собою являє ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності?
2. Які види ліцензій на використання об'єктів права інтелектуальної власності ви можете назвати?
3. Що є предметом та об’єктом ліцензійного договору?
4. Розкрийте зміст ліцензійного договору.
5. У чому полягає суть договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності?
6. Які особливості договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності ви можете назвати?
7. У чому полягають відмінності договору про передачу ноу-хау від ліцензійного договору?
8. Хто виступає сторонами договору щодо управління майновими правами автора або інших суб’єктів авторського права і суміжних прав?
Рекомендована література до розділу:
Брыжко В.М., Завгородний А.Ф.. Пичкур А.В. Лицензирование прав и патентование научно-технологической продукции. – К.: УААН, 1994.
Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительыне права). Учебник для вузов. – М.: изд-во «НОРМА», 2000.
Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / за ред. д.ю.н. В.М. Косака. – К.: вид-во «Істина», 2004.
Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. 2-ге вид., перероб і доповн. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006.
Охорона промислової власності в Україні /За ред. О.Д. Святоцького. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.
Право інтелектуальної власності: Академічний курс / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. Вид. друге, перероб. та доповн. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.
Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / За редакцією Ю.М. Капіци: кол-авторів: Ю.М. Капіца, С.К. Ступак, В.П. Воробйов та ін. – В.: Видавничий Дім «Слово», 2006.
Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК “Велби”, 2004.
Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Зінов В.Г., Суіні Ю. Управління інтелектуальною власністю / За ред. П.М. Цибульова. – К.: «К.І.С.», 2005.
Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2-х т. / За заг.ред Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге доп. і перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006.
Штумпф. Лицензионный договор. – М.: Прогресс, 1988.
Юрченко А.К. Издательский договор. – Л., 1988.
1 Алатырев А.К. В помощь изобретателю. – К.: Гос. издательство технической литературы УССР, 1963. – С. 99; Мухопад В.И. Международная торговля лицензиями. – М.: ВНИИПИ, 1994. – С. 36; Мухопад В.И. Лицензионная торговля: маркетинг, ценообразование, управление. – М.: ВНИИПИ, 1997. – С. 167.
1 Прототипом у патентному праві називають об'єкт техніки (пристрій, речовину або спосіб), найбільш близький за кількістю ознак, які співпадають, з об'єктом заявки, на захист якого вона подана.
1 Ноу-хау (англ. know-how – знаю як) – повністю або частково конфіденційні знання, що включають відомості технічного, виробничого, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує певні переваги особі, що їх одержала (Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002. – С. 596).
2 На практиці досить часто укладають змішані договори, у яких поряд з наданням ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності передається і ноу-хау. Пояснюється це, зокрема, тим, що патентовласник має певні знання, які полегшують реалізацію наданого дозволу.
