Література

1. Алисов е.А. Финансовое право Украины. Учебное пособие. – х.: фирма “Эспада”, 2000.

2. Банковско-финансово-правовой словарь-справочник / Авт. Сост. Л.К. Воронова. — к.: а.С.К., 1998.

3. Бекерская Д. А. Налоговое право и налоговое законодательство в Украине. Учебное пособие. — Одесса: Юрид. лит-ра, 2000. — 220 с.

4. Біленчук П. Д., Задояний М. Т., Форостовець В. А. Місцеві податки і збори: правове регулювання: Навч. посібник / За ред. П. Д. Біленчука. — К.: Атіка, 1999. — 120 с.

5. Блажевич В. Місцеві податки і збори та їх особливості. Світовий та український досвід встановлення і справляння місцевих податків // Підприємництво, господарство, право. — 2003. — № 1. — С. 95—100.

6. Бондарчук Т. Г. Механізм управління та обслуговування держав­ного боргу // Фінанси України. — 2003. — № 5. — С. 54—60.

7. Брызгалин А. В. Принципы налогового права: теория и практика // Законодательство и экономика. — М., 1997. — Вып. 19/20. — С. 3—9.

8. Вакулин І. П. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи // Фінанси України. — 2003. — № 5. — С. 14—19.

9. Крисоватий А. Г. Теоретичні засади податку як соціально-еко­номічної категорії // Фінанси України. — 2003. — № 5. — С. 4—11.

10. Кучерявенко Н. П. Налоговое право: Учебник. — Харьков: Легас, 2001. — 584 с.

11. Лушникова М. В. Правовые основы налоговой системы: теория и практика: Учеб. пособие. — Ярославль, 2000. — 212 с.

12. Пепеляев С. Г. К вопросу о налоговом законодательстве и налоговых отношениях // Налоговый вестник. — М., 1997. — № 5. — С. 17—26.

13. Рожко О. Д. Державний борг у забезпеченні економічного зростання // Фінанси України. — 2003. — № 1. — С. 82—88.

14. Финансовое право: Учебник // Отв. ред. Н.И. Химичева. — М.: БЕК, 1996.

15. Фінансове право: Курс лекцій (Вид. друге, доповнене) / Предборський В.А., Качан О.О., Зюнькін А.Г. та інші. — К.: Фенікс, 1998.

16. Фінансове право: Навч. посібник в 2-х томах / Упоряд. Л.К. Воронова, М.П. Кучерявенко. — Харків: “Консум”, 1999.

17. Фінансове право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995.

18. Фінансове право: Підручник / (Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.). — Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К. Воронова. — Видання друге, виправлене та доповнене. — Х.: Фірма “Консум”, 1999.

Вступ

Державні доходи – це сукупність надходжень коштів у грошовій формі до державних фондів для подальшого їх використання з метою реалізації завдань і функцій держави. Такі надходження можуть бути у вигляді як обов’язкових, так і необов’язкових платежів. Важливим є те, що обов’язкові платежі, які можна стягувати примусово, становлять переважну частину державних доходів.

Фінансові ресурси – це ширше поняття, що включає доходи не лише держави, але й фізичних та юридичних осіб України, які отримують їх на території України та за її межами й володіють майном на права власності.

Доходи бюджету – це всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (зокрема трансферти, дарунки, гранти) і які надходять до Державного бюджету. Вони посідають центральне місце у системі доходів держави.

Відповідно до Бюджетного кодексу доходи бюджету поділяють на податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; трансферти. Неподатковими надходженнями визнаються доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі; доходи від некомер­ційного та побічного продажу; надходження від штрафів і фінансових санкцій тощо.

Система державних доходів — взаємозв’язок усієї сукупності доходів та її диференціація на окремі групи й види.

Систему державних доходів характеризує певна єдність, що забезпечує єдиний підхід під час поділу доходів різних рівнів (державні, місцеві).