7. Властивості гармонії

Зазвичай, коли йдеться про відкриття, винаходи або художні образи великої сили, то маємо на увазі, що вони - речі гармонійні і являють собою щось правильне за формою, відповідне меті, урівноважене з довкіллям. і, що найголовніше, - гармонійні предмети найбільшою мірою відповідають своєму призначенню - меті діяльності людини.

Гармонія - властивість створених людиною і природою речей, процесів, явищ тощо. Це властивість цілісностей, а не будь-яких матеріальних або духовних утворень. Атом, молекула, людина, машина, родина, суспільство, купа піску, ліс - усе це цілісності. Разом з тим не про кожну з них можна сказати, що вона пройнята гармонією.

Поняття "гармонія" відображає цілісність з точки зору: а) міцності скріплення її елементів; б) узгодженості їх між собою; в) рівноваги і єдності протилежностей у цілісності тощо.

Гармонія людини (гармонія механізму творчості).

Людина потенційно може перебувати в таких станах гармонії механізму творчості: а) гармонія, що зароджується; б) гармонія, що розвивається; в) гармонія досконала; г) гармонія, що порушується; д) гармонія втрачена.

Стани механізму творчості визначають типологію людей, яких ще в античності називали: геній, мудрець, талант, дилетант, ерудит, раб-виконавець (раб не за соціальним статусом).

У цих станах механізму творчості немає нічого фатального: вони можуть переходити з одного в інший, утримуватися деякий час або тривалий час, стаціонарно.

8. Чутливість - зародок механізму творчості

У чутливості новонародженої людинки механізми творчості існують потенційно, у ній міститься і джерело її буття. Цей початок - чутливість - є сам процесом становлення, рухом.

Що забезпечує розвиток чутливості? Рухи рук, ніг, тулуба малюка. Рухи переважно імпульсивні, реактивні, познотонічні. А їхні наслідки - збільшення енергії та інформації - започатковують форму здібностей - інструментів, які надають можливість дитині робити щось нове: дитина до певного часу не тримала голову, а тепер вміє; не читала текстів, а тепер уже читає і розуміє прочитане; не володіла тілом, а тут уже виконує карколомні сальто...

Звідси випливає схема розвитку механізму творчості: чутливість - творчість.

Чутливість малюка містить у собі величезні таємничі сили, які до певного часу існують у "сплячому стані", дрімають. Це - мислення, почуття, уява, психомоторика та енергопотенціал безсловесної і нерозумної дитини.

9. Талант і теорія обдарованості.

Обдарованість - це загальна здатність індивіда свідомо орієнтувати своє мислення на нові вимоги; це загальна здатність психіки пристосовуватися до нових завдань і умов життя.

Обдарованість - це ніби природний дар, щось спадкове зумовлене. Обдарованість є функцією всієї системи умов життєдіяльності в її єдності, функцією особистості. Вона нерозривно пов'язана з усім життям людини й тому виявляється на різних етапах її розвитку. Природні задатки організму самі по собі не детермінують однозначно обдарованості людини.

Спеціальна обдарованість визначається співвіднесенням внутрішніх психічних умов із вимогами спеціальних видів діяльності. Це співвіднесення є не тільки абстрактним, а й реальним зв'язком, що зумовлює формування обдарованості. Спеціальні здібності визначаються нахилом до окремих спеціальних різновидів діяльності. Всередині тих чи інших спеціальних здібностей виявляється загальна обдарованість індивіда, що співвідноситься з більш загальними умовами провідних

відмінностей і особливостей є тип нервової системи та спеціальні типи вищої нервової діяльності людини.

Талант - високий рівень здібностей людини до певної діяльності. Це поєднання здібностей, які дають людині змогу успішно, самостійно й оригінальне виконати певну складну трудову діяльність.

Талант - це високий рівень розвитку, насамперед спеціальних здібностей. Це сукупність таких здібностей, що дають змогу одержати продукт діяльності, який вирізняється новизною, високим рівнем досконалості і суспільною значущістю. Вже в дитячому віці можуть проявитися перші ознаки таланту в галузях музики, математики, лінгвістики, техніки, спорту тощо.

Поєднання здібностей, які є основою таланту, в кожному випадку буває особливим, властивим тільки певній особистості. Про наявність таланту слід робити висновок за результатами діяльності людини, які мають вирізнятися принциповою новизною, оригінальністю підходу. Талант людини спрямований потребою у творчості.

Геніальність - найвищий рівень обдарованості особистості, втілюється у творчості, що має історичне значення для життя суспільства. Геній, образно кажучи, створює нову епоху у своїй царині знань. Для генія характерні творча продуктивність, оволодівання культурною спадщиною минулого і водночас рішуче долання старих норм і традицій. Геніальна особистість своєю творчою діяльністю сприяє прогресивному розвитку суспільства.

Контрольні питання.

1. Що таке творчість?

2. Які ви знаєте види творчості?

3. Дайте характеристику основним теоріям творчості.

4. Як працює механізм відображення неіснуючого в природі, суспільстві?

5. Чи згодні ви із структурою і функцією механізму творчості, чи вона – божественне натхнення?

6. Чи можна штучно створити стан натхнення, подібний до стану творчості?

7. Назвіть продукти творчості.

8. Дайте визначення здібностей.

9. Охарактеризуйте співвідношення задатків і здібностей.

10. Визначте, що таке загальні здібності.

11. У чому виявляються особливості спеціальних здібностей?

12. Назвіть та схарактеризуйте рівні розвитку здібностей.

13. Які особливості вияву таланту, геніальності, обдарованості?

14. У чому виявляється вищий ступінь талановитості?

Рекомендована література.

1. Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика. -К.: Редакція "Бюлетеня ВАК України", 2000. - 302 с.

2. Брушлинский А. В. Продуктивное мышление и проблемное обучение. - М.,1983.

3. Гальперин П. Я., Котик Н. Р. К психологии творческого мышления // Вопр. психологии. - 1982. - № 5.

4. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.

5. Калмыкова 3. И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. -М., 1988.

6. Клименко В. В. Психологические тесты таланта. - Харьков: Фолио, 1996.

7. Клименко В. В. Как воспитать вундеркинда. - Харьков: Фолио, 1996.

8. Клименко В. В. Механізми психомоторики людини. - К., 1997.

9. Клименко В. В. Психологія наукової творчості. - К.: Аверс, 1998.

10. Максименко С .Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 1. Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. -К.: Форум, 2002.

11. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2. Моделювання психологічних новоутворень. - К. : Форум, 2002

12. Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Педагогика, 1972.

13. Немов Р. С. Психология. -М.: Просвещение, 1995.

14. Общая психология / Под ред. С. Д. Максименко. - М.: Рефлбук; К.: Ваклер, 1999.

15. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Просвещение, 1996.

16. Петухов В. В. Психология мышления: Учеб.-метод, пособие,-М., 1987.

17. Поддьяков Н. Н. Мышление дошкольника. М., 1977.

18. Пономарев Я. А. Психология творчества. - М.: Наука, 1976.

19. Психологія /Під ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.

20. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. М,: Просвещение, 1995.

21. Тихомиров О. К. Психология мышления. - М., 1984,

22. Холодная М. А. Интегральные структуры понятийного мышления. - Томск: Изд-во Томск, ун-та, 1983.

23. Эсаулов А. Ф. Психология решения задач. М.: Высшая школа, 1972,

24. Эсаулов А.Ф. Проблемы решения задач в науке и технике.-Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979.

25. Якиманская М. С. Знание и мышление школьинкв, - М.,1985.

26. Айзенк Г. Дж. Узнай свой собственный коэффициент интеллекта. - Н. Новго род, 1994.

27. Вовченко О. В. Про здібності людини. Талант // Позакласний час. - 2003. — № 6. - С. 45-47.

28. Добровольська Л. П., Яремчук С. В. Здібності як один з головних критеріїв природного відбору // Педагогіка і психологія. - 2001 - № 2. - С. 73-78.

29. Проблема способностей / Отв. ред. В. Н. Мясищев. - М., 1962.

30. Психология одаренности детей и подростков (Способности к литературному творчеству). - М., 2000.

31. Развитие и диагностика способностей / Отв. ред. В. Н. Дружинин, В. Д. Шад-

32. риков. - М., 1991.

33. Собчик Л. М. Введение в психологию индивидуальности. - М., 1998. Способности и склонности: Комплексные исследования / Под ред. 3. А. Голубевой. - М., 1989.

34. Теплое Б. М. Проблемы индивидуальных различий. - М., 1961.