- •Лекції з теми:
- •Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі
- •3. Виховні цілі
- •4. Міждисціплинарна інтеграція
- •5. План та організаційна структура лекції.
- •6. Зміст лекційного матеріалу.
- •Характеру та виду пошкодження судини
- •Часу виникнення
- •Клінічних проявів
- •Причини виникнення
- •Швидкості й об’єму кровотечі
- •В основі адаптації організму до крововтрати і ліквідації її наслідку лежать:
- •2. Скільки втрачено крові
- •3. Чи продовжується кровотеча
- •Від крововтрати
- •Правила накладання гумового джгута
- •7. Матеріали активізації студентів Питання :
- •Еталони вірних відповідей на тестові завдання:
- •Матеріали лекційного контролю
- •Тест №1
- •Тест №2
- •Тест №3
- •Тест №4
- •Тест №5
- •Тест №6
- •Тест №7
- •Тест №8
- •Тест №9
- •Тест №10
- •Тест №1
- •Тест №2
- •Тест №3
- •Тест №4
- •Тест №5
- •Тест №6
- •Тест №7
- •Тест №8
- •А) Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Б) Питання з теми наступної лекції „Знеболювання: загальне та місцеве” для самостійної роботи з літературою:
- •На методичну розробку теоретичного заняття з хірургії
Причини виникнення
травматичні (haemorragia per rhexin) – викликані механічними пошкодженнями стінки судини. Виникають, як правило, при відкритих та закритих травмах, опіках, відмороженнях, під час операції. Сюди також відносяться кровотечі, що виникають при розриві ушкодженої судини – аневризма, геморой, варикозне розширення.
арозийні (haemorragia per diabrosin) – виникають при порушенні цілісності судинної стінки при розпаді пухлини, виразках, некротичних процесах.
діапедезні (haemorragia per diapedesis) – виникають внаслідок порушення проникності стінки судини і спостерігаються при таких захворюваннях: геморагічні діатези, авітамінози, уремія, сепсис та ін.
Часу виникнення
первинні – виникають відразу ж після пошкодження судин
вторинні – виникають через деякий час після зупинки кровотечі ( сповзання лігатури)
Клінічних проявів
зовнішні (externa) - коли кров виливається з рани у навколишнє середовище
внутрішні (internu) - коли кров виливається з рани в порожні органи чи в порожнині (черевна, грудна). Про кровотечу судять по наявності клінічних симптомів і гострого недокрів'я чи деяким вторинним ознакам. Кровотеча в порожні органу також має місцеві і загальні прояви. Через деякий час кров виливається назовні, але вже в зміненому вигляді. Наприклад, при шлунковій кровотечі блювотні маси нагадують кавову гущавину.
Якщо порожнина має прямий зв'язок з навколишнім середовищем і кров з порожнини виливається назовні, то така внутрішня кровотеча називається відкритою :
кровотеча з порожнини носа - epistaxis
шлункова - gаstrorragia
легенева - haemaptoe
із сечових шляхів - haematurea
маткова – metrorragia
середньомозкова – encefalorragia
Якщо порожнина закрита і не має зв'язку з навколишнім середовищем, то виникаючі внутрішньопорожнинні кровотечі називаються закритими :
гемоперитонеум – скупчення крові у черевній порожнині
гемоторакс - скупчення крові у плевральній порожнині
гемоперикард – скупчення крові в навколосерцевій сумці.
гемартроз - скупчення крові у порожнині суглобу
приховані - кровотеча, що протікає без явних клінічних ознак, повільно, не викликає гострого недокрів'я і без лабораторних досліджень, як правило, не діагностується. Наприклад, невелика кровотеча 12-п кишки можна установити за допомогою дослідження калу на сховану кров.
внутрішньотканинне - коли кров виходить із судини і просочує навколишні тканини, викликаючи утворення петехій (дрібних крововиливів) і ексхімозів (синців) чи скупчування в межтканинних проміжках, розсовуючи тканини й утворюючи гематому (пухлиноподібне скупчення крові, що може розсмоктатися чи довкола неї утвориться капсула і перетворюється у кісту)
