- •Лекції з теми:
- •Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі
- •3. Виховні цілі
- •4. Міждисціплинарна інтеграція
- •5. План та організаційна структура лекції.
- •6. Зміст лекційного матеріалу.
- •Характеру та виду пошкодження судини
- •Часу виникнення
- •Клінічних проявів
- •Причини виникнення
- •Швидкості й об’єму кровотечі
- •В основі адаптації організму до крововтрати і ліквідації її наслідку лежать:
- •2. Скільки втрачено крові
- •3. Чи продовжується кровотеча
- •Від крововтрати
- •Правила накладання гумового джгута
- •7. Матеріали активізації студентів Питання :
- •Еталони вірних відповідей на тестові завдання:
- •Матеріали лекційного контролю
- •Тест №1
- •Тест №2
- •Тест №3
- •Тест №4
- •Тест №5
- •Тест №6
- •Тест №7
- •Тест №8
- •Тест №9
- •Тест №10
- •Тест №1
- •Тест №2
- •Тест №3
- •Тест №4
- •Тест №5
- •Тест №6
- •Тест №7
- •Тест №8
- •А) Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Б) Питання з теми наступної лекції „Знеболювання: загальне та місцеве” для самостійної роботи з літературою:
- •На методичну розробку теоретичного заняття з хірургії
Правила накладання гумового джгута
Джгут накладати на рівну підкладку (чи одяг) без зморшок.
Джгут накладати вище рани й якомога ближче до неї.
Розтягнути джгут й обвести навколо кінцівки декількома обертами (2-3 рази).
Вільні кінці джгута зав’язати або закріпити гачком.
Правильність накладання джгута перевіряють по припиненню кровотечі й зникненню пульсу.
У холодну пору року кінцівку закутати через небезпеку відмороження.
Джгут накладають взимку не більш ніж на 1 годину, а влітку не більш ніж на 2 години.
Якщо джгут необхідно держати більш 2 годин, тоді його знімають й накладають вище.
Після накладання джгута треба зробити відмітку про час його накладання.
При накладанні джгута проводять іммобілізацію кінцівки.
Транспортування поранених з джгутом проводиться у першу чергу.
Пораненого із джгутом під час транспортування (транспортується лежачи після знеболення наркотичним анальгетиком) супроводжує медичний робітник.
Остаточну зупинку кровотечі пораненим із джгутом проводять в екстреному порядку.
Ускладнення кровотеч та принципи ПМД
Непритомність – це короткочасна рефлекторна втрата свідомості, що виникає внаслідок порушення геодинаміки й кровопостачання головного мозку.
Клініка: раптова загальна слабкість, запаморочення, короткочасна втрата свідомості. Іноді – нудота, блювання. Шкіра бліда, вкрита холодним потом, пульс слабкого наповнення, частий, дихання прискорене, поверхневе, АТ знижується.
Невідкладна допомога: негайно надати горизонтальне положення з опущеним головним та піднятим ніжним кінцем тіла, розстебнути комір, забезпечити доступ свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, якщо результату немає – викликають лікаря.
Колапс – гостра серцево-судинна недостатність, що розвивається внаслідок зниження судинного тонусу та гострої слабкості серцевого м’яза і характеризується швидким зниженням АТ.
Клініка: Різка блідість з ціанотичним відтінком, шкіра вкрита потом, пульс – ниткоподібний, АТ знижується, дихання часте, поверхневе. Свідомість збережена.
Лікування: зупинити кровотечу, зігріти, ввести 0,5мл адреналіну або 1 мл 5% р-ну ефедрину, 0,5мл р-ну лобеліну, дати дихати киснем.
Геморрагічний шок (дивись вище).
Догляд за хворими з кровотечею
При госпіталізації хворого з внутрішньою кровотечею на нього заводиться карта спостереження за хворим. (Дивись таблицю 5)
Таблиця №5 Карта спостереження за хворим з кровотечею
Час |
Пульс уд/хв. |
АТ, мм рт.ст. |
Гемограма |
Призначення |
||
Еритроцити на 1л |
Hb, г/л |
Ht, г/л |
||||
10.00
|
80 |
120/60 |
5*10¹² |
90 |
0,35 |
Фібриноген 2г на 400 мл 0,9% фіз. р-ну ε- АКК 4% 150мл |
