 Питання для закріплення

1. Назвіть сутність седиментаційного методу Коха.

2. Наведіть методику приготування розведень при визначенні ЗКБ у води.

3. Наведіть методику відбирання проби води та приготування розведень при визначенні титру кишкової палички.

4. Які розведення висівають при дослідженні води на ЗКБ?

5. Назвіть температурні режими культивування посівів.

 Висновки:_____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка_____________

Підпис викладача _____________(__________________)

Д ата «___» ________ 20__р.

Лабораторна робота № 4 тема: Проведення обліку мікробіологічного контролю води та повітря.

Мета: набути практичні навички та вміння при проведенні обліку мікробіологічного контролю води і повітря.

Після проведення лабораторної роботи студент повинен:

• знати методику проведення обліку мікробіологічного контролю води та повітря;

• вміти правильно робити підрахунок загальної кількості мікроорганізмів на посівах та визначати колі-титр.

Контрольні питання

1. Як проводять мікробіологічний контроль повітря?

2. Які середовища використовують для виявлення вмісту бактерій групи кишкової палички?

3. Які середовища використовують для виявлення вмісту ЗКБ?

4. Які середовища використовують для виявлення вмісту ДП?

5. Які види контролю за водою існують?

Місце проведення:лабораторія мікробіології

 Хід роботи

1. Інструктаж з техніки безпеки.

2. Інструктаж з виконання роботи (роботу виконує кожний студент):

1.1 згідно з варіантом вибрати свої посіви;

1.2 здійснити облік мікрофлори повітря та води згідно з наведеною методикою та зробити висновки, порівнюючи отримані результати з нормативними (дивись додатки 5, 6 і 7).

3. Оформлення звітів.

4. Прибирання робочих місць.

5. Захист звітів.

 Забезпечення роботи:

1. Обладнання і матеріали: чашки Петрі з посівами, пляшки та пробірки з посівами.

2. Література та нормативна документація:

• Прокофьев В.П. Производственная санитария на предприятиях пищевой промышленности / В.П. Прокофьев – М.: Высшая школа, 1967 г.;

• Азаров В.Н. Основы микробиологии и санитарии / В.Н. Азаров – М.: Экономика, 1986;

• Державні санітарні правила для підприємств харчової промисловості. ˗ М. 1997.

 Теоретичні основи

Вода, що використовується для технологічних, господарсько-побутових та питних потреб харчових підприємств, повинна відповідати вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питна. Методи санітарно-бактеріологічного аналізу».

Вода відповідно до Державного стандарту, повинна відповідати наступним вимогам: бути безпечною в епідемічному відношенні, нешкідливою за хімічним складом й мати сприятливі органолептичні властивості.

Епідемічну безпеку води характеризують мікробіологічні показники, що включають загальне число мікроорганізмів і число бактерій групи кишкової палички. Ці показники не повинні перевищувати норми

Число мікроорганізмів в 1 мл води, відповідно до Державного стандарту, не повинне перевищувати 100. Ця норма вперше була запропонована в 1892 році Робертом Кохом і зберегла свою силу дотепер. Кох вивчав епідемію холери в Гамбурзі й звернув увагу на те, що в розташованому поруч місті Альтоне епідемії холери не було. Виявилося, що очищення питної води в цьому місті таке, що після нього в 1 мл води загальна кількість мікроорганізмів не перевищувала 100. Спостереження показали, що чим менше загальне число мікроорганізмів у воді, тим менша ймовірність наявності в ній і збудників захворювань.

Другий показник, що нормує кількість кишкових паличок у воді – колі-індекс або колі-титр. Так, в 1 л кишкових паличок не повинно бути більш 3. Нормування якості води за кишковою паличкою вважається більш досконалим, оскільки кишкова паличка може потрапити до води з виділеннями людини, а, отже, разом з нею можуть потрапити й інші збудники кишкових інфекцій, тобто вона може сигналізувати про присутність у воді інших хвороботворних мікроорганізмів кишкової групи. Кишкова паличка є найбільш стійким збудником, а, отже, якщо її у воді не виявляють, то в такій воді не буде й інших мікроорганізмів ˗ збудників захворювань.

Завданням санітарно-мікробіологічного дослідження повітря є гігієнічна та епідемічна оцінка повітряного середовища і, як наслідок, розробка комплексу заходів, спрямованих на профілактику аерогенної передачі збудників інфекційних хвороб.

 Методичні вказівки

І. Облік мікробіологічного контролю води.

1.1. Облік бактеріального дослідження води (загальної кількості бактерій).

Здійснюють підрахунок загальної кількості мікроорганізмів.

Методика виконання:

Беруть чашки Петрі з посівами, перевертають їх догори дном та проводять підрахунок кількості колоній,далі отримані результати множать на відповідний ступінь розведення та виводять середнє число мікроорганізмів в 1 см³ води. Якщо кількість колоній не можливо підрахувати, то визначають суцільний ріст.

Приклад:

на чашці Петрі з ІІ розведенням – 20 колоній  100 = 2000

на чашці Петрі з ІІІ розведенням – 4 колонії  1000= 4000

Всього: 6000

Визначення середньої кількості мікроорганізмів (V_сер.) в 1 мл здійснюється згідно з формулою:

V : 2 = V_сер,

де: V ˗ загальна кількість мікроорганізмів, шт.;

2 ˗ кількість чашок Петрі, шт.

Приклад: 6000: 2 = 3000 м/о.

Зробити висновок порівнюючи отримані результати з нормативами (дивись додаток 6).

1.2. Визначення колі-титру води

Методика виконання:

Беруть 3 пляшки з посівами (10 мл концентрованого глюкозо-пентонного середовища та 100 мл води, що досліджується), 3 пробірки по 1 мл концентровано гоглюкозо-пептонного середовища та 10 мл води; 3 пробірки з 10 мл. глюкозо-пептонного середовища нормальної концентрації та 1 мл. води (дивись лабораторну роботу № 1). Записують отримані результати – якщо поплавок піднявся записують «1», якщо ні записують «0».

Приклад:

П роводимо оцінювання пляшок:

• 1

  «2»

  - ша пляшка – «1»

• 2- га пляшка – «0»

• 3- тя пляшка – «1»

Проводимо оцінювання

пробірок «К» :

• 1 - ша пробірка – «0»

• 2- га пробірка – «0» «0»

• 3- тя пробірка – “0”

П

“1”

роводимо оцінювання

пробірок «Р» :

• 1 - ша пробірка – «0»

• 2- га пробірка – «0» «1»

• 3- тя пробірка – «1»

Зробити висновок, порівнюючи отримані результати з нормативними (дивись додаток 7).

Висновок: якщо один з дослідів отримав оцінку «незадовільно», то вважають, що вода не відповідає нормативним вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питна» за мікробіологічними показниками (дивись додаток 7).