- •1 Характеристика станції і визначення обсягу її роботи
- •1.1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих її ділянок
- •Розміщення службово-технічних споруд і організація зв’язку
- •2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
- •2.1. Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки.
- •2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування.
- •2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування.
- •2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності.
- •2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу.
- •2.4.2 Переробна спроможність гірки
- •2.4.3 Рекомендації по підвищенню переробної спроможності гірки
- •2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
- •2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда
- •2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда
- •2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
- •2.6. Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
- •2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів
- •2.8 Робота станційного центру по опрацюванню поїзної інформації
- •2.9. Перевірка дотримування умови стаціонарності роботи підсистеми станції
- •2.10. Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах
- •3. Розробка графічної моделя станції і розрахунок основних показників
- •3.1. Вихідні дані для розробки моделі
- •3.2. Короткий аналіз побудови моделі
- •3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
- •4.Керування станцією
- •4.1 Схема адміністративно-оперативного керування станцією
- •4.2. Порядок розробки добового і змінного планів
- •4.3. Планування составо- і поїздоутворення
- •4.4. Технологічні заходи забезпечення збереження перевезених вантажів
- •5. Виробничо-фінансова діяльність станції
- •5.1 Визначення чисельності штату станції
- •5.2 Техніко-економічна оцінка технології та загальні висновки по проекту
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.4.2 Переробна спроможність гірки
Переробна спроможність сортувальної гірки, ваг.:
mпер = (1440-Tпост)/tг·m>mпер , (2.22)
де Tпост – час технологічних перерв і зайнятості гірки додатковою роботою протягом доби, коли вона не виконує розформування составів, (60-150 хв);
tг – розмір гіркового інтервалу, хв;
tг = Тц / nц , (2.23)
де Тц – тривалість гіркового циклу, час від одного осадження до наступного, хв;
nц - кількість составів розформованих за один цикл;
mпер – кількість вагонів, які надійшли в розформування;
У вільний від розформування составів час, гірка має резерв часу для виконання інших операцій (осаджування, закінчення формування, повторне сортування та ін.)
Для встановлення значення Тц потрібно побудувати технологічний графік роботи гірки.
Гірковий технологічний інтервал:
tг =58/3=19,33хв = 0,322год
Повинна виконуватися умова Iср>tг (2.24)
Переробна спроможність гірки:
mпер = (1440-100)/19,33·57< 3951
Це значення порівнюється з даними таблиці 1.2. Надходить 86 поїзди, що становить 4902 вагонів, а гірка, при роботі одним локомотивом може переробити 3951 вагонів за добу, отже, необхідно збільшити її переробну спроможність.
Для цього необхідно знайти переробну спроможність гірки при роботі двох локомотивів.
2.4.3 Рекомендації по підвищенню переробної спроможності гірки
Базуючись на аналізі заданої схеми станції (рисунок 1.1) і результатами розрахунків, отриманих в попередньому пункті, робимо висновок про необхідність збільшення переробної спроможності гірки шляхом введення в роботу другого гіркового локомотива.
Була знайдена переробна спроможність гірки при роботі двох локомотивів. Для цього розроблений графік роботи гірки при двох локомотивах. При його побудові велику увагу приділено питанню забезпечення безпеки руху з обліком реальної конструкції горловин і можливості паралельного виконання маневрових пересувань. Графік відображає весь цикл операцій на гірці.
В технологічному графіку передбачено перед останнім розпуском составів інтервал, який рівний 1 хв для підготовки гірки, персоналу до розпуску наступного составу. Під час осаджування розпуск составів припиняється. Наступний розпуск починається після 2 хвилин після виходу локомотива з сортувального парку (звільнення стрілочної горловини). При роботі двох і більше локомотивів можливий їх простій в парку прийому в очікуванні насуву свого составу на гірку.
Гірковий технологічний інтервал:
tг = 34/3=11,33 хв = 0,19 год
Умова Iср>tг виконується (0,32>0,19 год)
Переробна спроможність гірки становить:
mпер = (1440-100)/11,33 ·57 = 6741.
Отримана переробна спроможність гірки вище кількості вагонів, які надійшли у розформування. (4902 вагонів). Це означає, що для стійкої роботи гіркової системи доцільно використовувати два локомотива.
2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
Згідно з результатами обробки (таблиця 1.2.) визначаємо число поїздів свого формування, яке дорівнює 75. Дана станція формує поїзди, як було зазначено в пункті 1.1.:
наскрізні одногрупні в кількості 47 поїздів;
наскрізні двогрупні в кількості 6 поїздів;
дільничні в кількості 11 поїздів;
збірні в кількості 6 поїздів;
передатні в кількості 2 поїзди.