3. Особливості планування та аналізу кошторисів бюджетних установ

Особливості аналізу кошторисів бюджетних установ:

• бюджетні установи функціонують на засадах державної чи комунальної форми власності й не можуть створювати орендні чи спільні підприємства, приватизовуватися, ставати банкрутами, самоліквідовуватися;

• бюджетні установи належать до неприбуткових організацій і реєструються як такі. Метою їх діяльності є надання нематеріальних послуг;

• нематеріальні послуги (продукція), які надаються бюджетними установами не є носіями матеріальної субстанції. Здійснені витрати не порівнюються з отриманими результатами;

• бюджетні установи не наділяються оборотними коштами, їх фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів;

• бюджетні установи мають тенденцію до постійного відставання продуктивності праці (праця лікарів, вчителів, науковців є творчим процесом, який не закінчується на робочому місці і не піддається автоматизації);

• бюджетні установи є складовою бюджетної системи і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частини бюджету, виконуючи кошторис доходів і видатків.

Об’єктом аналізу є сфера обслуговування. Для бюджетних установ вона характеризується контингентом обслуговування – сукупністю людей, які створюють однорідну у певному відношенні групу (колектив працівників установи, учні школи, студенти ВНЗ).

Слід враховувати і граничну норму обслуговування:

• для ВНЗ – контингент прийому з метою забезпечення замовлень на підготовку бакалаврів і магістрів;

• для лікарень та бібліотек – чисельність населення, що обслуговується;

• для установ науки – масштаби поширення договірних зв’язків на виробництво та впровадження наукових розробок.

Кошторис є основним плановим документом, який надає повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функції для досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних призначень.

У практиці кошторисного планування застосовуються дві форми кошторисів:

- кошторис доходів і видатків. Складають установи охорони здоров’я і освіти, які крім бюджетних одержують кошти за надання платних послуг.

- кошторис видатків. Складають органи державної влади й управління, оборони та правоохоронні органи, суди і прокуратура.

Бюджетні установи та заклади кошторис доходів і видатків складають відповідно до вимог «Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій» (затв. Постановою КМУ 28.02.02р. №228).

Бюджетне призначення – повноваження, які надано головному розпоряднику коштів бюджету ЗУ «Про державний бюджет на відповідний рік», рішенням місцевої ради «Про місцевий бюджет», яке дозволяє Міністерству фінансів України, Державному Казначейству України чи відповідному фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи відповідно до коштів бюджету.

План асигнувань із загального бюджету – це розподіл видатків, затверджених у кошторисі за скороченою формою економічної класифікації і який регламентує взяття установою зобов’язань протягом року.

Індивідуальний кошторис – це фінансовий план конкретної бюджетної установи, що відображає специфіку й особливості її виробничої діяльності. Він є основним документом при плануванні і фінансуванні окремих заходів, передбачених кодами видатків бюджетної класифікації.

Загальний кошторис – складається на видатки однотипних установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією. Такий кошторис складається по школах, клубах, бібліотеках. Для цих установ характерним є невеликий обсяг фінансування і стабільний штат працівників.

Кошторис має дві складові:

1. загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій.

2. спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.

Форма кошторису затверджується Мінфіном України.

Література: 1, 6, 7, 9, 18.

Тема № 2: Аналіз виконання кошторису бюджетних установ

Мета: вивчити методику аналізу виконання кошторису в установах і організаціях, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Перелік понять, які мають бути засвоєні: фактичні витрати, касові витрати, кошторис, кошторисні призначення, відхилення, фактори і причини відхилень.

План

1. Суть і завдання аналізу виконання кошторису.

2. Аналіз виконання кошторису бюджетної установи за загальними показниками.

3. Аналіз співвідношення касових і фактичних видатків.

4. Аналіз витрачання коштів за статтями видатків.

5. Аналіз виконання кошторису спеціальних коштів.

6. Факторний аналіз виконання кошторису.