- •Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка
- •Ю.В. Придатченко с. Й. Вільчинський в.А. Львов
- •Матриці та вектори
- •Навчальний посібник
- •§ 2. Детермінант матриці
- •§ 3. Методи обчислення детермінантів матриць
- •1.45. Приклад.
- •1.46. Приклад.
- •· Метод заміни елементів визначника. Нехай
- •§ 4. Мінори. Мінори довільного порядку. Ранг матриці
- •1.47. Приклад.
- •· Мають місце такі теореми про базисний мінор
- •§ 5 Множення матриць
- •1.61. Приклад.
- •§ 6. Елементарні перетворення як множення матриць. Детермінант добутку матриць
- •§ 7. Система лінійних алгебраїчних рівнянь
- •§ 8. Загальна теорія лінійних систем
- •§ 9. Критерій Фредгольма
- •§ 10. Знаходження розв’язків слар
- •§ 11. Множина розв’язків однорідної системи. Загальний розв’язок системи лінійних рівнянь
· Мають місце такі теореми про базисний мінор
1.55. Теорема. У довільній матриці кожний стовпчик є лінійною комбінацією базисних стовпчиків, а кожний рядок – лінійною комбінацією базисних рядків.
& Для доведення достатньо згадати метод Гаусса – приведення матриці до спрощеного вигляду – до небазисних рядків додавались базисні і в результаті отримували нульовий рядок.
1.56.
Наслідок.
Якщо А
– квадратна матриця і
,
то хоча б один із стовпчиків є лінійною
комбінацією інших стовпчиків, а один
із рядків – лінійною комбінацією інших
рядків. %
1.57. Теорема. Ранг матриці А дорівнює максимальній кількості лінійно незалежних стовпчиків цієї матриці.
&
Якщо
,
то всі стовпчики є нульові і немає
жодного лінійно незалежного стовпчика.
Нехай
.
Покажемо, що в А
існують r
лінійно незалежних стовпчиків. Розглянемо
складену з елементів матриці А
матрицю
порядку r,
детермінантом якої є базисний мінор.
Стовпчики
представляють
собою частини стовпчиків А.
Якби стовпчики в А,
у яких розташований базисний мінор,
були лінійно залежними, то були б лінійно
залежними і стовпчики
,
а базисний мінор дорівнював би нулю.
Доведемо,
що будь-які р
стовпчиків матриці А
лінійно залежні, якщо
.
Складемо матрицю В
із цих р
стовпчиків. Очевидно, що
,
тобто кожний мінор матриці В
є мінором матриці А,
отже,
,
a
.
Оскільки
,
то хоча б один із стовпчиків матриці В
не входить у
базисний мінор, а отже, є залежним.%
Аналогічно доводиться, що ранг матриці дорівнює максимальній кількості лінійно незалежних рядків.
Очевидно, що ранг матриці не змінюється при її транспонуванні.
1.58. Приклад. Знайти ранг матриці
.
Скористаємося
тим, що елементарні перетворення не
змінюють ранг матриці. Крок 1 – до 2-го
і 3-го рядків додаємо 1 рядок, помножений
відповідно на
і
.
Отримаємо
.
Аналізуємо частину отриманої матриці, яка розташована нижче 1-го рядка і правіше 1-го стовпчика. Відмінний від нуля елемент розміщений на перетині 2-го рядка й 3-го стовпчика, тому крок 2 – до 3-го рядка додаємо 2-й рядок, домножений на -й, отримуємо
.
Оскільки
в отриманій матриці нижче другого рядка
і правіше третього стовпчика відмінних
від нуля елементів немає, то
.
§ 5 Множення матриць
· Властивості множення матриць. Операція множення матриць означена тільки для такої впорядкованої пари матриць, у якій кількість стовпчиків першої матриці збігається з кількістю рядків другої матриці.
1.59.
Означення.
Добутком
матриці
розміром
на матрицю
розміром
називається матриця
розміром
,
елементи
якої пов’язані з елементами
та
матриць
та
таким чином:
,
де
;
.
1.60.
Приклад.
Нехай дано
матрицю-рядок довжиною
,
а саме
,
і матрицю-стовпчик
висотою
.
Добуток
є матрицею розміром
,
єдиний елемент якої згідно з означенням
операції множення матриць визначається
як
.
Добуток
є матрицею розміром
,
елементами якої є всі можливі добутки
,
де
.
Означення операції множення матриць
дозволяє ввести для будь-якої квадратної
матриці операцію піднесення до степеня
,
тобто
.
1.61. Приклад.
,
,
,
,
,
.
Очевидно,
1.62.
Припущення:
-й
стовпчик матриці
є лінійною комбінацією стовпчиків
матриці
з коефіцієнтами, що дорівнюють елементам
-го
стовпчика матриці
.
&
Нехай матриця
має розміри
,
а матриця
–
,
тоді матриця
матиме розмір
.
Запишемо
як матрицю-рядок, елементами якої є її
стовпчики
.
Тоді матрицю
можна також записати як матрицю-рядок,
стовпчики якої визначаються таким
чином:
=
.
Звідки
випливає, що
-м
стовпчиком матриці
є
.%
1.63. Припущення: -й рядок матриці є лінійною комбінацією рядка матриці з коефіцієнтами, що дорівнють елементам -го рядка матриці .
&
Записуючи матриці
і
у вигляді матриць-стовпчиків висотою
,
доводимо аналогічно попередньому.%
1.64.
Властивість.
Множення
матриць некомутативно, тобто в загальному
,
наприклад, перемножимо матриці Паулі:
,
.
Різницю
називають комутатором матриць
та
і позначають
.
Суму
називають антикомутатором і позначають
.
Очевидно,
,
.
Безпосередньо множенням матриць можна переконатись, що
За
допомогою символу Леві – Чивіта
комутативні співвідношення можна
записати таким чином:
,
де
,
а за допомогою символу Кронекера всі
антикомутаційні співвідношення
записуються таким чином:
.
Якщо
які-небудь матриці А
та В
задовольняють співвідношення
,
то такі
матриці називають переставними
(комутативними).
Одинична матриця порядку n
є перставною з будь-якою квадратною
матрицею того самого порядку, тобто
.
Які б не були А
та В,
якщо О
– нульова матриця, то
,
.
1.65. Властивість. Множення матриць асоціативне, тобто, якщо визначені добутки АВ та (АВ)С, то визначені добутки ВС та А(ВС) і виконується рівність (АВ)С = А(ВС).
Нехай
матриці А,
В,
С мають
розміри
,
i
,
відповідно. Якщо добуток АВ
визначено, то
і добуток АВ
має розміри
,
тому, якщо визначено добуток (АВ)С,
то
.
Матриця АВ
складається з елементів:
(
;
),
.
Однак, оскільки , то визначено добуток матриць ВС, елементи якого
.
Оскільки
висота стовпчика (кількість рядків)
матриці
дорівнює
,
тобто довжинi рядка матриці А,
то визначено добуток А(ВС),
елементи якого мають вигляд
.
1.66.
Властивість.
Множення
матриць дистрибутивне щодо додавання,
тобто: якщо має зміст вираз
,
то
.
&
Очевидно, що В
і С
мають одинакові розміри
,
А
– розмір
(р
– довільне). Ця сума може бути представлена
у вигляді
,
де
(
,
).%
1.67.
Властивість.
Якщо
добуток АВ
має зміст, то
.
1.68. Властивість. Ранг добутку двох матриць не перевищує рангів співмножників.
&
Для доведення розглянемо матрицю D,
складену з усіх стовпчиків
матриць А
та АВ.
Запишемо її символічно
.
Очевидно,
що
Згідно з припущенням 1.61
рядки АВ
є лінійними комбінаціями стовпчиків
А,
тому
,
таким чином маємо
.
Аналогічно доводиться, що
%
1.69. Властивість. Якщо визначено добуток АВ, то визначено й добуток ВТАТ, і виконується рівність (АВ)Т = ВТАТ.
Нехай
матриці А
та В
мають розміри
і
.
У матриці АВ
на перетині і-го
рядка та j–го
стовпчика розташований елемент
,
(
);
j-й
рядок матриці ВТ
складається з елементів
,
а і-й
стовпчик матриці
– з елементів
,
тому добуток
визначений, і в ньому на перетині j-го
рядка та і-го
стовпчика є елемент
,
що збігається з
.
1.70. Наслідок. Якщо
визначено добуток АВС,
то
,
згідно з
.
1.71.
Означення.
Матриця
,
що з деякою заданою матрицею
задовільняє рівність
(де
– одинична матриця деякого порядку
),
називається оберненою до
і позначається
.
Оскільки
і
комутативні, то вони обидві мають бути
квадратними того самого порядку
,
а оскільки
,
то
матриця може мати обернену тільки тоді,
коли її визначник відмінний від нуля.
