- •Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка
- •Ю.В. Придатченко с. Й. Вільчинський в.А. Львов
- •Матриці та вектори
- •Навчальний посібник
- •§ 2. Детермінант матриці
- •§ 3. Методи обчислення детермінантів матриць
- •1.45. Приклад.
- •1.46. Приклад.
- •· Метод заміни елементів визначника. Нехай
- •§ 4. Мінори. Мінори довільного порядку. Ранг матриці
- •1.47. Приклад.
- •· Мають місце такі теореми про базисний мінор
- •§ 5 Множення матриць
- •1.61. Приклад.
- •§ 6. Елементарні перетворення як множення матриць. Детермінант добутку матриць
- •§ 7. Система лінійних алгебраїчних рівнянь
- •§ 8. Загальна теорія лінійних систем
- •§ 9. Критерій Фредгольма
- •§ 10. Знаходження розв’язків слар
- •§ 11. Множина розв’язків однорідної системи. Загальний розв’язок системи лінійних рівнянь
§ 6. Елементарні перетворення як множення матриць. Детермінант добутку матриць
1.72. Теорема. Кожне елементарне перетворення рядків матриці А розміром рівносильно множенню матриці А зліва на деяку квадратну матрицю порядку m.
&
Розглянемо квадратну матрицю
,
яка отримується з одиничної матриці
порядку
перестановкою і-го
та j-го
рядків. Очевидно, що при множенні матриці
розміром
зліва на
відповідні рядки матриці А
переставляться.
Нехай
– матриця, яка отримується з тієї самої
одиничної матриці
заміною і-ї
одиниці на діагоналі на число
.
При множенні матриці А
зліва на
і-й
рядок матриці А
помножиться на
.
Позначимо
через
матрицю, яка отримується з одиничної
матриці
заміною на одиницю нульового елемента,
розташованого на перетині і-го
рядка та j-го
стовпчика. Множення матриці А
зліва на матрицю
рівносильне додаванню j-го
рядка матриці А
до і-го
рядка. Зауважимо, що
,
i
відмінні від нуля:
,
,
.
Матриці
,
і
називають матрицями елементарних
перетворень. Якщо матриця А
квадратна, то
,
,
.
Отже, у цьому випадку для матриць
елементарних перетворень справедливо
.%
Послідовному виконанню елементарних перетворень рядків матриці відповідає множення зліва на добуток відповідних матриць елементарних перетворень. Елементарні перетворення стовпчиків можна довести, домножуючи матрицю А справа на аналогічні матриці.
1.73.
Припущення.
Якщо
,
то знайдуться матриці елементарних
перетворень
такі, що
.
Якщо
,
то
існує. Оскільки
,
то елементарними перетвореннями рядків
матриця
може бути перетворена на одиничну
матрицю, тобто знайдуться такі
,
для яких
.
Очевидно, що
.
1.74. Зауваження. Існування оберненої матриці для кожної невиродженої матриці буде доведено в наступному параграфі.
1.75.
Припущення.
Для будь-яких квадратних матриць А
і В
одного порядку
.
& Справді, у випадку твердження випливає з оцінки рангу добутку матриць. Якщо , то
→
в
силу
.%
§ 7. Система лінійних алгебраїчних рівнянь
1.76.
Означення.
Системою лінійних алгебраїчних рівнянь
(СЛАР) називають систему m
рівнянь відносно n
невідомих
,
такого виду:
СЛАР можна записати у більш компактному вигляді за допомогою операції множення матриць. Нехай
|
– матриця, елементи якої є коефіцієнтами при невідомих у заданій СЛАР і яку називають митрицею системи, |
|
|
– стовпчик вільних членів, |
|
|
– стовпчик
невідомих. Тоді СЛАР можна записати
як
|
|
Матриця системи, доповнена стовпчиком вільних членів, називається розширеною матрицею системи й позначається |
|
|
Якщо вільні члени всіх рівнянь дорівнюють нулю, система називається однорідною.
1.77.
Означення.
Сукупність n
чисел
називається розв’язком СЛАР, якщо кожне
рівняння системи перетворюється на
числову рівність після підстановки в
нього чисел
замість відповідних невідомих
для всіх i
= 1, …, n.
Задача
полягає в знаходженні розв’язків СЛАР,
причому ми не робимо ніяких припущень
щодо коефіцієнтів і вільних членів
системи, і навіть щодо кількості рівнянь
і кількості невідомих. Тому можуть
існувати різні можливості – система
може взагалі не мати розв’язків
або мати їх безліч
.
Системи, які не мають розв’язків,
називаються несумісними,
а які мають хоча б один розв’язок –
сумісними
·
Правило Крамера.
Почнемо
розгляд з найпростішого випадку, коли
кількість рівнянь у СЛАР дорівнює
кількості невідомих. Також вважатимемо,
що рівняння лінійно незалежні (це
означає, що рядки основної матриці
системи лінійно незалежні). У випадку,
коли
,
для лінійної незалежності рівнянь
системи достатньо вимагати, щоб
детермінант матриці системи був відмінним
від нуля.
1.78. Теорема. Правило Крамера. СЛАР з n рівнянь відносно n невідомих.
у
випадку, коли визначник матриці системи
відмінний від нуля, має єдиний розв’язок,
який визначається таким чином:
,
де
– детермінант матриці системи, а
– детермінант матриці, отриманої з
матриці системи шляхом заміни і-го
стовпчика на стовпчик вільних членів,
тобто
&
Додамо зверху до розширеної матриці
системи, яка має розміри
,
довільний йому рядок, номер якого j.
У результаті маємо квадратну матрицю
порядку
,
у якій два рядки збігаються, тому її
визначник дорівнює нулю. Обчислимо цей
визначник, розклавши його за 1-м рядком
.
Тут
– детермінант матриці, отриманої з
розширеної матриці системи А*
викреслюванням і-го
стовпчика. Оскільки
,
то
,
.
Якщо ввести формальне позначення
,
тоді
,
.
Таким
чином, визначений набір чисел
задовільняє розв’язок системи. Суттєво,
що числа
не залежать від j,
а тому задовольняють усі рівняння
системи, тобто є її розв’язком. Існування
розв’язку доведено.
Приведемо
вираз для
до потрібного вигляду, переставивши у
визначнику
останній стовпчик b
на і-те
місце, тобто поміняємо місцями цей
стовпчик послідовно зі стовпчиками з
номерами
.
Усього потрібно
перестановок, тому
.
Доведемо
єдиність отриманого розв’язку методом
від оберненого. Нехай є два розв’язки
системи
і
.
Запишемо систему у вигляді:
,
або
,
де
– стовпчики матриці системи,
– стовпчик вільних членів. Результат
підстановки розв’язків
і
у систему має вигляд
,
отже,
Якщо
розв’язки не збігаються, то хоча б одна
з різниць
,
відмінна від нуля, а це означає, що
стовпчики
є лінійно залежними, а цього бути не
може, тому що із самого початку
припускались, що
.
Зауважимо, що не використовувся збіг
кількості рівнянь і кількості невідомих,
тобто за змістом доведено більш сильне
твердження: якщо стовпчики матриці є
лінійно незалежні, то система не може
мати два різні розв’язки.%
Це твердження стане особливо прозорим після доведення теореми Кронекера – Капеллі в наступному параграфі.
1.79.
Теорема.
Кожна
квадратна матриця з детермінантом,
відмінним від нуля, має обернену матрицю,
і притому тільки одну. Справді, при
будь-якому j
стовпчик
матриці Х
має задовільняти умову
,
де
– j-й
стовпчик одиничної матриці, тобто
.
Згідно з правилом Крамера ця система рівнянь має єдиний розв’язок, отже, кожний стовпчик матриці однозначно визначений.
Із властивостей оберненої матриці
,
,
,
,
.
Можна розв’язувати систему й методом Гаусса. Оскільки , то елементарними перетвореннями можемо перетворити матрицю А на одиничну матрицю. При цьому стовпчик вільних членів перетвориться на розв’язки системи , у яких у цьому випадку відсутні параметричні невідомі. За різних j системи рівнянь відрізняються лише стовпчиками вільних членів, тому елементарні перетворення рядків розширеної матриці одні й ті самі при будь-яких j. Можна розв’язувати всі системи одночасно, приписавши до А стовпчики вільних членів усіх систем:
.
Якщо за допомогою елементарних перетворень рядків матриці перетворити її ліву половину на одиничну матрицю, то при цьому її права половина перетвориться на матрицю .
