- •Львівський інститут менеджменту
- •Кафедра гуманітарних дисциплін
- •Методичні рекомендації
- •Для самостійного вивчення
- •1. Навчальна програма дисципліни
- •1.1. Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.3. Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Загальна характеристика сенсорно-перцептивних процесів
- •Тема 3. Пам'ять
- •Тема 4. Мислення
- •Тема 2. Увага
- •Тема 5. Уява і уявлення у творчій діяльності
- •Тема 6. Предмет та завдання психології особистості
- •Тема 7. Психологічна природа особистості
- •Тема 8. Розпиток психіки та становлення особистості
- •Тема 9. Психологічна структура особистості
- •Тема 10. Свідомість, самосвідомість та рефлексивні характеристики особистості
- •Тема 11. Гармонія та відхилення у розвитку особистості
- •Тема 12. Методологічні засади сучасних теорій особистості
- •Тема 13. Загальна характеристика афективної сфери особистості
- •Тема 14. Принципи та методи психологи емоцій
- •Тема 15. Емоційні стани і фактори їх регуляції
- •Тема 16. Загальні характеристика емоцій інтересу, радості, здивування, печалі, гніву
- •Тема 17. Теорії волі
- •Тема 18. Функціональне призначення афективної сфери
- •Тема 19. Вольові якості особистості
- •Тема 20. Проблем и та методологічні основи структурного аналізу діяльності
- •Тема 21. Психологічний аналіз потребнісно-мотиваційної підсистеми діяльності та поведінки особистості
- •Тема 22. Психологічний аналіз операціональної підсистеми діяльності та поведінки особистості
- •Тема 23. Психологічний аналіз інформаційної підсистеми діяльності та поведінки особистості
- •Тема 24. Психологічний аналіз регулятивної підсистеми особистості
- •2. Методичні поради до вивчення тем дисципліни та питання для самостійного вивчення
- •Тема 1. Розвиток сенсорної культури особистості. Відчуття, види відчуттів
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Увага, види уваги, властивості уваги. Значення уваги для навчання і виховання. Індивідуальні та вікові особливості уваги. Методи вдосконалення уваги
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Пам’ять, види пам’яті. Значення пам’яті в навчанні. Розвиток пам’яті в дітей
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Мислення, види мислення. Значення мислення в психології. Засоби дослідження і вдосконалення мислення. Мислення та розв’язування задач.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Уява, фантазія, їх значення у формуванні творчої особистості. Натхненність і харизма. Поняття харизматичного впливу.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6. Опитування в психології, можливості й умови його застосування. Види опитування.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7. Теорії особистості у зарубіжній класичній психології.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Успадковане та соціально-обумовлене в формуванні особистості.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10. Свідоме і неусвідомлене в людині. Вияви неусвідомленого.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 11. Визначення темпераменту, види темпераменту. Особливості нейрофізіологічних процесів, що обумовлюють кожний з чотирьох типів темпераменту.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 12. Конфлікти. Види, причини, засоби аналізу і регулювання.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •5. Психологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю.Л.Трофімова.
- •3.Методичні вказівки до виконання контрольних робіт.
- •Додаток 1
- •Контрольна робота з дисципліни
- •4. Питання підсумкового контролю (іспит)
- •5. Критерії оцінювання знань
- •6. Список літературних джерел
Тема 3. Пам’ять, види пам’яті. Значення пам’яті в навчанні. Розвиток пам’яті в дітей
1. Пам’ять і її виховання.
2. Види пам’яті.
3. Значення пам’яті в навчанні.
Методичні вказівки
В навчальній та професійній діяльності вирішальну роль відіграють опосередковані мисленням процеси смислового запам’ятовування. І тут визначальними є спеціальні прийоми запам’ятовування та відтворення. І вони, звичайно, можуть весь час удосконалюватися через відповідні тренувальні вправи. Кожного дня ми взнаємо багато нового, з кожним днем збагачуються наші знання. Все, про що дізнається людина, може бути надовго збережене в “кольорах” її мозку. Мозок не тільки зберігає наші знання про навколишній світ, а й має здатність за нашим бажанням відтворювати ці знання.
Процес запам’ятовування, збереження й наступного пригадування або упізнавання того, що людина раніше сприймала, переживала чи робила, називається пам’яттю. Значення пам’яті в житті людини дуже велике. Абсолютно все, що ми знаємо, вміємо, є наслідок здатності мозку запам’ятовувати й зберігати в пам’яті образи, думки, пережиті почуття, рухи та їх системи. Пам’ять зберігає нам знання, а без знань немислимі ні плідна діяльність, ні успішне навчання.
Пам’ять, які всі інші психічні процеси, має характер діяльності. Чи запам’ятовує людина, чи згадує вона, а чи пригадує що-небудь, відтворює або взнає – завжди вона здійснює певну психічну діяльність.
Є ряд досліджень, які розширюють і поглиблюють знання про механізми закріплення і збереження слідів вражень. Існують певні умови для фіксації і збереження сліду. За одних умов виниклий слід збудження є короткочасним, зберігається секунди чи хвилини, за інших – зберігається детально. Щоб короткочасний слід збудження став довгочасним, необхідний деякий час, протягом якого слід закріплюється (консолідується).
Питання для самоконтролю
1. Що таке спостереження і яке його значення?
2. Яка роль пам’яті у психічному житті людини?
3. Дайте характеристику процесів пам’яті.
4. Які існують різновиди пам’яті?
5. В чому виявляються індивідуальні відмінності пам’яті?
6. Запам'ятовування.
Література
1. Асмолов А.Г. Принципы организации памяти человека: Учеб. пособие. – М., 1985.
2. Шадриков В.Д., Черемошкина Л.И. Мнемические способности: развитие и диагностика. – М., 1990.
3. Максименко С.Д. Общая психология. – М.; К., 1999.
4. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. – К., 2000.
5. Психологія: Підручник для студ. вищих навч. закладів / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К., 2000.
6. Скрипаченко О., Роменська Л., Огоднійчук З., Зелінська Т. Загальна психологія. – К., 1999.
Тема 4. Мислення, види мислення. Значення мислення в психології. Засоби дослідження і вдосконалення мислення. Мислення та розв’язування задач.
1. Мислення й мовлення.
2. Інтелектуальні властивості особистості.
3. Види мислення.
4. Уявлення як форма пізнання.
5. Засоби дослідження і вдосконалення мислення
6. Значення мислення у розв’язуванні задач.
Методичні вказівки
Людина не може ставитися байдуже до оточуючого світу, а всяка людська активність побудована на процесі пізнання, тобто відображенні в психіці особи реальної дійсності. Процес пізнання розпочинається з відчуттів та спостережень, щоб пройшовши стадії уявлень і пам‘яті, перетвориться в мислення і завершення в процесах прийняття рішень та виконанні дій. Мислення має мотивований і цілеспрямований характер. Воно наявне там, де виникають нові завдання, а наявних засобів, способів, знань для їх розв'язання недостатньо. Ініціюють його проблемні ситуації, необхідність знайти нові способи і засоби досягнення мети. Найважливіша його характеристика - пошук і відкриття нового.
