3. Драпірування - основа давньогрецького костюма
Грецький костюм більше, ніж костюм будь-якого іншого народу, пов'язаний з вираженням естетичного суспільного ідеалу. Шляхетну простоту й гідну поставу, розвинені форми тренованого тіла, гармонічні пропорції, динамізм і волю рухів прекрасно виявляло драпірування - основа античного грецького костюма. Прямокутний шматок тканини різної довжини й ширини, драпіруючись на тілі, підкреслював гармонію тіла й одягу.
Пластику драпірування й постава фігури цінувалися набагато вище вартості тканини й краси орнаменту.
Ритм, розташування й форма складок, драпірувань диктувалися основною архітектурною формою епохи: високої потужної колоною доричного ордера. Вони ж повинні були найбільше ефектно підкреслювати руху людського тіла. «Драпірування пожвавлює мертву тканину, надаючи естетичну цілісність фігурі. Складки, у свою чергу, акомпануючи руху тіла, звисають із рук, огортаючи округлості, і плавно обволікають статичне тіло. Застиглі в миті спокою, вони починають рухатися разом з тілом, виявляючи рух у великій або малій напрузі його» (Захаржевська Р.В.). Одночасне носіння двох одягів створювало ясно виражену гармонію ритмів, що поєднує ансамбль.
4. Тканини, цвіт, oрнамент
Для свого одягу греки використовували м'які, еластичні, що прекрасно драпіруються тканини.
Тканини ткали ручним способом на вертикальному верстаті шириною до двох метрів. Мистецтво ткацтва цінувалося дуже високо. Відповідно до міфології все богині Олімпу й інших героїнь були митецькими ткалями, змагалися між собою в цьому ремеслі.
В
олокнистий
склад грецьких тканин - вовна або льон.
До бавовни греки віднесли з подивом,
побачивши його вперше в Індії під час
походу Олександра Македонського: вони
називали його «вовною дерева», Основний
інтерес греків залучала не конструктивна,
а мальовничо-пластична сторона костюма.
Тканини з малюнком, розповсюджені в
період грецької архаїки, у класичний
період (V - IVст. до н.е.) були витиснуті
одноколірними синіми, червоними,
пурпурними, зеленими, жовтими, коричневими
й особливо білими тканинами. Чорний
цвіт не використовувався в грецькому
костюмі. Жалобні кольори - сірий і
коричневий.
Одноколірні тканини прикрашалися облямівкою вишивки, аплікації або розфарбування. Візерунки орнаменту пов'язані із природою, носять стилізований геометричний або рослинний характер, Це - меандр, критська хвиля, пальметта. Орнамент ритмічний, раппорт будується по горизонталі (рис. 3.1). У сполученні з вертикальним напрямком ліній драпірування це робить складки особливо чіткі виразними, підкреслює красу і пластику рухів.
Рис. 3.1.
Контрольні запитання:
1. Охарактеризуйте загальну історичну характеристику Стародавньої Греції.
2. Який естетичний ідеал краси епохи Стародавньої Греції?
3. Які тканини використовувалися в одязі людей Стародавньої Греції?
4. Які орнаменти використовувались в одязі Стародавньої Греції?
Лекція №4
Тема: «Костюм Стародавнього Риму»
План:
Загальна характеристика країни
Естетичний ідеал красоти
Тканини, колір, орнамент
Мета: - ознайомлення з історією розвитку костюму Стародавнього Риму;
- відображення в костюмі культури й побуту людей епохи Стародавньго Риму.
Ключові слова: імперія, республіка, розкіш, пурпурний, туніка, тога, пенула, далматік, стола, пала.
Кількість годин: 2
Література:
1. Пармон Ф.М. Композиция костюма.- М.: Легпромбытиздат, 1985.
2. Каминская Н.М. История костюма. - М.: Легпромбытиздат, 1985.
3. Рачинская Е.И., Сидоренко В.И. Моделирование и художественное оформление одежды/Серия «Учебники, учебные поосбия». – Ростов н/Д. Издательство «Феникс», 2002.
4. Блейз А. История в костюмах. – М.: ОЛМА-ПРЕСС Экслибрис, 2002.