Розділ 2 методи та організація дослідження

2.1. Теоретичні методи

Для вивчення стану розробленості досліджуваної проблеми використано теоретичні методи дослідження: аналіз, узагальнення, синтез, порівняння, класифікація даних наукової літератури, присвячених проблемі організації та проведення занять у спеціальних медичних групах.

Аналіз, синтез, узагальнення, систематизація даних вітчизняної науково-методичної літератури з теорії та методики фізичного виховання (Апанасенко Г. Л. [2] , Ашмарин Б. А. [4]), Боднар І. Р. [9], Вржеснєвський І. [13], Шиян Б. М. [30] та ін.) та педагогічної літератури (Дубогай О. Д. [16], Кучеров І. [20] та ін.) здійснювався з метою визначення мети та завдань фізичного виховання студентів, які віднесені до спеціальної медичної групи; вивчення загальних вимог до проведення оздоровчо-тренувальних занять у спеціальних медичних групах; форм організації занять у спеціальних медичних групах; нормування обсягу фізичних навантажень під час проведення оздоровчо-тренувальних занять зі студентами спеціальної медичної групи. У процесі дослідження опрацьовано 30 літературних джерел, у тому числі 9 статей у періодичних фахових виданнях.

2.2. Організація дослідження

Дослідження здійснювалося у три етапи.

На першому етапі складено програму теоретичного дослідження, що включала методологічний і процедурний розділи. Методологічний розділ передбачав: 1) формулювання проблеми, визначення об’єкта і предмета дослідження; 2) визначення мети і постановку завдань дослідження; 3) уточнення й інтерпретацію основних понять; 4) попередній системний аналіз об’єкта дослідження. Процедурний розділ включав: 1) складання принципового плану опрацювання літературних джерел; 2) виділення ключових понять, що виражають вузлові моменти досліджуваної проблеми: спеціальна медична група, фізичне виховання, стан здоров’я, методи і засоби фізичного виховання, нормування часу, фізичне навантаження.

На другому етапі проведено аналіз літературних джерел із предмета дослідження, узагальнено дані щодо мети та завдань фізичного виховання студентів, які віднесені до спеціальної медичної групи; загальних вимог до проведення оздоровчо-тренувальних занять у спеціальних медичних групах; форм організації занять у спеціальних медичних групах; нормування обсягу фізичних навантажень під час проведення оздоровчо-тренувальних занять зі студентами спеціальної медичної групи; наведено методику організації та проведення занять у спеціальних медичних групах.

На третьому етапі зроблено висновки, оформлено список використаних джерел у відповідності до бібліографічних вимог.

Розділ 3 форми, методи і засоби фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи

3.1. Форми організації занять у спеціальних медичних групах

Основна форма оздоровчо-тренувальних занять з фізичного виховання студентів спеціального навчального відділення − це обов'язкові заняття, передбачені навчальними планами і внесені до загального розкладу занять. Навчальний процес з фізичного виховання здійснює професорсько-викладацький склад кафедри у формі уроку. Характерними ознаками, що притаманні цим формам занять, є відносно постійний та однорідний склад студентів, чітка регламентація на діяльність і кількість занять протягом навчального року, обсяг і характер фізичних навантажень, наявність зв'язку із змістом попередніх і наступних занять. Академічні навчальні заняття проводяться у вигляді лекцій, бесід, методичних та практичних занять, індивідуальних занять під керівництвом викладача та консультацій [2, 9, 23, 28].

Ефективними формами організації оздоровчо-тренувальних занять студентів спеціального навчального відділення є:

• групові заняття під керівництвом викладача;

• індивідуальні заняття із студентами викладачів;

• групові індивідуальні заняття під керівництвом викладача;

• самостійні групові заняття студентів за груповими програмами;

• індивідуальні самостійні заняття студентів за індивідуальними програмами [3].

Основні форми проведення оздоровчо-тренувальних занять:

• прогулянки, ближній туризм, походи вихідного дня;

• дозовані сходження (теренкур);

• рухливі, спортивні ігри та естафети;

• участь у фізкультурно-спортивних заходах.

Окреме оздоровчо-тренувальне заняття складається із трьох частин:

• підготовча частина;

• основна частина;

• заключна частина.

У підготовчій частині оздоровчо-тренувального заняття вирішуються завдання оптимальної оперативної психофізіологічної підготовки студентів до виконання головного завдання. Найкраще цьому сприяють вправи типу потягування, нахилів, ходьби та стрибків на місці, в русі тощо [25].

В основній частині оздоровчо-тренувального заняття вирішуються завдання, що спрямовані на розвиток основних функціональних систем, рухових якостей, навичок, відновлення порушених функцій. У цій частині заняття широко використовуються загальнорозвивальні, аеробні, силові, спеціальні вправи, елементи спортивних ігор та естафети [21-25].

У заключній частині оздоровчо-тренувального заняття вирішують завдання, спрямовані на переключення організму на відновлювальний режим функціонування і створення умов для розгортання відбудовних процесів. Це досягається поступовим зменшенням інтенсивності виконуваних вправ, переключенням на дії, що дають ефект активного відпочинку, використанням релаксаційних, дихаль­них та інших вправ, що сприяють активізації відбудовних процесів [24].

Рекомендована схема проведення комплексного оздоровчо-тренувального заняття:

1. Підготовча частина

Визначення ЧСС, результати записати в щоденник самоконтролю.

1. Самомасаж.

2. Вправи у потягуванні, на гнучкість та розтягування. Визначення ЧСС, результати записати в щоденник самоконтролю.

3. Повільна ходьба, біг підтюпцем.

Визначення ЧСС, результати записати в щоденник самоконтролю.

1.4. Ходьба, вправи на приведення організму у відносно спокійний стан.

Визначення ЧСС, результати записати в щоденник самоконтролю.