- •Лабораторний практикум
- •Список лабораторних робіт
- •Коротка теорія.
- •Оптична пірометрія.
- •Опис установки.
- •Виконання роботи.
- •Звіт про роботу.
- •Завдання 1 Зняття вольт – амперних характеристик фотоелементів (вах).
- •Виконання завдання
- •Завдання 2. Визначення роботи виходу електронів із металу і сталої Планка.
- •Виконання завдання. З ф ібрати електричне коло для проведення досліду згідно рис. 5
- •Звіт про виконану роботу.
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота № 3 визначення динамічних характеристик електрона.
- •Порядок виконання роботи.
- •Інструкція до виконання роботи.
- •Звіт про роботу:
- •Лабораторна робота № 4 вивчення серіальних закономірностей атомів водню і воднеподібних.
- •Коротка теорія
- •Опис установки.
- •Градуювання шкали монохроматора
- •Характеристики монохроматора ум-2 Дисперсія (д) монохроматора ум-2
- •Данні градуювання ум-2 (заводські).
- •Звіт про роботу повинен містити:
- •Література.
- •Лабораторна робота № 5 вивчення структури спектра лужних і лужноземельних елементів
- •Коротка теорія.
- •Опис установки.
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт про виконану роботу
- •Література
- •Дослідження молекулярного спектру йоду
- •Загальні положення.
- •Енергія молекули.
- •Спектр поглинання молекули.
- •Розрахунки частот ек переходів з поглинанням енергії.
- •Розрахунки частот ліній, що утворюють смугу поглинання.
- •Завдання до лабораторної роботи.
- •Контрольні питання до роботи.
- •Звіт про виконану роботу.
- •Література.
- •Ознайомлення з будовою і дією оптичного квантового генератора (окг) неперервної дії.
- •Загальні зауваження.
- •Завдання 1
- •Виконання роботи.
- •Виконання завдання 2.
- •Звіт за виконану роботу:
- •Література
- •1. Теоретичні відомості.
- •2. Дослідна установка.
- •Джерело світла; 2. Монохроматор; 3. Фо; 4. Джерело напруги. Вх - вхідна і Вих - вихідна щілина монохроматора.
- •3. Виконання роботи.
- •Дослідна установка (рис. 7).
- •4. Наслідки роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •6. Література
- •Лабораторна робота № 9 вивчення фотоелектричних властивостей вентельних фотоелементів.
- •Теоретичні відомості
- •Дослід.
- •Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Література.
Розрахунки частот ек переходів з поглинанням енергії.
Припускаємо, що обертальні стани молекули „заморожені”, тому повна енергія молекули має тільки дві складові і може бути представлена таким рівнянням:
Еυ = Е0+ ħω [(υ + ½) - х(υ + ½ )2] (13)
Частоти фотонів, які може поглинати молекула визначається за правилом частот Бора:
ωυ →υ' =
(14)
де Еυ і Е'υ' електронно коливні стани молекули.
Для обчислення частоти фотона ωυ →υ', що викликає перехід скористаємося рівнянням (13), (14).
ωυ →υ' =
+ ω' [(υ' + ½) - х' (υ' + ½ )2] - ω [(υ + ½) -
х(υ + ½ )2] (15) Для спрощення записів
надалі будемо користуватися сталою
величиною ω0-0 , яка обчислюється
за таким виразом:
ω0-0=
+1/2(ω'-
ω) (16)
де ω' і ω частоти коливань молекули в електронно-збудженому і не збудженому стані відповідно.
Для молекули І2 частота ω0-0 розрахована і має слідуючи значення
ω0-0= 2,9367229∙1015 с-1.
Для спрощення розрахунків за рівнянням (15) позначимо деякі його частини, що повторюються, окремими літерами і надалі будемо вважати їх сталими величинами: а= ω'(1-х'); в= ах'; с= ω(1-х); d= ωх.
Для молекули І2: а= 2,4209∙1013с-1; в= 1,6003∙1011с-1; с=4,0398∙1013с-1; d= 1,1485∙1011с-1.
З урахуванням введених сталих рівняння для визначення частот переходів має такий вигляд:
ωυυ'= ω0-0+аυ' – bυ'2 – cυ + dυ2 (17)
Приклад розрахунку частоти ЕК переходу з квантовими числами коливних рівнів υ = 2 і υ' = 5, тобто розрахунок частоти ω2-5 . За формулою (17):
ω2-5 = 2,9367 ∙1015+ 2,4209 ∙1019 ∙5 – 1,6003 ∙1011 ∙25 – 4,0398 ∙1013 ∙2+1,1485 ∙1011 ∙4=2,9734 ∙1015 с-1
λ2-5=
Для знаходження граничної частоти будь-якої серії треба скористатися умовою, згідно якої різниця енергії граничних коливальних станів прямує до нуля, тобто Еυmax - Еυmax-1→0. Враховуючи цю умову одержимо, що
υ'max
=
(18)
Знайдемо вираз для граничної частоти серії ω0-υ'max , яку надалі будемо позначати, як ωгр:
ωгр=
ω0-0+
(19)
Для визначення границі будь-якої серії скористаємося виразами (17) і (19):
ωυ-υ'max = ωгр - сυ - dυ2 (20)
Розрахунки частот ліній, що утворюють смугу поглинання.
Розглянемо випадок, коли одночасно змінюються всі три види енергії молекули: електронна, коливна і обертальна. Тоді частота світла, яка поглинається при переході молекули в збуджений стан, визначається рівнянням:
ω еко =
(21)
Позначаємо на далі
ω ек =
(22)
Тоді
ω еко= ω
ек+
(23)
При розрахунках задаємо певне значення ωек. Різним значенням ∆Еоб відповідають окремі лінії, що і утворують смугу. Таким чином, кожна смуга електронно-коливного спектра має складну будову за рахунок обертальних переходів.
Визначимо положення кожної лінії в смузі. Скористаємося для визначення ∆Еоб виразом (8):
∆Еоб = ∆Еj = B'ħj' (j'+1) – Еj(j+1) (24)
де характеристики обертового руху молекули в електронно-збудженому стані позначені штрихами.
Враховуючи наведені вище зауваження, одержемо, що:
ω еко= ω ек+ B'j' (j'+1) – B j(j+1) (25)
Для переходів між різними електронними станами правило відбору по обертальному квантовому числу дозволяють таку зміну j:
∆j=0; ±1 (26)
Враховуючи (26), запишемо рівняння (25) для трьох значень ∆j
∆j=0 (Q - гілка) ω еко= ω ек+(B' - B ) ∙ j' (j+1) (j' = 1,2,3...) (27)
∆j=+1 (Р - гілка) ω еко= ω ек+(B' - B ) ∙ j' (j+1)+2B'(j'+1) (j' = 0,1,2,..) (28)
∆j=-1 (R - гілка) ω еко= ω ек+(B' - B )j'2 - (B' +B )j' (j' = 1,2,3...) (29)
Всі три гілки можна представити за допомогою графіків, що наведені на рис. 8, де по вісі абсцис відкладені частоти ліній смуги ω, а по вісі ординат обертальне квантове число j'.
j'
ωен
ω
Рис.8
Графік дає уявлення про утворення смуги та її будову. Положення лінії ЕК переходу не співпадає з кантом смуги але ця розбіжність не може бути встановлена на досліді із-за обмежених можливостей спектрального приладу.
Для проведення розрахунків частот ліній смуги треба з’ясувати з викладачем частоту електронно-коливного переходу ωЕК; розрахувати обертові сталі В та B'; за (11) розрахувати j'max; за формулами (27), (28), (29) частоти ліній, які складають Q, R, Р – гілки.
За отриманими числами побудувати на вісі частот смугу поглинання, на якій виділити положення канта і лінію ЕК переходу. Порівняйте розраховану смугу з відповідною смугою спектра поглинання. Зверніть увагу на розбіжність досліду та теорії.
Теоретично частоту канта можна визначити за рівнянням:
ω Канта= ω
ек -
