- •1. Поняття літературної мови та її основні форми
- •2. Офіційно-діловий стиль. Найважливіші риси, які визначають офіційно-діловий стиль.
- •3. Класифікація документів.
- •4. Основні правила оформлення реквізитів
- •5. Вимого до тексту документа
- •6. Заява. Реквізити заяви.
- •7. Хапактеристика та її риквізити.
- •8. Резюме. Вимоги до складання резюме.
- •10. Особовий листок з відділу кадрів
- •11. Накази щодо особового складу
- •9. Автобіографія та її реквізити.
- •12. Оформлення трудової книжки
- •13. Службові листи. Їх класифікація. Вимоги до тексту листа.
- •14. Рецензія риквізити рецензії
- •15. Правила оформлення адреси
- •16. Телеграма. Види та категорії телеграми.Послідовність розміщення реквізитів.
- •17.Телефотограма. Радіограма.
- •18. Довідка та її реквізити.
- •19. Доповідні та пояснювальна записка
- •20. Протокол, структура та форми.
- •21. Звіт та його реквізити
- •22. Оголошення та запрошення
- •23. Договір та його типи
- •24. Таблиця список. Перелік
- •25. Накладна,її реквізити
- •26. Акт та його реквізити
- •27. Доручення, розписка та їх реквізити
- •28. Публічний виступ. Доповідь
- •29. Телефонна розмова. Бесіда
- •30. Правопис власних назв
- •32. Правила вживання мякого знаку
- •33. Правила вживання апострофа
- •34. Тире між підметом і присудком
- •35. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •36. Подвоєння приголосних на письмі
- •37. Розділові знаки при зверненнях
- •38. Спрощення у групах приголосних
- •39. Розподілові знаки при відокремлених означеннях
- •40. Правопис префікс
- •41. Розділові знаки при відокремлених прикладах
- •42. Розділові знаки при відокремлених додатках
- •43. Зміни приголосних при словотворенні
- •44. Розподіл знаки при відокремлених обставинах
- •45. Особливості відмінювання іменників другої відміни
- •46. Розділові знаки при уточнюючих членах речення
- •47. Правопис слів іншомовного походження
- •48. Розділові знаки при словах, словосполученнях і реченнях.
- •49. Парвопис складних іменників
- •50. Правопис складних рикметників
- •51. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •52. Розділові знаки у складаннопідрядному реченні
- •53 Правопис прийменників
- •54. Зв'язок числівників з іменниками
- •55. Правопис часток
- •56. Написання частки «не» з різними частинами мови
- •57. Розділові знаки у безсполучникових реченнях
- •58. Правопис прислівників
- •59. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •60. Терміни та номенклатура назви в українській літературній мові
- •61. Техніка перекладу в професійній мові
- •62. Розділові знаки при прямій мові
- •63. Орфоепічні норми в українській мові за професійним спрямуванням
- •64. Орфографічні норми в українській мові за професійним спрямуванням
- •65. Грамотичні норми в український мові за проф. Спрямуванням
51. Розділові знаки у складносурядному реченні
Складносурядним називається речення, синтаксично рівноправні предикативні частини якого поєднані в одне граматичне і смислове ціле сурядними сполучниками (єднальними: /, й, та (у значенні /); протиставними: а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак; розділовими: або, чи, чи... чи, то...то, чи то...чи то).
1. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єднальними, протиставними і розділовими сполучниками, ставиться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя (Панч); Нас розлучали з рідними, з життям і навіть - з мрією, Але ніщо й ніколи нас не розлучало з вірою (Б. Ол.); Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля (Іван.); То мати гукає, то мати шепоче, Мене виряджаючи в дальню дорогу (Вор.).
Кома між частинами складносурядного речення не ставиться, якщо вони:
а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєднуються неповторюваними сполучниками /, та (у значенні /); спільними для обох частин можуть бути також видільні частки тільки, лише, мабуть; На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Смол.); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Гол.); Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (Коц.).
Примітка. Якщо сполучники / (й), та (і) повторюються, то кома ставиться: Здавалося, І вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (Гонч.);
б) мають спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (Коц.);
в) виражені двома спонукальними або питальними реченнями: Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олесь); Хай лягають зморшки на обличчя І все вище тисне кров моя, Юності в Вітчизни я позичу І пісень позичу в солов 'я (Сос);
г) виражені двома називними або безособовими реченнями: Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (Довж.); Дощило і в повітрі віяло прохолодою (Гол.).
Примітка. Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їх присудки неоднорідні за значенням: Розвиднілось, і в повітрі помітно потеплішало (Гол.);
ґ) виражені окличними реченнями: Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Мас).
2. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками і (й), та (і), та й, а, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Хвилина ще - і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Мас); Закрався вечір, одшуміла праця. Як сльози, затремтіли ліхтарі - Та діти наші ночі не бояться (Рил.).
3. Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться у першій, перед нею ставиться тире (інколи кома й тире): Зима летіла над землею, І от весна - і все в цвіту (Coc.J; Я вірю в диво! Прийде час, - І вільні й рівні встануть люди Й здійсняться мрії всі ураз! (Олесь).
4. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками а, але, проте, все ж, однак (рідше єднальними та), дуже поширені, або вже мають усередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ставиться крапка з комою: Отак ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спускаючись вниз; і чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю; і блакитного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Гуц.).
