59. Розділові знаки при однорідних членах речення

І. Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками

Між однорідними членами, не з'єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, як рідко ми в житті зливаємось з тобою (С. Фомін).

Кома не ставиться,якщо:

а) два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету: Піди купи хліба;

б) між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Олійник).

П. Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками: У світі є не тільки добро, а й зло (В. Сухомл инський); Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

Перед єднальними й розділовими сполучниками, вжитими один раз, кома не ставиться: Коли між батьком і між сином стоїть невидима стіна, на очі тоскно і полинно сльоза накочує сумна (В. Крищенко); Він мав років десять чи дванадцять,

III. Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками

І.Кома ставиться між однорідними членами речення, з'єднаними повторюваними сполучниками. В промінні місячнім, як морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори; Безмежна тиша навкруги - ні голосу, ні шуму... На все навіяли сніги якусь глибоку думу (З тв. О. Олеся).

2. Якщо частина однорідних членів поєднана інтонаційно, а частина - за допомоги повторюваних сполучників, то кома ставиться між усіма однорідними членами: В підземній глибині, в морях, і під водою, і на вершинах гір, і в хащах лісових, уранці, вніч, удень, вечірньою порою, і в селах, і в містах звучить мені твій сміх (В. Сосюра).

3. Якщо однорідні члени речення з'єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між кожною парою: Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезій Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя (3 журн.).

І.Кома не ставиться перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (М. Стельмах).

2. Якщо повторюваний сполучник і з'єднує різні однорідні члени, то к о м а перед ним не ставиться: Щовечора перед спочинком і вдосвіта мама запалювала біля божнички лампадку і молилася до святого покутя... (В. Скуратівський).

3. Якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність, то к о м а між ними не ставиться: шяіен/ се, ні туди ні сюди, ні риба ні м 'ясо, ні світ ні зоря, ні кінця ні краю, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий: Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Т. Шевченко).

IV. Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками

Між однорідними членами речення, з'єднаними парними сполучниками як... так, не тільки... а й (але й), хоч... але (та), не стільки... скільки, не так... як та ін. кома ставиться лише перед другою частиною: Людина мас бути не тільки здоровою, а й гарною (В. Сухомлинський) .

Тире і крапка з комою між однорідними членами

1. Тире між однорідними членами речення ставиться, якщо:

а) однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий -на віки (Б. Олійник);

б) наступний однорідний член (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія - одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (В. Шевчук).

2. Крапка з комою між однорідними членами ставиться тоді, коли однорідні члени поширені, особливо коли в їх складі є свої розділові знаки: Віє вітер з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину; на калині одиноке гніздечко гойдає (Т. Шевченко).

Розділові знаки при узагальнювальних словах

Двокрапка ставиться:

1) після узагальнювального слова перед однорідними членами речення: Цвітуть сади, неначе густим молоком облиті всі фруктові дерева: вишні, сливи, черешні, груші (О. Копиленко); 2) перед однорідними членами, коли відсутнє узагальнювальне слово, але слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос: На титульній сторінці книжки вміщують: назву видавництва, місце і рік видання (З журн.);

3) після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова: Учителі-словесники використовують різні технічні засоби, а соме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор (З підруч.).

Тире ставиться:

1) перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення: Луки, гори, пишні сади - все зелене й принишкле (О. Гончар);

2) якщо однорідними членами, що стоять після узагальнювального слова, речення не закінчується, то після них ставиться тире, а перед ними двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (3 газ.).

Примітка. Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова можна ставити тире. У таких випадках однорідні члени мають характер побіжного зауваження: / яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час-уранці, опівдні, увечері - зайти до магазину і вибрати на свій смак високу білу паляницю чи духмяний "бородинський", апетитний "український" або приправлену родзинками пухку здобу (Журнал).