- •Пояснювальна записка
- •Мета і завдання курсу
- •Форма оцінювання знань студентів
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Шкала оцінювання знань студентів
- •Тематичний план курсу
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Філософія мистецтва хіх–хх ст.: ідеї, досвід, стратегії Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 2. «художній волюнтаризм» ф. Ніцше Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 3. «поетичний світогляд» в. Дільтея Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 4. «естетична онтологія» м. Гартмана Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 5. «філософія символічних форм» е. Кассірера Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 6. «феноменологія мистецтва» м. Гайдеггера Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 7. «герменевтика мистецтва» г. Г. Гадамера Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 8. «пост-апріорізм» м. Дюфренна Зміст лекційної частини
- •Тема 9. «метапоетика» г. Башляра Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 10. «реальна естетика» е. Суріо Зміст лекційної частини
- •Тема 11. «дегуманізація мистецтва» х. Ортегі-і-гассета Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 12. «художній метексис» т. Адорно Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 13. «ауратичне мистецтво» в. Беньяміна Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 14. «смерть gesammtkunstwerk’a» г. Зедльмайра Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 15. «іконологія» е. Панофського Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Модульна робота Методичні вказівки
- •Модуль і
- •Модуль іі
- •Модуль ііі
- •Контрольна робота Методичні вказівки
- •Модуль і
- •Модуль іі
- •Модуль ііі
- •Тестові завдання Методичні вказівки до тестування
- •Питання до заліку
- •Література до всього курсу Основна
- •Додаткова
- •Філософія мистецтва
- •Теорії, проблеми, концепції
Тема 11. «дегуманізація мистецтва» х. Ортегі-і-гассета Зміст лекційної частини
Естетична думка Хосе Ортегі-і-Гассета (1883–1955). Основний зміст його робіт. «Думка про роман» (1914). «Musicalia» (1920). «Час, простір і форма в мистецтві М. Пруста» (1922). «Дві великі метафори» (1924). «Про точку зору в мистецтві» (1924). «Дегуманізація мистецтва» (1925). «Повстання мас» (1930). Актуальність ідей Х. Ортегі-і-Гассета в наш час.
Х. Ортега-і-Гассет як аналітик сучасної цивілізації. Суспільство і культура в ХХ ст. Соціальна диференціація та поява нових форм культури. Культура і ЗМІ. Елітарна та масова культура. Природа масової культури. Масова культура як домінанта: аргументи pro et contra.
Основні тенденції розвитку мистецтва ХХ ст. Класика як «археологічне диво». Розрив з традицією та його атрибути. (Анти-мімесис, ілюзіонізм і надмірна візуалізація, використання нехудожніх засобів виразу). Аrs nova як тип мислення.
Характерні риси мистецтва ХХ ст. «Дегуманізація» (відмова від людини, природи, краси). «Антиномізація» (поєднання у мистецтві позитивних та негативних аспектів дійсності). «Де-естетизація» (введення у мистецтво «негативних явищ»: абсурд, жорстокість, потвора, шок). Пантеон і пандемоніум сучасного мистецтва.
Теорія роману Х. Ортегі-і-Гассета. Мета і завдання роману. Роман як «світогляд». Роман ХІХ та ХХ ст.: спільне і відмінне. Memoires М. Пруста як «нова топологія часу». Ulysse Дж. Джойса як «потік свідомості». Метод дослідження роману.
Філософія метафори Х. Ортегі-і-Гассета. Метафора як компонент художньої свідомості. Особливості метафори (синтез образу та смислу, актуалізація нових логічних зв’язків, парадоксальність значення). Поезія як «синтаксис метафор».
Х. Ортега-і-Гассет як дослідник класичного мистецтва. Ренесанс і бароко в інтерпретації Х. Ортегі-і-Гассета. Полеміка з Г. Вельфліном і В. Воррінгером при природу бароко. Живопис, література, архітектура та поезія бароко. Іспанське бароко та його специфіка. Ремінісценції бароко в мистецтві наступних століть.
Ідеї Х. Ортегі-і-Гассета в оцінках дослідників. Х. Гойтісоло: «Ортега та роман» (1959). Д. Алонсо: «Дегуманізація мистецтва Х. Ортегі-і-Гассета» (1962).
План семінарського заняття
Х. Ортега-і-Гассет як аналітик сучасної цивілізації
Дегуманізація мистецтва: причини та наслідки
Концепція «естетичної антиномії» Х. Ортегі-і-Гассета
Аrs nova як тип мислення
Теорія роману Х. Ортегі-і-Гассета
Теми рефератів
Елітарна і масова культура в концепції Х. Ортегі-і-Гассета
Х. Ортега-і-Гассет як дослідник сучасного мистецтва
Теорія метафори Х. Ортегі-і-Гассета
Музична естетика Х. Ортегі-і-Гассета
Х. Ортега-і-Гассет як дослідник класичного мистецтва
Література
Джерела
Ортега-и-Гассет Х. Введение к Веласкесу // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 492–514.
Ортега-и-Гассет Х. Воля к барокко // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 151–155.
Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 309–350.
Ортега-и-Гассет Х. В поисках Гете // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 433–462.
Ортега-и-Гассет Х. Время, пространство и форма в искусстве Пруста // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 176–186.
Оретега-и-Гассет Х. Две великие метафоры // Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 68–81.
Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства // Самосознание культуры и искусства ХХ века: Западная Европа и США. – М.: Университетская книга, 2000. – С. 312–348.
Ортега-и-Гассет Х. Искусство в прошлом и настоящем // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 296–309.
Ортега-и-Гассет Х. MUSICALIA // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 163–176.
Ортега-и-Гассет Х. Мысли о романе // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 260–296.
Ортега-и-Гассет Х. О точке зрения в искусстве // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 186–203.
Ортега-и-Гассет Х. Тема нашего времени // Самосознание культуры и искусства ХХ века: Западная Европа и США. – М.: Университетская книга, 2000. – С. 348–351.
Ортега-и-Гассет Х. Эссе на эстетические темы // Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991. – С. 93–113.
