Зміст курсу

Тема 1. Філософія мистецтва хіх–хх ст.: ідеї, досвід, стратегії Зміст лекційної частини

Формування нової (некласичної) картини світу. «Естетизм» як фундамент культури ХІХ–ХХ ст. Місце і роль мистецтва в сучасній культурі. Мистецтво як «форма буття ідеалу». Філософське осмислення мистецтва: традиція, досвід, перспектива.

Основні тенденції розвитку філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст. Естетика Г. Гегеля та завершення європейської класичної художньої культури. Криза нормативної теорії прекрасного. Критика провіденціально-телеологічної концепції мистецтва. Зміна моноцентристської орієнтації історії мистецтва на поліцентризм.

Мета і завдання філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст. Аналіз нової ситуації в мистецтві. Модернізація категоріальної та методологічної бази дослідження. Вирішення ключових питань мистецтва, естетики та художньої критики.

Головні проблеми філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст. Проблема дефініції мистецтва. Проблема специфіки мистецтва. Проблема способу буття мистецтва. Проблема інтерпретації мистецтва. Проблема оцінки твору мистецтва. Проблема пізнання мистецтва. Проблема взаємодії мистецтва та суспільства. Проблема політичної ангажованості мистецтва. Проблема самовизначення митця.

Провідні напрямки філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст. «Онтологія та феноменологія мистецтва». «Герменевтика мистецтва». «Гносеологія мистецтва». «Семіотика мистецтва». «Психологія мистецтва». «Аксіологія мистецтва». «Соціологія мистецтва».

Концептуальні новації філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст. Система «поетичного світогляду» В. Дільтея. «Аполонізм та діонісізм» Ф. Ніцше. «Метапоетика» Г. Башляра. «Аура» В. Беньяміна. «Стильовий позитивізм» І. Тена. «Реальна естетика» Е. Суріо. Концепція «художньої волі» А. Рігля. «Фігуративний образ» А. Банфі. «Іконологія» Е. Панофського.

Теоретичні програми філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст. «Естетична онтологія» М. Гартмана. «Філософія символічних форм» Е. Кассірера. «Естетична феноменологія» М. Гайдеггера. «Естетична герменевтика» Г. Гадамера. «Пост-апріорізм» М. Дюфренна. «Дегуманізація мистецтва» Х. Ортегі-і-Гассета. «Мистецтво як метексіс» Т. Адорно. «Смерть Gesamtkunstwerk’а» Г. Зедльмайра.

План семінарського заняття

• «Естетизм» як фундамент культури ХІХ–ХХ ст.

• Мистецтво – віддзеркалення сучасної картини світу

• Основні тенденції розвитку філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст.

• Проблеми концептуалізації художнього досвіду

• Теоретичні програми філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст.

Теми рефератів

• Філософія і мистецтво: точки взаємодії

• Твір мистецтва як предмет філософського аналізу

• Методологія дослідження мистецтва

• Мова мистецтва: образ, символ, знак

• Мистецтво і суспільство: специфіка художньої комунікації

Література

Джерела

1. Банфи А. Философия искусства. – М.: Искусство, 1989. – 383 с.

2. Байер И. К вопросу о гносеологической функции интерпретации в искусстве // Чешская и словацкая эстетика ХIХ–ХХ в. / Сост. З. Матгаузер, Й. Байер, Ф. Мико. – В 2 т. – Т. 2.: ХХ век. – М.: Искусство, 1985. – С. 321–338.

3. Бурдье П. Исторический генезис чистой эстетики // Новое литературное обозрение. – 2002. – № 60. – С.17–29.

4. Вейдле В. Умирание искусства. Размышления о судьбе литературного и художественного творчества // Самосознание культуры и искусства ХХ века: Западная Европа и США. – М.: Университетская книга, 2000. – С. 352–378.

5. Гумбрехт Х. Ледяные объятия «научности», или почему гуманитарным наукам предпочтительнее быть «Humanities and Аrts» // Новое литературное обозрение. – 2006. – № 81. – С. 7–17.

6. Гумбрехт Х. «Производство присутствия»: чего не может передать значение. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 184 с.

7. Дессон Ж. Художественная мысль // Позиции современной философии. – СПб.: СПб. Филос. общество, 2001 – Вып. 2.: Современная философия во Франции. – С. 40–46.

8. Маквард О. Искусство как антификция – опыт о превращении реального в фиктивное // Немецкое философское литературоведение наших дней. Антология. / Сост. Д. Уффельман. – СПб.: Изд-во СПб. ГУ, 2001. – С. 217–242.

9. Мешоник А. Поэма как этика и политика субъекта против искусства и против философии // Позиции современной философии. – СПб.: СПб. Филос. общество, 2001 – Вып. 2.: Современная философия во Франции. – С. 20–32.

10. Коллингвуд Р. Принципы искусства. – М.: Искусство, 1999. – 300 с.

11. Пролл Д. Чувственные элементы и эстетические порядки // Современная книга по эстетике. – М.: Изд-во иностр. литературы, 1957. – С. 280–293.

12. Пулен Ж. Прагматическая эстетизация существования и философская динамика искусства // Позиции современной философии. – СПб.: СПб. Филос. общество, 2001 – Вып. 2.: Современная философия во Франции. – С. 9–20.

13. Рансьер Ж. Судьба образов // Рансьер Ж. Разделяя чувственное. – СПб.: Изд-во Европейского университета, 2007. – С. 155–263.

14. Рансьер Ж. Эстетическое бессознательное. – М.: Machina, 2004. – 128 с.

15. Рибо Т. Творческое воображение. – СПб.: Изд-во СПб. импер. ун-та, 1901. – 139 с.

16. Слотердайк П. Никчемный человек возвращается, или конец одного алиби: теория о конце искусства // Немецкое философское литературоведение наших дней. Антология / Сост. Д. Уффельман. – СПб.: Изд-во СПб. ГУ, 2001. – С. 475–506.

17. Тард Г. Сущность искусства. – СПб.: Изд-во СПб. импер. ун-та, 1915. – 132 с.

18. Тен И. Философия искусства. – М.: Изогиз, 1933. – 360 с.

19. Тен И. Чтения об искусстве. – СПб.: Изд-во Губинского, 1912. – 453 с.

20. Унамуно М. Искусство и космополитизм // Называть вещи своими именами: программные выступления мастеров Западноевропейской литературы ХХ века / Сост. Л. Андреев. – М.: Прогресс, 1986. – С. 230–236.

21. Хейзе В. О гегелевском тезисе «конец искусства» // Эстетика Гегеля и современность. – М.: Изобразительное искусство, 1984. – С. 170–191.

22. Хюбнер Б. Произвольный этос и принудительность эстетики. – М.: Пропилеи, 2000. – 150 с.

23. Форстер Е. Мистецтво заради мистецтва // Всесвіт. –1994. – № 11/12. – С. 161–163.

24. Фриче В. Социология искусства. – М.: Эдиториал УРСС, 2005. – 202 с.