Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сист. технології Крупка Я. Д..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
916 Кб
Скачать
☆

3. Техніко-економічне оцінювання технологічних процесів

Для порівняння та визначення техніко-економічної оцінки екількох запроектованих технологічних процесів і вибору оп-имального варіанта використовують техніко-економічні по-гзники. До найхарактерніших із них належать такі:

1. Собівартість деталі що визначається витратами на ма-еріал М, основною заробітною платою робітників Р і цехови-накладними витратами Я:

2. Собівартість обробки деталі:

3. Норми часу (штучного і штучно-калькуляційного) на пов­ну обробку деталі:

де -^шт — штучний час на виконання всіх операцій обробки окремої деталі;

*шт — штучний час однієї операції;

Тк — штучно-калькуляційний час на виконання всіх опера­цій обробки окремої деталі;

*к— штучно-калькуляційний час однієї операції обробки.

4. Основний (технологічний) час То за всіма операціями окремої деталі:

де Ьа — основний технологічний час однієї операції обробки.

5. Коефіцієнт використання верстата за основним часом, що дорівнює відношенню основного часу до штучного або штучно-калькуляційного (залежно від виду виробництва):

або

Чим більший цей показник, тим більшою є частка в нормі машинного часу.

6. Коефіцієнт завантаження обладнання за часом, що визна­чається відношенням розрахункової кількості верстатів С до фактичної (прийнятої) їх кількості С :

3. Поняття про складання машин

Складання є кінцевим технологічним процесом у виробництві машин. У процесі складання виконують слюсарні, складальні, випробувальні та малярні роботи. Якість складальних робіт значною мірою відбивається на продуктивності, надійності та довговічності машин. Роботи пов'язані із складанням машин, проводять у складальних, частково механічних, цехах, які визначають темп і напрямок роботи всіх оброблювальних і заготівельних цехів заводу, особливо в потоковому і автоматизованому виробництві. Робота всіх виробничих підрозділів заводу має бути синхронізована згідно із тактом випуску машин на складанні. Ще в процесі проектування визначають послідовність складання.

Основним напрямком у процесі конструювання машин є побудова машини з окремих вузлів, які можна ставити на базову деталь і здіймати незалежно від інших вузлів.

Усі деталі сучасних машин виготовляють у межах заданих допусків. Розміри виготовлених деталей різні. Причиною цього є ряд чинників, які впливають на точність розмірів деталі у процесі їх виготовлення. Якщо в процесі конструювання цього не врахувати, то під час складання будуть такі недоліки:

  • розміри вузла будуть більшими, від розмірів місця, де він має бути встановлений у процесі складання. Цей недолік вимагає додаткових коштів на виконання слюсарних робіт, які полягають у зменшенні роз­мірів вузла (шліфуванням, поліруванням і навіть точінням тощо);

  • розміри вузла будуть меншими за розміри місця, де він має бути встановлений у процесі складання. Знову додаткові великі витрати: треба виготовляти нові деталі для вузла;

  • розміри вузла незначно (на величину допуску) відрізнятимуться від розмірів місця, де він має бути встановлений у процесі складання. Такі вузли придатні для складання та ремонту машин без додаткових витрат.

Технологічний процес складання полягає у з'єднанні деталей у вузли, вузлів і окремих деталей - у механізми, а все разом - у машину. У цьому зв'язку всі роботи складального процесу поділяють на окремі послідовні стадії: складання вузлів, агрегатів, механізмів і загальне складання. На кожній стадії технологічний процес складання поділяють на окремі послідовно виконувані операції.