6. Металеві матеріали і конструкції.

Сучасне будівництво широко застосовує у якості матеріалів різні метали. Так біля 20 % чорних металів і 4% кольорових металів використовується при виготовленні залізобетонних конструкцій (арматура) та металевих конструкцій та споруд (металеві мости, металеві кріплення \тоне лей, лінії електромереж, залізниці та інше). Серед чорних металів найбільше поширення у будівництві набули мало вуглецеві конструкційні сталі, які мають гарну зварюваність. Іноді застосовують також високо вуглецеві сталі (рельси).

Особливого значення останнім часом набули кольорові метали при виготовленні житлових та адміністративних будівель, які розташовані в зонах з теплим кліматом. Це так звані скло металеві будівлі, які в 2-3 рази легші за традиційні цегляні та бетонні будівлі і потребують набагато менших витрат на спорудження фундаментів. Серед кольорових металів найчастіше застосовують прокатні профілі з алюмінію, міді, та латуні.

2. Сучасні методи виробництва основних будівельних роб

До основних будівельних робіт відносяться земляні, кам’яні, бетонні і монтажні.

Земляні роботи пов’язані з розробкою, переміщенням грунтів. Розробку ґрунту ведуть механічним, гідромеханічним, вибуховим або комбінованим способами. При механічному способі грунти розробляють екскаваторами (одно- або багатоковшовими) і землерийно-транспортними машинами (скреперами, бульдозерами, грейдерами). Більше 80% обсягу земельних робіт виконуються за допомогою таких способів.

Гідромеханічний спосіб розробки полягає в руйнації земляного шару струменем води з гідромоніторної установки, а пульпа, що утворюється, відсмоктується землесосним снарядом і по напірних проводах транспортується у відвал. Цей засіб доцільний при ґрунтах, що легко розмиваються, і наявності джерела води.

Вибуховий спосіб розробки полягає в руйнації земляного матеріалу і переміщенні зруйнованої породи за рахунок енергії вибуху. Цей спосіб застосовується при устрої котлованів і траншей у скельних і мерзлих ґрунтах, при руйнації старих будинків і споруджень.

Кам’яні роботи ведуть при влаштуванні фундаментів, стін і т.п. В залежності від матеріалів кам’яні кладки розділяють на бутову (з природних каменів неправильної форми), тесову (із природних саманних або пиляних каменів), цегельну (із глиняної або силікатної цегли), дрібноблочну (із дрібних керамічних і бетонних блоків), облочну (із крупних керамічних і бетонних блоків). Кладку ведуть рядами, зв’язуючи камені розчином. Зазори з суміжними каменями, заповнені розчином, називають швами, процес кладки складається з основних операцій (подача, розкладка каменів, розрівнювання розчину, укладка каменів) і допоміжних (установка порядовок - рейок із різноманітними по висоті мітками кладки, причалок - шнура між двома порядовками, переливання розчину, перевірка правильності кладки за рівнем і відвісом). Кам’яну кладку виконує ланка мулярів (2-6 чол.) або бригада (при великому фронті робіт).

Бетонні роботи проводяться при влаштуванні бетонних і залізобетонних (збірних і монолітних) конструкцій. Процес зведення 6удинків і споруджень із монолітного залізобетону складається з взаємозалежних заготівельних (виготовлення опалубки, арматурних каркасів, готування бетонної суміші) і будівельних процесів (установка опалубки, монтаж арматури, транспортування, укладка й ущільнення бетонної суміші, догляд за бетоном, розбирання опалубки). Опалубка (форма) повинна відповідати проектним обрисам фундаменту, що бетонується. Вона буває дерев’яною, металевою, дерев’яно-металічною, залізобетонною й ін. За конструктивно-функціональними ознаками опалубку розділяють на розбірно-переставну, підйомно-переставну, блоки-форми, невилучну.

Арматурні вироби (сітки, плоскі і просторові каркаси) виготовляють на спеціалізованих заводах або в арматурних цехах заводів збірного залізобетону і збирають у каркаси безпосередньо на будівельному майданчику, а потім за допомогою кранів встановлюють у конструкцію. Бетонну суміш виготовляють на бетонних заводах, транспортують до місця укладки автосамоскидами або автобетоновозами і вивантажують безпосередньо на місце укладки або в особливі пристосування (бадді), що подаються кранами до місця укладання. В даний час для подачі бетону до місця укладки застосовують бетононасоси.

Ущільнення бетонної суміші виконується шарами шланговими вібраторами протягом 30-40 с до появи на поверхні цементного молока. Забетоновану конструкцію необхідно якийсь час охороняти від впливу вітру і прямих сонячних променів, укривати мішковиною, тирсою, систематично поливати, підтримуючи поверхню вологою.

Монтажні роботи - це індустріальний механізований комплексний процес зведення будинків і споруджень із готових бетонних, залізобетонних, азбестоцементних, дерев’яних, металевих конструкцій, блоків або об’ємних елементів. Удосконалення монтажних процесів пов’язано з застосуванням нових прогресивних конструкцій (трьохшарових стінових і покрівельних, сталевих і алюмінієвих панелей з ефективними утеплювачами, трубчастих конструкційних покриттів, нових синтетичних герметиків для замазування стиків), а також із підвищенням рівня їхньої технологічності.

Технологічний процес монтажу будинків і споруджень складається з транспортних (доставка і завантаження, складування конструкцій), підготовчих (перевірка якості конструкцій, такелажних засобів і пристосувань, збільшувальне складання конструкцій і підготування їх до монтажу) і власне монтажних процесів (строповка, підйом, установка, закріплення конструкцій і замазування стиків). Засоби монтажу залежать від проектних рішень, типу і вантажопідйомності монтажних машин і ступеня технологічності будівельних конструкцій.

Розрізняють такі засоби монтажу: дрібноелементний (конструкцію збирають з окремих елементів); поелементний (складання ведуть із конструктивних елементів); блоковий (складання ведуть із плоских і просторових блоків). Широке застосування одержали засоби блокового і поєлементного монтажу.

Устаткування для монтажних робіт підрозділяють на такелажне (стропи, траверси й інші захватні пристосування, талі, домкрани; лебідки) і кранове (баштові, козлові, стрілові, самохідні і інші.).