Комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів

Сировина в собівартості деяких видів промислової продукції (наприклад, хімічної) становить 60 - 70%. Тому правильний вибір сировини й раціональне й економічно ефективне його використання є однієї з головних народногосподарських завдань.

Виняткову важливість для інтенсифікації виробництва й залучення в господарський оборот внутренїх резервів має комплексне використання сировини, тобто максимальний витяг і використання всіх коштовних компонентів, що містяться в родовищах корисних копалин, виходячи з потреб у них народного господарства і можливостей науки і техніки. Практично більшість родовищ корисних копалин є комплексними і містять декілька корисних компонентів. Особливо це ставиться до поліметалевих руд. У родовищах нафти попутними компонентами є газ, сірка, бром, иод, бор; у газових родовищах - гелій, сірка, азот; у видобутку вугіллях - колчедан, сірка, глинозем, германій і т.д. У кольоровій металургії профілюючими вважаються 11 металів (алюміній, мідь, нікель, кобальт, свинець, цинк, вольфрам, молібден, ртуть, олово, сурма); разом з ними можна витягати більше 60 компонентів (рідкі, рідкоземельні і благородні метали). Так, на підприємствах кольорової металургії попутно виробляється 30% усього кількості сірки, 10% цинку, міді, свинцю. Туке попутне вилучення елементів приводить до різкого підвищення економічної ефективності виробництва.

Комплексне використання сировини досягається збагаченням сировини, а також різноманітною хімічною переробкою складної сировини з послідовним, виділенням компонентів у вигляді цінних продуктів, використовуваних у різних галузях народного господарства, що приводить до комбінування різних виробництв.

Прикладом комплексного використання твердого палива, що складає зі складної суміші органічних речовин, може служити коксохімічне виробництво, де з вугілля різних марок крім коксу і коксового (світильного) газу одержують аміак, сірковуглець, а також сотні органічних сполук, що є сировиною для одержання пластмас, хімічних волокон, барвників, вибухових речовин і лікарських препаратів.

Наприклад, у результаті переробки нафти одержують моторні палива, мазут, гази нефтепереработки, рідкі вуглеводні. Тільки з газів нефтепереработки можна одержати метан, этан, пропан, бутан, пентан, этилен, пропиляний, бутилен, ацетилен, сірководень і багато інших газів, що є найціннішою сировиною для одержання пластмас, каучуку, хімічних волокон, сірчаної кислоти, барвників і ліків.

Науково-технічний прогрес сприяє більше широкому залученню сировинних ресурсів у суспільне виробництво. Ефективне їхнє використання значною мірою визначає промисловий потенціал країни.

Тема 3. Основні технологічні процеси у видобувній промисловості.

План

1. Основні технологічні процеси видобутку нафти і газу

2. Технологічні процеси видобутку вугілля та рудних корисних копалин.

3. Технологічні процеси очищення та збагачення .

4. Техніко-економічні показники видобувної промисловості

Література

1. Збожна О.М. Основы технологий. Учебное пособие, 2001. – 385 с.

Остапчук М.В., Рибак А.Ы. Системи технологій (за видами діяльності): Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 888 с.

2. Системи технологій: Методичні вказівки / Уклад. Г.І.Андрєєва. – Суми: УАБС, 2004. – 36 с.

3. Системы технологий: Учебное пособ. /Под ред. Проф. П.Д. Дудка. – Х.: ООО «Издательство «Бурун Книга», 2003 –336с.

4. Братичак М. Технологія нафти та газу. Навч. Посібник.- К.: ЦУЛ, 2000. – 186 с.