65. Ринок праці та його суб’єкти.

Розглядаючи проблеми відтворення робочої сили, слід завжди пам'ятати, що воно здійснюється в ринковій економіці. На ринку праці діє закон попиту і пропонування робочої сили, який впливає на заробітну плату. Він віддзеркалює невідповідність вільних місць складу працівників, що прибувають на ринок праці, за кількісними і якісними параметрами.

Національний ринок праці охоплює все суспільне відтворення — через нього кожна галузь і кожне підприємство одержують необхідну їм кількість кадрів не тільки заданого професіонально-кваліфікаційного складу, але й певних культурних і етичних властивостей, адекватних вимогам цивілізованої і демократичної економіки.

На ринку праці як елементі суспільного відтворення реалізується можливість:

– вільного вибору професії, галузі, місця діяльності, що стимулюється пріоритетними пропозиціями (рівень оплати праці, можливості реалізації творчих задумів і т. д.);

– наймання і звільнення за дотримання норм трудового законодавства, що захищає інтереси людей з точки зору гарантій праці, його оплати;

– незалежної і разом з тим економічно заохочуваної міграції трудових ресурсів між регіонами, галузями і професійно-кваліфікаційними групами, котра звичайно сприяє покращенню умов життя і трудової діяльності;

– вільного руху заробітної плати та інших доходів при збереженні пріоритету освіти, дотримання установленого законом гарантованого мінімуму заробітної плати, регулювання верхньої межі доходів через податкову систему, засновану на прогресивній шкалі.

Неухильне підвищення рівня кваліфікації робочої сили є законом її розширеного відтворення в умовах ринкової економіки, яка спирається на досягнення науково-технічного прогресу.

Однією з принципових особливостей відтворення і розвитку людського ресурсу в розвинутих країнах є значне розповсюдження підприємницької діяльності. Приблизно кожний десятий із працюючих у США, Франції, Великобританії, кожний сьомий в Японії, кожний п'ятий в Італії є підприємцем. Майже ²/₃ з них очолюють середні й малі підприємства, і кожен четвертий веде справу, в якій зайнято 20 і менше осіб.

Розширюються масштаби особистого володіння. Близько 80 % зайнятих у західних країнах у тій чи іншій формі виступають власниками сімейної справи, дрібних, малих, середніх і великих підприємств, власниками акцій корпорацій.

Елементами відтворення робочої сили в сучасних умовах є:

1. дошкільне, шкільне виховання і навчання, середня спеціальна, вища і наукова освіта (приблизно 80-90% за рахунок держави, приватного капіталу і громадських організацій);

1. заробітна плата, яка відповідає рівню освіти і кваліфікації, як правило, вище прожиткового рівня;

2. субсидування початкової підготовки і перепідготовки робочої сили (у середньому на 90% за рахунок держави);

3. допомоги по безробіттю і різні види соціальної допомоги (на 75-80% за рахунок держави);

4. пенсійне забезпечення, в основному вище прожиткового мінімуму (на 90-100% за рахунок держави і приватного капіталу);

5. фінансування на відновлення і зміцнення здоров'я і культурний розвиток (на 70-80% за рахунок держави, приватного капіталу і громадських організацій).

Розширене відтворення сукупної робочої сили суспільства — це зростання її чисельності в органічному зв'язку з підвищенням рівня кваліфікації, зростанням продуктивності праці, тривалості трудового стажу та добробуту населення.

Досвід показує, що держава може позитивно впливати на розширене природне відтворення населення своєю демографічною політикою, яка є складовою частиною загальної соціально-економічної політики суспільства.

У наших умовах найбільш важливими є такі заходи:

1. Активізація державних інвестицій у соціальну і виробничу структуру, особливо в такі сфери, які не орієнтуються на одержання прибутку (будівництво і утримання дитячих садків, розширення мережі інтернатів, лікарень, поліклінік, будівництво і ремонт автомобільних шляхів сполучення).

2. Розширення обсягів фінансування на розвиток служб з перепідготовки кадрів і підвищення кваліфікації.

2. Кардинальне підвищення державних витрат на підтримку молодих матерів, сімей з дітьми до 16 років, допомоги на кожну новонароджену дитину.

2. Прискорене зростання реальної заробітної плати.