8.2. Контрольні запитання для перевірки знання теми

1. Сутність відтворення основних засобів. 2. Склад і структура основних виробничих засобів. 3. Фактори, що впливають на структуру основних виробничих засобів. 4. Показники стану та ефективності використання основних засобів. 5. Знос і амортизація основних засобів. 6. Сутність і склад капітальних вкладень. 7. Джерела фінансування капітальних вкладень. 8. Порядок розрахунку амортизаційних відрахувань. 9. Порядок визначення капітального доходу підприємства, одержаного в результаті індексації балансової вартості основних засобів згідно з рівнем інфляції. 10. Ремонт основних засобів і його фінансове забезпечення.

Тема 9. Оцінювання фінансового стану підприємства

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

1.Інформаційне забезпечення та методи оцінки фінансового стану підприємств.

2. Оцінка майнового стану підприємства.

3. Оцінка фінансової стійкості підприємства.

4. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.

5. Оцінка прибутковості підприємства.

6. Оцінка ділової активності підприємства.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Розв'язування задач з теми.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Значення і завдання оцінки фінансової діяльності промислового підприємства.

2.Особливості аналізу фінансової стійкості підприємств різних видів економічної діяльності.

3. Аналіз руху грошових коштів на підприємстві.

4. Методи аналізу фінансового стану підприємства.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Фінансовий план підприємства, його зміст та порядок складання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

[15, 27, 36, 47, 50, 52, 53, 55, 56, 60, 61, 62, 63]

1.Інформаційне забезпечення та методи оцінки фінансового стану підприємств.

До теми «Оцінка фінансового стану підприємств» уходять такі питання:

• оцінка фінансового стану підприємств, її необхідність і значення; • інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств;

• показники фінансового стану підприємств;

• комплексна оцінка фінансового стану підприємств.

Основними завданнями вивчення теми «Оцінка фінансового стану підприємств» є:

1. досягнення розуміння сутності, необхідності і значення оцінки фінансового стану підприємств;

2. оволодіння основними методами фінансового аналізу, технікою розрахунку основних показників оцінки фінансового стану підприємств;

3. набуття уміння своєчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності, відшукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства, прогнозувати можливі фінансові результати і розробляти моделі фінансового стану за різноманітних варіантів використання ресурсів, розробляти конкретні заходи, спрямовані на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

2. Оцінка майнового стану підприємства.

За вивчення питання «Оцінка фінансового стану підприємств, її необхідність і значення» слід чітко розмежовувати поняття «фінансовий стан підприємства», «фінансовий аналіз» та «оцінка фінансового стану»; розуміти значення оцінки фінансового стану за умов переходу економіки України до ринкових відносин.

Фінансовий стан підприємства — це рівень збалансованості окремих структурних елементів активів та капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання, тобто це економічна категорія, яка відображає фінансові відносини суб'єкта господарювання та його здатність фінансувати свою діяльність у певному періоді.

Фінансовий аналіз — це процес дослідження фінансового стану та основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку. Такий аналіз здійснюється на основі обчислення низки показників, які характеризують наявність, розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів. За допомогою аналізу фінансового стану підприємства заінтересовані особи (інвестори, кредитори, менеджери) можуть оцінити минулий, сучасний та перспективний стан підприємства в ринковому середовищі і схвалити рішення, які позитивно впливатимуть на його дальшу виробничо-господарську діяльність.

Оцінка фінансового стану включає вивчення кожного показника, отриманого в результаті фінансового аналізу, з погляду відповідності його фактичного рівня нормальному для дано підприємства, ідентифікацію факторів, що вплинули на величину показника, визначення необхідної величини показника на перспективу та способів її досягнення. За умов переходу економіки України до ринкових відносин своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств набуває особливого значення оскільки в результаті здійснення аналізу фінансового стану підприємства можна одержати саме ті показники, які необхідні д планування та підготовки оперативних управлінських рішень усіх аспектів фінансової діяльності підприємства. Інакше кажучи в процесі такої оцінки формується інформаційна система фінансового менеджменту, або фінансова інформація.

Слід зазначити, що користувачами фінансової інформації є не тільки управлінський персонал підприємства та його засновник а також інвестори — з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки — для оцінки умов кредитування і визначення міри ризику; постачальники — для своєчасного отримання платежів; потенційні сенатори — у разі їхнього рішення взяти участь у фінансовому оздоровленні неспроможного боржника податкові інспекції — для аналізу можливості виконання план надходження коштів до бюджету тощо. Коло користувачів фінансової інформації підприємств відображено на рис. 9.1.

ОСНОВНІ КОРИСТУВАЧІ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

ВНУТРІШНІ КОРИСТУВАЧІ

ЗОВНІШНІ КОРИСТУВАЧІ

  

 

* УПРАВЛІНСЬКИЙ ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА

* ЗАСНОВНИКИ (ВЛАСНИКИ) ПІДПРИЄМСТВА

* ПОТЕНЦІЙНІ ІНВЕСТОРИ

* БАНКІВСЬКІ УСТАНОВИ ТА ІНШІ КРЕДИТОРИ

* ПОТЕНЦІЙНІ КОНТРАГЕНТИ

* ПОТЕНЦІЙНІ САНАТОРИ

* ПОДАТКОВІ ОРГАНИ

* ЗОВНІШНІ КОРИСТУВАЧІ

 

 

3. Оцінка фінансової стійкості підприємства.

Вивчаючи питання «Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств», слід звернути увагу на те, що після переходу вітчизняних підприємств на національні стандарти бухгалтерського обліку та звітності змінилися й підходи до проведення фінансового аналізу. Порядок складання фінансової звітності, що містить інформацію про фінансовий стан підприємства і результати його діяльності, викладений у таких стандартах:

* Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

• П(С)БО 2 «Баланс»;

• П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;

• П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;

• П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал».

Запровадження стандартів бухгалтерського обліку дало можливість не лише уніфікувати звітність вітчизняних та зарубіжних підприємств, а й привести до міжнародних вимог фінансовий аналіз. Стандартизація форм фінансової звітності є необхідною передумовою стандартизації фінансового аналізу.

Оцінка фінансової діяльності підприємств здійснюється здебільшого на основі аналізу фінансових звітів. Основним джерелом інформації за аналізу фінансового стану є форми річної бухгалтерської звітності підприємств, зокрема:

*баланс підприємства — ф. № 1;

• звіт про фінансові результати — ф. № 2;

• * звіт про рух грошових коштів — ф. № 3;

* звіт про власний капітал — ф. № 4;

* примітки до річної фінансової звітності — ф. № 5.

Іноді (наприклад, для обчислення показників ринкової активності підприємства тощо) залучаються також дані статистичної звітності, бірж, оперативна бухгалтерська інформація і т. д.

За розгляду питання «Показники фінансового стану підприємств» слід звернути увагу на різноманітність форм (рис. 9.2) і методів фінансового аналізу (рис. 9.3), визначити його основні напрямки та приділити особливу увагу розгляду техніки розрахунку основних показників фінансового стану підприємств (методику розрахунку основних показників фінансового стану підприємств на основі форм річної звітності викладено в табл. 9.1 9.6).

Основними методами аналізу фінансового стану є:

• горизонтальний (трендовий) аналіз, який базується на дослідженні динаміки окремих фінансових показників у часі;

• вертикальний (структурний) аналіз, у процесі здійснення якого визначається питома вага окремих статей фінансових звітів;

• порівняльний аналіз — базується на зіставлянні значень окремих груп аналогічних показників;

• факторний аналіз — аналіз факторів, котрі впливають на рівень показника, що його аналізують;

• аналіз фінансових коефіцієнтів — найпоширеніший метод фінансового аналізу, за якого обчислюються співвідношення різноманітних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства.

ЗОВНІШНІЙ	ТЕМАТИЧНИЙ
ВНУТРІШНІЙ	ПОВНИЙ

Залежно від обсягу дослідження

Залежно від організації проведення

ОСНОВНІ ФОРМИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

Залежно від об’єкта аналізу

Залежно від періоду проведення фінансового аналізу

По підприємству в цілому

По окремих підрозділах

По окремих фінансових операціях

Поточний ( оперативний)

Попередній

Ретроспективний

Рис. 9.2. Класифікація основних форм фінансового аналізу

4. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства найчастіше проводять за такими напрямками:

• оцінка майнового стану підприємства;

• оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства;

• оцінка показників фінансової стійкості та стабільності;

• оцінка показників прибутковості та рентабельності підприємства;

• оцінка показників ділової активності;

• оцінка ринкової активності.

Здійснюючи оцінку майнового стану, обчислюють та аналізують такі основні показники: суму наявних у підприємства господарських коштів, питому вагу активної частини основних засобів, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття (див. табл. 9.1).

Рис. 9.3. Методи фінансового аналізу

Таблиця 9.1.

ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ МАЙНОВОГО СТАНУ

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей форм звітності	Орієнтовне значення
1. Сума наявних у підприємства господарських коштів	Валюта (підсумок) балансу	Ряд. 280 ф. № 1 (або ряд. 640 ф. № 1)	Збільшення
2. Питома вага активної частини основних засобів	Вартість активної частини основних засобів Первинна вартість основних засобів	Ряд. 130 +ряд. 140 гр.З ф.№5 Ряд. 031 ф.№1	Збільшення
3. Коефіцієнт зносу	__Сума зносу_______ Первинна вартість основних засобів	Ряд. 032 ф. № 1 Ряд. 031 ф.№І	Зменшення
4. Коефіцієнт придатності	Залишкова вартість основних засобі______ Первинна вартість основних засобів	Ряд. 030 ф. № 1 Ряд. 031 ф.№1	Збільшення
5. Коефіцієнт оновлення	Вартість основних засобів, що надійшли за період_________________ Вартість основних засобів на кінець періоду	Ряд. 260 гр. 5 ф. № 5 Ряд. 031 гр.4 ф.№ 1	Збільшення
6. Коефіцієнт вибуття	Вартість основних засобів, то надійшли за період Вартість основних засобів на початок періоду	Ряд. 260 гр. 8 ф. № 5 Ряд.031 гр.З ф.№1	Має бути меншим за коефіцієнт оновлення

Таблиця 9.2.

ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей балансу (ф. № 1)	Орієнтовне значення
1. Величина власних оборотних коштів (робочий, функціонуючий капітал)	Оборотні активи − Короткострокові зобов'язання	Ряд. 260 − ряд. 620	>0, збільшення
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти Короткострокові пасиви	Ряд. 220 +ряд. 230 +ряд.240 Ряд. 620	>0,2
3. Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності	Оборотні активи – Запаси Короткострокові пасиви	Ряд. 260 - (ряд. 100... ряд.140) Ряд. 620	> 1
4. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття)	Оборотні активи Короткострокові пасиви	Ряд. 260 Ряд. 620	>2
5. Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції Величина власних оборотних коштів	Ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240 Ряд. 260-ряд.620	Збільшення
6. Частка оборотних коштів у активах	Оборотні активи Валюта балансу	Ряд. 260 Ряд. 280	—
7. Частка запасів у поточних активах	Запаси Поточні активи	Ряд. 100... ряд. 140 Ряд. 260	—
8. Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	Величина власних оборотних коштів Запаси	Ряд. 260-ряд. 620 Ряд.100...ряд.140	>0,5

5. Оцінка прибутковості підприємства.

Таблиця 9.3

ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ СТРУКТУРУ КАПІТАЛУ ТА ФІНАНСОВУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей форм звітності	Орієнтовне значення
1. Коефіцієнт незалежності (автономії, власного капіталу)	Власний капітал Валюта балансу	Ряд. З 80 ф. № 1 (або ряд. 010 ф. № 4) Ряд.640ф.№1	>0,5
2. Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу	Позичковий капітал Валюта балансу	Ряд. 430 ф. № 1 + ряд. 480 ф. №>1 + + ряд.620 ф. № 1 + ряд. 630 ф. № 1 Ряд.640ф.№1	<0,5
3. Коефіцієнт фінансової незалежності	Активи = 1_______ Власний Коефіцієнт капітал незалежності	Ряд.280ф.№1 Ряд. З 80 ф.№ 1 (або ряд. 010 ф. № 4)
4. Коефіцієнт фінансової стабільності	Власний капітал Позичковий капітал	Ряд. 380 ф. № 1 (або ряд. 010 ф. № 4) Ряд. 430 ф. № 1 + ряд. 480 ф. № 1 + + ряд.620ф.№ 1 + ряд.630ф.№1	> 1
5. Коефіцієнт заборгованості	Позичковий капітал Власний капітал	Ряд. 430 ф.№ 1 + ряд. 480 ф. № 1 + + ряд. 620 ф. № 1 + ряд. 630 ф. № 1 Ряд. З 80 ф. № 1 (або ряд. 010 ф. № 4)	< 1
6. Показник фінансового левериджу	Довгострокові пасиви Власний капітал	Ряд.480ф.№1 Ряд. 380 ф. № 1 (або ряд. 010 ф. № 4)	<0,5
7. Коефіцієнт маневреності влас- них коштів	Власні оборотні кошти Власний капітал	(Ряд. 260 ф. № 1) - (Ряд. 620 ф. № 1) Ряд. 380 ф. № 1 (або ряд. 010 ф. № 4)

6. Оцінка ділової активності підприємства.

Таблиця 9.4

ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Показник		Формула розрахунку		Формула з використанням статей форм звітності
1.Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації капіталу, ресурсовіддача)		Виручка від реалізації Середній підсумок балансу		Ряд.010ф.№2 (ряд. 280 гр. З ф. № 1 + ряд. 280 гр. 4 ф. № 1) / 2
2.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості		Виручка від реалізації Середня дебіторська заборгованість		Ряд.010ф.№2 (ряд.160...ряд.210гр.3ф.№>1 + + ряд.160...ряд.210гр.4ф.№і)/2
3.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості		Виручка від реалізації Середня кредиторська заборгованість		Ряд.010ф,№2 (ряд. 620 гр.3ф.№1+ ряд. 620 гр. З ф. № 1) / 2
4. Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів		Собівартість реалізованої продукції Середні виробничі запаси		Ряд.040ф.№2 (ряд. 100.. .ряд. 140 гр.З ф.№1 + + ряд.100...ряд.140гр.4ф.№1)/2
5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу		Чистий дохід Середня величина власного капіталу		Ряд.035ф.№2 (ряд. 380 гр. З ф. № і1+ ряд 380 гр. 4 ф. № 1) / 2
6. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)		Чистий дохід Середня вартість основних фондів		Ряд.035ф.№2 (ряд.031гр.Зф.№1 + ряд.031гр.4ф.№1)/2
7. Коефіцієнт оборотності засобів	Чистий дохід Середня величина оборотних активів		Ряд.035ф.№2 (ряд. 260 гр. 3 ф. № 1 + ряд. 260 гр. 4 ф. № 1) / 2
8. Тривалість обороту в днях	Кількість календарних днів звітного періоду Коефіцієнт оборотності		Розрахунково
9. Тривалість операційного циклу в днях	Тривалість обороту дебіторської заборгованості - Тривалість обороту запасів		Розрахунково
10. Тривалість фінансового циклу	Тривалість операційного циклу - - Тривалість обороту кредиторської заборгованості		Розрахунково

Таблиця 9.5.

ПОКАЗНИКИ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Назва показника	Формула розрахунку	Формула розрахунку з використанням статей звітності
1. Коефіцієнт рентабельності активів (усього капіталу)	Чистий прибуток Середня величина активів підприємства (валюти балансу)	Ряд.220ф.№2 (ряд. 280 гр. 3 ф. № 1 + ряд. 280 гр. 4 ф. № 1) / 2
2. Коефіцієнт рентабельності реалізації 1	Прибуток від реалізації продукції (валовий) Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	Ряд.050ф.№2 Ряд.035ф.№2
3. Коефіцієнт рентабельності реалізації 2 (операційна рентабельність продажу)	Чистий прибуток Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	Ряд.220ф.№2 Ряд.035ф.№2
4. Коефіцієнт рентабельності основної діяльності	Прибуток від реалізації продукції (валовий) Собівартість реалізованої продукції	Ряд.050ф.№2 Ряд.040ф.№2
5. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Чистий прибуток Середня величина власного капіталу	Ряд.220ф.№2 (ряд.380гр.Зф.№1 + ряд.380гр.4ф.№1)/2
6. Період окупності власного капіталу	Середня величина власного капіталу Чистий прибуток	(ряд. 380 ф. № 1гр. 3 + ряд. 380 ф. № 1 гр. 4) / 2 Ряд.220ф.№2

Показник суми наявних у підприємства господарських коштів дає узагальнену вартісну оцінку активів балансу підприємства. У літературних джерелах найчастіше трапляється трактування зростання цього показника як вказівки на збільшення майнового потенціалу підприємства.

Зростання показника питомої ваги активної частини основних засобів у динаміці розцінюється як позитивна тенденція.

Коефіцієнти зносу та придатності характеризують частку зношених основних засобів у загальній їхній вартості та відображають частку вартості основних засобів, що залишилася до списання в наступних періодах.

Коефіцієнти оновлення та вибуття відображають, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби та яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причин зносу та з інших причин.

У процесі фінансового аналізу активи підприємства та їхня структура вивчаються як з погляду участі у виробництві, так і з погляду оцінки їхньої ліквідності. Оцінюючи ліквідність активів підприємства та його платоспроможність, обчислюють такі основні показники: величину власних оборотних коштів (робочий, функціонуючий капітал), коефіцієнти абсолютної, швидкої (проміжної) та загальної (поточної) ліквідності, коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів, частку оборотних коштів у активах, частку запасів у поточних активах, частку власних оборотних коштів у покритті запасів та ін. (див. табл. 9.2).

Різниця між поточними активами та поточними зобов'язаннями становить чистий робочий (функціонуючий) капітал підприємства, або величину власних оборотних коштів. Позитивне значення показника свідчить про здатність підприємства сплатити поточні борги і про наявність фінансових ресурсів для розширення діяльності та інвестування. Оптимальна величина показника залежить від сфери діяльності, тому необхідно його порівняти з аналогічним показником інших підприємств. Але в будь-якому разі зростання цього показника розглядається як позитивна тенденція.

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) дає загальну оцінку ліквідності активів, відображаючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство розглядається як таке, що успішно функціонує. Значення показника більше за 2 свідчить про сприятливий стан ліквідності активів підприємства.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (має ще назву показник «кислотного тесту») на відміну від попереднього враховує якість активів і є точнішим показником ліквідності, оскільки за його розрахунку враховуються найліквідніші поточні активи (запаси не враховуються). У літературі часто трапляється орієнтовне найменше значення показника — 1, але ця оцінка має умовний характер. Аналізуючи динаміку цього коефіцієнта, слід звертати увагу на і фактори, що обумовили його зміну. Якщо зростання показника сталося через збільшення дебіторської заборгованості, то це навряд чи характеризуватиме діяльність підприємства з позитивного боку.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує ту частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має можливість погасити негайно, і є найжорсткішим критерієм ліквідності підприємства. Зростання цього показника є однозначно позитивною тенденцією. Не менше 20 % поточних зобов'язань підприємство мусить погашати на першу вимогу.

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, рівнем залежності від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний і позичковий капітал. Співвідношення між цими величинами дає змогу оцінити довгострокову платоспроможність підприємства (див. табл. 9.3).

Основними коефіцієнтами, які використовуються за аналізу довгострокової платоспроможності підприємства та характеризують фінансову незалежність і структуру капіталу, є коефіцієнти автономії (незалежності, концентрації власного капіталу), концентрації позичкового капіталу, фінансової залежності, фінансової стабільності, заборгованості, фінансового левериджу, покриття процента, маневреності власного капіталу та ін.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у його майно та характеризує незалежність підприємства від позичкових коштів. Що вищим є значення цього показника, то більше підприємство є фінансово стійким, стабільним і незалежним від кредиторів.

Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу є доповненням до коефіцієнта концентрації власного капіталу: їх сума дорівнює одиниці. Показник характеризує частку позичкових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Що нижчий цей показник, то менша заборгованість підприємства, то стійкіший його стан. Зростання коефіцієнта в динаміці означає збільшення частки позичкових коштів у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта незалежності. Його зростання в динаміці свідчить про збільшення питомої ваги позичкових коштів у фінансуванні підприємства.

Перевищення власних коштів над позичкові свідчить про те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і є відносно незалежним від зовнішніх фінансових джерел. Якщо коефіцієнт фінансової стабільності менший за 1, потрібно з'ясувати причини зменшення фінансової стабільності.

Коефіцієнт заборгованості відображає, скільки позичених коштів припадає на одиницю власних коштів, укладених у активи підприємства. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

Показник фінансового левериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Зростання коефіцієнта в динаміці свідчить про зростання фінансового ризику, тобто про можливість утрати платоспроможності.

Наступна група показників — показники ділової активності — дають змогу оцінити, наскільки ефективно підприємство використовує кошти. До цієї групи належать показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їх у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства (див. табл. 9.4).

Коефіцієнт оборотності активів {трансформації капіталу, ресурсовіддачі) характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних у нього ресурсів незалежно від джерела їх залучення та відображає, скільки разів за рік здійснюється повний цикл виробництва й обороту, або скільки одиниць реалізованої продукції припадає на кожну одиницю активів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, укладені в розрахунки, тобто скільки разів ця заборгованість утворюється та погашається протягом року. Що більша кількість оборотів, то ліпше. Використовуючи цей коефіцієнт, діленням тривалості звітного періоду (в разі аналізу даних за рік беремо для розрахунку 360 днів) на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості обчислюємо значно наочніший показник — тривалість обороту дебіторської заборгованості в днях {період інкасації), що він показує час, протягом якого дебіторська заборгованість перетвориться в грошові кошти.

Слід зазначити, що в такий спосіб обчислюються показники тривалості обороту в днях за розрахунку періоду оборотності кредиторської заборгованості та виробничих запасів. Поділивши тривалість звітного періоду на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів, необхідну на один оборот, або матимемо інформацію, через скільки днів необхідно здійснювати поповнення запасів для збереження поточного рівня продажу.

Поділивши тривалість звітного періоду на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, отримаємо середню кількість днів, протягом яких підприємство оплачує рахунки кредиторів. Порівнювання термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дає змогу зробити висновки про платоспроможність підприємства. Перевищення терміну погашення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про погіршання платоспроможності підприємства.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості відображає, скільки підприємству треба буде оборотів для сплати виставлених йому рахунків.

Коефіцієнт оборотності запасів показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Що вищий цей коефіцієнт, то швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець звітного періоду, проти коефіцієнта, розрахованого на початку звітного періоду, свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто про зниження ефективності їх використання.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу відображає обсяг реалізованої продукції, що припадає на одиницю власного капіталу, авансованого у виробництво. З фінансового погляду він характеризує швидкість обороту вкладеного капіталу. Якщо значення показника занадто високе (що означає значне перевищення рівня реалізації над вкладений капітал), це тягне за собою збільшення кредитних ресурсів та можливість досягнення тієї межі, за якою кредитори починають брати більшу участь у діяльності підприємства, ніж його власник. Низький показник свідчить про іммобілізацію частини власних коштів. У цьому разі показник оборотності власного капіталу вказує на необхідність вкладення власних коштів у інше, більш сприятливе за даних умов джерело доходів.

Ефективність використання основних засобів характеризується показником фондовіддачі, який відображає, скільки реалізованої продукції припадає на одиницю коштів, укладених в основні засоби. Величина показника значно змінюється залежно від особливостей галузі та її капіталомісткості. Тому цей показник слід порівнювати із середньогалузевим. Однак у будь-якому разі зростання показника фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів, а його низький рівень — про недостатній обсяг реалізації або про занадто високий рівень вкладень у ці види активів.

Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої із цих запасів продукції. Показник тривалості операційного циклу відображає, скільки днів (у середньому) потрібно для виробництва, продажу та оплати продукції підприємства, тобто протягом якого часу грошові кошти будуть зв'язані в матеріально-виробничих запасах.

Показник тривалості фінансового циклу демонструє, що фінансовий цикл коротший за операційний за рахунок кредиторської заборгованості, наявної у підприємства.

У процесі аналізу фінансового стану розраховується також група показників прибутковості, досліджується процес формування і використання прибутку. Визначається, як змінюються протягом певного періоду значення валового та чистого прибутку, розглядаються фактори, що впливають на ці зміни. Крім того, вивчається вплив на валовий та чистий прибуток таких показників, як дохід (виручка) від реалізації продукції, сума непрямих податків, собівартість реалізованої продукції, а також фінансових результатів від операційної діяльності, надзвичайних доходів і витрат тощо (див. табл. 9.5).

Прибутковість підприємства також характеризується комплексом показників.

Коефіцієнт рентабельності активів (усього капіталу) відображає, скільки прибутку за рік отримано на кожну одиницю коштів, укладених у підприємство, незалежно від джерела їх залучення. Показник є одним з найважливіших індикаторів конкурентоспроможності підприємства. Під час аналізу його порівнюють із середньогалузевим.

Коефіцієнти рентабельності реалізації 1 і 2 відрізняються один від одного тим, що перший відображає, скільки валового, а другий — скільки чистого прибутку міститься в кожній грошовій одиниці реалізованої продукції.

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності показує співвідношення отриманого прибутку від реалізації та витрат на виробництво продукції, виробництво і реалізація якої є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходів.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу відображає, скільки грошових одиниць чистого прибутку «заробила» кожна грошова одиниця, інвестована власниками підприємства, тобто дає змогу визначити ефективність використання капіталу та порівняти цей показник з можливим прибутком від вкладання цих коштів у інші джерела доходу (наприклад у цінні напери).

Показник періоду окупності власного капіталу є оберненим до попереднього і визначає, через скільки років капітал, авансований у діяльність підприємства, повернеться власнику за рахунок отримуваного підприємством прибутку.

Група показників акціонерного капіталу (ринкової активності, прибутковості акцій) характеризує становище підприємства на ринку цінних паперів.

Показник доходу на акцію відображає розмір доходу, що припадає на одну просту акцію. Саме цей показник та показник дивідендів на одну просту акцію істотно впливають на ринкову ціну акцій і розраховуються за складання річної звітності.

Коефіцієнт рентабельності акції характеризує процент повернення капіталу, вкладеного в акції підприємства.

Показник цінності акції служить індикатором попиту на акції підприємства, бо відображає, скільки саме згодні сплатити інвестори за одиницю прибутку на акцію. Зростання коефіцієнта в динаміці свідчить про те, що інвестори очікують швидкого зростання обсягів прибутку підприємства.

Дивідендний дохід указує на частку чистого прибутку, що сплачується акціонерам у вигляді дивідендів. Значення коефіцієнта залежить від інвестиційної політики підприємства.

Методику розрахунку деяких показників ринкової активності викладено в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» та в П(С)БО 24 «Прибуток на акцію».

Вивчаючи питання «Комплексна оцінка фінансового стану підприємства», слід зазначити, що для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найзагальніших показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства, зокрема, можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів. Показниками та факторами незадовільного фінансового стану можуть бути: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві. До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності та рентабельності. Важливе значення має аналіз структури доходів підприємства й оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. При цьому важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з факторами, що впливають на нього, бо це полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях. Аналізуючи фінансовий стан підприємства, необхідно враховувати таке:

• відносні показники дають змогу зосередити увагу на «точках» успіху чи невдач у діяльності конкретного підприємства, але не завжди зроблені на цій підставі висновки щодо боротьби з конкурентами є беззаперечними;

• перед тим як зробити будь-які висновки, потрібно ретельно проаналізувати як верхню частину певного відносного показника (чисельник), так і його нижню частину (знаменник);

• фінансовому аналітику слід пам'ятати, що значення показника набуває реального змісту лише в порівнянні з галузевими стандартами та відповідними показниками даного підприємства за попередні періоди або з раніше наміченими орієнтирами, тобто в динаміці.

Залежно від мети та завдань аналізу аналітик у кожному конкретному випадку може самостійно вибирати оптимальний, на його думку, комплекс показників оцінки фінансового стану. Усі показники перебувають у тісному взаємозв'язку. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу коефіцієнтів з урахуванням впливу на них різних факторів.