9. Порядок оцінювання знань студентів

1. Основні завдання та форми контролю знань

Система контролю та оцінювання знань студентів є невід'ємною складовою організації навчального процесу, важливим аспектом забезпечення якості освіти та належного рівня підготовки фахівців. її гармонізація із системою ЕСТS спрямована на реалізацію базових принципів Болонського процесу, серед яких — визначення якості освіти як основної умови довіри, мобільності, доцільності, сумісності та привабливості Зони європейської вищої освіти.

Основними завданнями контролю знань є:

• оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни;

• мотивація студентів до систематичної інтенсивної роботи протягом семестру;

• інформування студентів про якість їхньої роботи з вивчення дисципліни;

• визначення напрямів концентрації зусиль, орієнтирів для корегування всіма учасниками навчального процесу своєї діяльності.

Система контролю знань, умінь і практичних навиків студентів з дисципліни «Фінанси підприємств» передбачає проведення поточного (в тому числі й модульного) та підсумкового контролю у формі заліку. Види контролю тісно взаємопов'язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру та забезпечити об'єктивне оцінювання їхніх знань.

Порядок оцінювання знань студентів рівень опанування дисципліни оцінюється за 100-бальною шкалою і виражається в загальноприйнятих оцінках («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та за шкалою ЕСТS.

2. Поточний контроль та оцінювання знань студентів денної форм навчання

У процесі поточного контролю знань перевіряються рівень за­своєння студентами теоретичних знань, набуття навиків конкрет­них розрахунків та обґрунтувань, уміння розробляти, письмово викладати і публічно представляти (презентувати) рішення щодо проблем бюджетування на підприємстві.

Поточний контроль знань здійснюється в таких формах:

• усне опитування студентів по програмних питаннях курсу;

• експрес-тестування по теоретичних питаннях курсу;

• контроль виконання завдань для самостійної роботи;

• написання і захист рефератів, бібліографічних оглядів за узгодженою з викладачем темою;

• розв'язання завдань і практичних ситуацій; —виконання наскрізних лабораторної і індивідуальних зав­дань;

• презентація та захист індивідуальних і групових завдань з розв'язання кейсів;

• написання контрольної роботи (модульний контроль).

Вибір завдань (за видами та кількістю) і відповідних форм кон­тролю знань (окрім модульного контролю) залежить від спеціаль­ності, розміру групи, ступеня підготовки і здатностей студентів, форми організації навчального процесу для вибіркових дисцип­лін (за чинним у НУДПСУ порядком це може бути як традиційна форма з поєднанням аудиторних занять і самостійної роботи сту­дентів, так і форма, що передбачає лише консультативні заняття та самостійну роботу студентів) і визначається кожним керівни­ком курсу на початку семестру. Для підготовки і виконання за­вдань поточного контролю знань варто скористатися матеріалами розділів II і III.

Шкала оцінок за видами завдань також визначається керівни­ком курсу і доводиться до відома студентів на початку семестру, проте загальна кількість балів за всіма завданнями, яка врахову­ється при визначенні підсумкової оцінки, не може перевищувати 50 балів.

Під час вивчення дисципліни передбачено два модульних кон­тролі у формі письмових контрольних робіт, кожна з яких оціню­ється максимум у 25 балів. Перший модульний контроль прово­диться за темами 1—4, другий за темами 5—9.

Структура та зміст завдань модульного контролю визнача­ються керівником курсу спільно з викладачами, які ведуть практичні заняття. Як правило, завдання складаються з теоре­тичних питань (в тому числі у формі тестів) і практично-розрахункових завдань (як з окремих питань, так і наскрізного характеру) з відповідних тем курсу (див. частини II і III).