1. З яких етапів складається життєвий цикл проекту?

Життєвий цикл проекту – це час від моменту його задуму до моменту ліквідації.

Слід відмітити, що для різних учасників проекту події “початок проекту - кінець проекту” будуть різними.

Життєвий цикл проекту розбивають на фази та стадії. Виділяють такі фази життєвого циклу проекту: зародження; зростання; зрілості; завершення.

Стадія проекту одна з послідовно виконуваних частин створення проекту, встановлена нормативними документами, що закінчується заданим результатом.

Фаза зародження включає такі стадії, як розробка концепції, яка характеризується появою загальної ідеї; стадія аналізу та вивчення можливостей, що визначає приблизні витрати, обсяг робіт, терміни виконання, визначається реальність даного проекту.

Фаза зростання включає стадії планування та конструкторської розробки. На даному етапі розробляється план виконання, готуються необхідні документи, тобто загальний бюджет проекту, план ресурсного забезпечення та календарний план. Крім того, розробляються та погоджуються конструкторські розробки (загальна схема, креслення кожного компоненту).

Фаза зрілості включає стадію забезпечення необхідними матеріалами та обладнанням та стадію виробництва. Проводиться контроль обсягів, витрат, якості та своєчасності виконання робіт.

Фаза завершення характеризується завершенням робіт, проводиться оцінка отриманих результатів, аудит, порівняння з наміченими цілями, підсумкова звітність, нагороджується та розпускається команда. Зрозуміло, що наприкінці проекту робляться відповідні висновки, узагальнюються позитивні та негативні результати, їх причини з метою прийняття відповідних рішень та накопичення досвіду.

2. Які види робіт необхідно виконати для порівняння ходу проекту з планом?

Планування в тому чи іншому вигляді проводиться в плині всього терміну реалізації проекту. На самому початку життєвого циклу проекту зазвичай розробляється неофіційний попередній план — грубее уявлення про те, що буде потрібно виконати у випадку реалізації проекту. Рішення про вибір проекту значною мірою ґрунтується на оцінках попереднього плану. Формальне і детальне планування проекту починається після ухвалення рішення про його реалізацію. Визначаються ключові фази (віхи) проекту, формулюються задачі (роботи)і їх взаємна залежність. Саме на цьому етапі використовуються системи для управління проектами, що надають керівнику проекту набір засобів для розробки формального плану: – засоби побудови ієрархічної структури робіт; – сіткові графіки і діаграми Ганта; – засоби призначення; – гістограми завантаження ресурсів. Остаточний план, прийнятий до виконання, називається ба- зовим або базовою лінією. Зазвичай план проекту не залишається незмінним, і в міру здій- снення проекту піддається постійному коригуванню з урахуванням поточної ситуації. Після затвердження формального плану на ме- неджера лягає задача по його реалізації. В міру здійснення проекту керівники зобов’язані постійно контролювати хід робіт. Контроль полягає в зборі фактичних даних про хід робіт і порівнянні їх із пла- новими. На жаль, в управлінні проектами можна бути абсолют- но упевненим у тім, що відхилення між плановими і фактични- ми показниками трапляються завжди. Тому задачею менеджера є аналіз можливого впливу відхилень у виконаних обсягах робіт на хід реалізації проекту в цілому й у виробленні відповідних управ- лінських рішень. Наприклад, якщо відставання від графіка виходить за прийнятний рівень відхилення, може бути прийняте рішення про прискорення виконання визначених критичних задач за рахунок ви-ділення на них більшого обсягу ресурсів. Проект закінчується, коли досягнуті поставлені перед ним цілі.

Білет 5