- •1. Природно-правовий (ідеологічний, аксіологічний).
- •2. Позитивістський (нормагивістський).
- •11. Зміст управління за Законами Ману.
- •12. Доктрини політики у вченнях Давньої Індії.
- •13. Мета ідеальної держави Конфуція.
- •14. Уявлення про походження держави у вченнях китайських мислителів давнини.
- •15. Поняття держави у конфуціанстві.
- •16. Ідеальний суспільний устрій у Лао-цзи.
- •19. Походження і причини виникнення держави у Мо-цзи.
- •20. Суть доктрини зразкової держави Шань-Яна.
- •18. Походження і мета держави у Лао-цзи. – дивись питання 16. Там все є
- •21. Закон і місце у правовій системі легістів.
- •22. Суть договірної теорії походження держави.
- •23. Основні цінності західно-правової традиції, вироблені у Давній Греції.
- •24. Основні політико-правові проблеми, які розглядали школи у Давній Греції.
- •25. Періоди розвитку давньогрецької думки (мислителі, їх ідеї).
- •27. Уявлення про справедливість (Гомер і Гесіод)
- •28. Основні ідеї софістів. Природнє право у софістів
- •29. Суть принципу панування права у вченнях Античної Греції
- •30. Основні відмінності в уявленні про закон у працях Платона держава і закон
- •31. Походження держави за Арістотелем
- •32. Суть цинізму в іппв і вплив його ідей на розвиток пол.-пр вчень –
- •40. Уявлення про деражву у давньоримській думці. Визанчення Ціерона
- •41. Суть ідеї циклічного розвитку за Пулібієм, ідеї та форми.
- •42. Суть ідеї Пулібія про внутрішню рівновагу і стабільність змішаного устрою. 3 гілки.
- •43. Суть визання держави у концепції Ціцерона.
- •44. Форми правління і їх характерні ознаки за Ціцероном.
- •45. Суть ідеї мішаного устрою Ціцерона.
- •46. Суть уявлення римських юристів про волю народу, яка творить право.
- •47. Християнські вчення про державу. Роль правителя. Суть представництва.
- •48. Становище особи в християнстві.
- •49. Мета покарання за християнським вченням.
42. Суть ідеї Пулібія про внутрішню рівновагу і стабільність змішаного устрою. 3 гілки.
Полібій виклав ідею циклічного розвитку держав і устроїв, що була більш емпіричною і простою, ніж схема Платона. Однак, як і останній, Полібій вважав, що еволюція устроїв прямує до дегенерації. А для того, щоб цьому запобігти треба створити стабільний змішаний устрій. Традиційний поділ устроїв на монархію, аристократію і демократію є обмежений: рідко державний устрій можна звести до однієї простої формули (так як і Арістотель). Устрій Риму створився природним способом, спонтанно і є саме досконалий мішаний устрій, що поєднує елементи монархії (два консули), аристократії (сенат) та демократії (народні збори). Всі ці чинники разом творять систему ідеальної рівноваги. Грецький вплив був виражений у преконанні Полібія, що історія (в якій Римові припадає провідна роль) є історією розширення цивілізації, а виразом цивілізації є універсальне панування права. До теорії Полібія про внутрішню рівновагу і стабільність мішаного устрою часто звертались в давні часи, в середньовіччі та в нові часи. Але вона була ідеалізацією дійсного устрою римської республіки. Насправді в ІІ ст. до н.е. це була держава з сильними аристократичними рисами, що виражене було перевагою сенату і обмеженням ролі народних зборів.
Полібій застерігав від порушення внутрішньої рівноваги на користь народу в ім’я гасел свободи і демократії, які гарно звучать, але є згубними.
Як всяке інше, піддається зазначеним змінам і римська держава, на яку поширюються загальні закономірності (VI,9,12-13). Відоме значення, якого Полібій надавав стабільному існуванню держави. Досягненню стабільності служило розроблене їм вчення про змішану форму правління, яка сполучила в собі принципи трьох форм (монархії, аристократії, демократії).
43. Суть визання держави у концепції Ціцерона.
Державу Цицерон визнає як справу, надбання всього народу, тобто "об’єднання багатьох людей, пов’язаних між собою згодою в питаннях права і єдністю інтересів". Держава у трактуванні Цицерона виступає не тільки як втілення інтересів всіх її членів, що було характерне і для давньогрецьких концепцій, а як узгоджене правове спілкування. Головну причину виникнення держави Цицерон вбачає у потребі людей жити разом. Слідом за Аристотелем, Цицерон вважав сім’ю початковою основою суспільства, з якої поступово, природнім шляхом виникає держава. Тобто держава виникає природнім шляхом, а не є штучним утворенням (договір). Залежно від кількості правителів, він розрізняє три прості форми правління: царську владу; владу оптиматів (аристократів); народну владу (демократію). Головну причину походження держави Ціцерон вбачає не стільки у слабкості людей та їхньому страхові, як вважав Полібій, скільки в їхній вродженій потребі жити разом. Слідом за Арістотелем, Ціцерон вважав сім'ю початковою основою суспільства, з якої поступово, природним шляхом виникає держава. Він відзначає споконвічний засадничий зв'язок держави і власності, підкреслюючи, що причиною утворення держави є охорона власності. Порушення недоторканості приватної та державної власності Ціцерон характеризує, як зневагу і порушення справедливості та права.
Виникнення держави і права не з випадкового бажання людей, а відповідно до загальних вимог природи, в тому числі і вимог людської природи, у трактуванні Ціцерона означає, що за своєю природою і суттю держава і право носять божественний характер і основані на загальному розумі та справедливості.
