- •121. У кожному місяці з попередніх дев”яти місяців (далі – розрахунковий період), і обчислюється в такому порядку:
- •Дебет 4952 “Результат зміни резервів збитків”
- •Тема 12. Облік операції перестрахування.
- •12.2. Облік операцій по передачі ризиків у перестрахування.
- •6331 “Розрахунки з вітчизняними перестраховиками”
- •6332 “Розрахунки з іноземними перестраховиками”
- •129. Перестраховиків, яке виникло у зв”язку з укладанням договорів перестрахування.
- •12.3. Операції з отримання ризиків у перестрахування та їх облік.
- •3652 “Розрахунки з іноземними перестрахувальниками”
- •3651 “Розрахунки з вітчизняними перестрахувальниками”
- •Тема 13. Платоспроможність страховика.
- •13.2.Вимоги до платоспроможності в країнах Європейського Союзу. Вимоги до платоспроможності страхових організацій у країнах Європейського
- •1. Найбільш надійні, які можуть бути включені до фактичного запасу платоспроможності без обмежень;
- •2. Менш надійні, які можуть бути включені з деякими обмеженнями;
- •3. Кошти, які можуть бути включені до фактичного запасу платоспроможності тільки з дозволу органів страхового нагляду.
- •13.3. Вимоги до оцінки платоспроможності страховика згідно з Законом
- •Тема 14. Фінансова надійність страхової компанії
- •Множенням суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку)
- •При цьому сума страхових премій зменшується на 50% страхових премій, належних страховикам. Множенням суми страхових виплат за
- •14.2. Страхова компанія та її фінансова структура
- •14.3. Доходи, витрати, фінансові результати діяльності страхової
- •14. 4. Показники ефективності діяльності страховика
- •1. Показник ділової активності, який показує відношення надходжень страхових платежів на певну дату поточного року до валюти балансу на цю ж дату за попередній рік.
- •2. Зіставлення обсягів власного капіталу і статутного капіталу. Слід нагадати, що складовими власного капіталу є :
- •3. Рівень сплаченого статутного капіталу. Чим він вищий, тим вищий рівень зацікавленості власників капіталу в розвитку страхової компанії.
- •4. Показники структури активів, які визначають рівень платоспроможності страховика слідуючи :
- •Тема зростання страхових премій визначається як відношення надходжень страхових премій у поточному році до надходжень страхових премій у
- •7.Рівень покриття інвестиційними активами страхових резервів визначається як відношення обсягу інвестиційних активів та грошових коштів до страхових
- •8. Показники, що характеризують участь перестраховика у забезпеченн фінансової надійності страхової компанії:
- •14.5.Оподаткування страховиків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 15. Організація аудиту страхових компаній.
- •15.2. Організаційно - договірні умови аудиту страхових компаній.
- •15.3. Ризик аудиторської діяльності, його види прогнозування та оптимізація.
- •Тема 16. Планування та програма проведення страхового аудиту
- •2.Аудит правових основ формування статутного капіталу страхової
- •3.Аудит стану бухгалтерського обліку та звітності (ст. 33, 34 Закону України “Про страхування”)
- •4. Аудит формування доходів компанії згідно статті 31 Закону України
- •5. Аудит формування витрат страховика на ведення справи та
- •8..Аудит виконання умов забезпечення платоспроможності, в тому
- •169. Тема. 17. Аудит правових основ діяльності страхової компанії
- •17.1. Правові основи діяльності страхової компанії
- •17.2. Аудит формування статутного фонду(капіталу)
- •18.2. Аналіз фінансових результатів діяльності страхової компанії
14.2. Страхова компанія та її фінансова структура
Фінансову структуру страхової компанії утворюють:
- кошти власників страхових полісів або технічні резерви;
- засоби (кошти) акціонерів, вільні резерви або активне сальдо.
Технічні резерви необхідні для покриття невиплачених зобов”язань перед вланиками страхових полісів.
У страхуванні, іншому ніж страхування життя, кошти акціонерів назива-ють вільними резервами.
Вільні резерви – це частка вільних коштів страховиків, не пов”язана із зобов”язанями власників страхових полісів. Ці резерви використовуються на розсуд страховика, але частина їх повинна зберігатися для задоволення вимог органів державного нагляду по забезпеченню резерву платоспроможності.
Кошти акціонерів витрачаються для виплати дивідендів акціонерам, для нагромадження додаткових сум, які використовуються для врегулювання неочі-кувано збільшеної кількості претензій.
Для забезпечення страхових зобов”язань по страхуванню життя та медичного страхування формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування сформованих резервів з цих видів страхування.
Особливості методики формування резервів по страхуванню життя, обсяги страхових зобов”язань залежно від видів договорів страхування життя, а також мінімальні терміни дії договорів страхування життя визначає Уповноважений
146.
орган у справах нагляду за страховою діяльністю. Всі страхові резерви розділя-ють на технічні резерви та резерви страхування життя.
У розвинутих європейських країнах, структура технічних резервів страхови- ка включає резерви для покриття :
- незароблених премій;
- незакінчених ризиків;
- незакінчених збитків;
- відбувшихся, але не заявлених збитків;
- катастрофічних збитків;
- коливань збитковості.
Необхідність створення резервів для покриття незароблених премій пов”яза-на з тим, що договори страхування, інші від страхування життя, укладаються строком на 1 рік. Це означає, що поліс підписаний, скажімо, у червні, є дійсним
ще 5 місяців після закінчення звітного періоду (року). Тому деяка частка річного збору претій має нагромаджуватися з метою покриття можливих збитків, які з певною мірою ймовірності можуть виникнути в січні – травні наступного року. Такий резерв зпівставляється з тією частиною отриманих премій, яка відповідає періоду річного строку дії полісу, що припадає на наступний звітний рік. Звітси і назва - незароблені премії.
Резерви для покриття незакінчених ризиків, необхідні тоді, коли, з огляду на не передбачені обставини, резерв незароблених премій виявився недостатнім для виконання зобов”зань, що залишилися з минулого року.Такими обставинами можуть бути: зростання рівня інфляції, зростання збитків з різних причин тощо. Тоді резерв незакінчених ризиків може використовуватись для компенсації резерву незароблених премій з урахуванням приведених уже обставин.
Резерви для покриття незакінчених збитків. Окремі збитки, заявлені протя- гом року, можуть виявитись неліквідованими до закінчення цього року. За раху-нок річного збору премій формуються резерви для сплати цих збитків.
Резерви на покриття відбувшихся, але не заявлених збитків. Резерви відбувшихся, але не заявлених збитків покликані покривати збитки, які уже відбулися, але про які не заявлено страхувальником до закінчення року. Такі резерви схожі на резерви незакінчених збитків. Відмінність їх від попередніх полягає в тому, що вони покривають зобов”язання, про які страховик на даний момент не знає.
Резерви для покриття катастрофічних збитків створюються страховиком спе- ціально для того, щоб протистояти можливому масовому, надзвичайному зростан-ню збитків.
Резерви для покриття коливань збитковості. Число та розмір збитків з року в рік не залишаються незмінними. У кращі роки страховики можуть дійти
висновку про необхідність переведення частини коштів у цей резервний фонд з розрахунку на те, що несприятливих років їм не уникнути.
Законом України “Про страхування”передбачено два види технічних резервів:
- резерв для покриття незароблених премій;
- резерв для покриття збитків, який включає зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.
Величина резервів для покриття незароблених премій на будь – яку звітну дату (згідно з діючим законодавством України) встановлюється залежно від сум
147.
надходжень страхових платежів за відповідними видами страхування в кожному з трьох кварталів щодо періоду, який передує цій звітній даті, і розраховується в слідую чому порядку:
- сума надходжень страхових платежів у першому кварталі цього періоду множиться на 1/4.
- сума надходжень страхових платежів у другому кварталі множиться на 1/2.
- сума надходжень страхових платежів у третьому кварталі множиться на 3/4
Одержані поквартальні підсумки додаються.
Із страхування життя та медичного страхування законодавство України зобов”язує страховика створювати і вести облік двох резервів:
- довгострокових зобов”язань (математичні резерви);
- резерв належних виплат страхових сум.
Величина математичних резервів обчислюється актуарно окремо за кожним договором з урахуванням темпів темпів зростання інфляції.
Кабінет Міністрів України може змінювати перелік страхових резервів та порядок їх рорахунку.
Кошти резервів по страхуванню життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов”язаний обліковувати кошти резервів по страхуванню життя на окремому балансі і вести їх окремий облік.
Власні кошти страховика можуть використовуватись з метою отримання відсоткового доходу або приросту капіталу. Кінцевою метою вкладень коштів
страхової компанії є досягнення здатності виконувати свої зобов”язання щодо страхового відшкодування. Важливо, щоб прагнення отримати якомога більший дохід не супроводжувалось надмірним ризиком.
У страхуванні іншому ніж страхування життя, головною проблемою для стра-ховика є неочікуваний значний розмір збитків, що примушує його продавати свої
вкладення іноді навіть собі на шкоду. А тому страховики тримають готівкові депозитні вклади та легко ліквідні активи і уникають тих активів, які не можна реалізувати за короткі строки(земельні ділянки, нерухомість). Інвестиції страховика мають приносити достатній дохід для того, щоб акціонерам можна було сплачувати відповідні дивіденди, а будь – які збитки від страхових операцій були б урівноважені прибутками від інвестування власних коштів.
Згідно з діючим законодавством, страхові резерви, належить розміщувати з урахуванням прибутковості, ліквідності та диверсифікованості. Вони мають бути представлені активами таких категорій:
- грошові фонди на розрахунковому рахунку;
- банківські депозити ;
- валютні вкладення згідно з валютою страховика;
- нерухоме майно ;
- цінні папери, що передбачають отримання доходів ;
- цінні папери, що емітуються державою ;
- права і вимоги до пере страховиків ;
- інвестиції в економіку України за напрямками, визначеними Кабінетом Міністрів України;
- банківські метали ;
кредити страхувальникам – громадянам, які уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту
148.
під заставу викупної суми. В таких випадках кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік
після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування ;
- готівка в касі в обсязі лімітів залишків каси, встановлених НБУ.
Резерви по страхуванню життя можуть використовуватись для довгострово-го кредитування житлового будівництва, в тому числі індивідуальних забудовни- ків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Закон забороняє стра-ховикам здійснювати інші види кредитної діяльності.
Кошти резервів по страхуванню життя за вітчизняним законодавством не можуть використовуватись страховиком для погашення будь – яких зобов”язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов”язанням по договорах страхування життя, не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин і підлягають передачі іншому
страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі.
Згідно з нормами законодавства деяких країн (зокрема британського) немає обмежень щодо об”єктів вкладення капіталу страховика. Обмеження стосуються тільки того, що дозволяється розглядати як активи, котрі можуть враховуватися при розрахунку резерву платоспроможності. Тобто страховик може інвестувати свої кошти в будь - який вид майна, ринкова ціна якого піддається встановленню.
