- •Розділ і ціни і конкуренція
- •Т ема 1 Основні положення
- •1 .1. Функції ціни за різних умов господарювання
- •Розділ і. Ціни і конкуренція
- •1.3. Види цін
- •О.В. Колесников «Ціноутворення*
- •Розділ і. Ціни і конкуренція
- •2 .1. Склад ціни
- •Види витрат
- •Т ема з Теорія попиту і пропозиції
- •3.1. Поняття про попит. Чинники, що впливають на попит
- •3.2. Поняття про пропозицію. Чинники, що впливають на пропозицію
- •Т ема 4 Ціна і корисність
- •5.4. Еластичність пропозиції
- •Тема 6
- •Визначення оптимуму споживача
- •При порядковому способі
- •Визначення корисності
- •6.2. Корисність і прибуток. Умови оптимуму
- •Тема 7 Ринкова рівновага та її види
- •7.1. Динаміка зміни ціни рівноваги
- •8.2. Дотації
- •8 .3. Фіксовані ціни
- •Тема 9
- •Т ема 10 Чиста монополія
- •1 0.1. Прибутки і збитки в умовах монополії.
- •Процес формування ціни на ринку монополістичної конкуренції
- •Висновки
- •1 2.1. Особливості олігополістичного
- •Розділ II цінова політика
- •Т ема 14 Структура ринку
- •14.3. Цінова дискримінація
- •Т ема 15 Цінові стратегії
- •15.2. Цінова стратегія фірми в ринковій ситуації
- •1 6.1. Стратегія високих цін
- •16.3. Стратегія низьких цін
- •Тема 17
- •1 7.1. Основні знижки з цін
- •Розділ II. Цінова політика
- •Типові змішані маркетингові стратегії, пов 'язані з введенням нового товару на ринок у співвідношенні «ціна - просування товару на ринок»
- •Змішані маркетингові стратегії, пов'язані з введенням нового товару на ринок у співвідношенні «ціна - якість продукції»
- •19.3. Визначення цін з орієнтацією на конкуренцію
- •Тема 20
- •20.3. Експертний метод
- •20.5. Агрегатний метод
- •20.5. Агрегатний метод
- •Розрахунок варіантів ціни
- •2 2.1. Зниження цін
- •22.2. Підвищення цін
- •Вплив зміни цін на прибуток
- •Тема 23
- •23.3. Реакція фірми
- •Розділ III практикум
- •Практичні завдання
- •О.В. Колесников «Ціноутворення»
- •Розділ III. Практикум
- •Список літератури
- •Функції ціни за різних умов господарювання 4
- •1Аркетингові стратегії цін 59
- •Тема 17.
- •Тема 18.
- •Тема 19.
- •Тема 23.
20.3. Експертний метод
Ці методи в практиці ціноутворення трапляються в різних формах. Суть експертних методів полягає в тому, що на підставі експертних оцінок значущості параметрів виробів для споживачів кожному параметру привласнюється визначена кількість балів (оцінок), в результаті підсумовування яких виходить свого роду інтегральна оцінка техніко-економічного рівня виробів.
Помноживши суму балів, привласнених новому виробу, на вартісну оцінку одного бала виробу-еталона, визначають орієнтовну ціну нового виробу. Ціну нового виробу, оцінювані параметри якого нерівнозначні для споживачів, обчислюють за формулою
(20.11)
де Рн - ціна нового виробу; п - кількість оцінюваних параметрів;
Бні - оцінка i-того параметра нового виробу, бали; а - коефіцієнт вагомості i-того параметра нового виробу;
Р1 - середня оцінка одного бала виробу-еталона (вартісний показник).
Середня оцінка (Р1) одного бала визначається за формулою
(20.12)
де Р6 - оптова ціна базового виробу-еталона;
Ббі - оцінка і-того параметра базового виробу-еталона, бали;
ai - коефіцієнт вагомості i-того параметра нового виробу.
Якщо оцінювані параметри рівнозначні для споживача, то ціна нового виробу визначається за формулою
(20.13)
Кількість показників, оцінюваних у балах, повинна бути обмеженою і в той же час досить повно характеризувати споживчі властивості виробів. Обмеження оцінюваних показників пов'язано з тим, що при великій кількості показників на кожний з них припадає менша частка і у результаті занижується значущість поліпшення кожного конкретного
94
95
О.В. Колесников ^Ціноутворення»
Розділ II. Цінова політика
показника. Виріб може бути добре оцінений за загальною сумою балів, навіть якщо він має дуже низький рівень якості за будь-яким конкретним, найбільш важливим показником.
Експертні методи застосовуються для обґрунтування цін на продукцію годинникової, радіотехнічної, оптико-механічної промисловості, на парфюмерно-косметичні вироби, вина, тваринні олії, сири та ін.
20.4. Метод структурної аналогії
Суть методу полягає в наступному. За однотиповою продукцією за статистичним матеріалом визначають структуру її собівартості, а саме - знаходять частку матеріальних витрат і заробітної плати у повній собівартості. Потім будь-яким методом (наприклад, на підставі прямого нарахування або методом питомих показників) визначають абсолютні величини матеріальних витрат або заробітної плати по новому виробу. Визначивши абсолютну величину того чи іншого виду витрат по новому виробу і його частку в структурі собівартості за аналогічною групою продукції, можна розрахувати орієнтовні витрати нового виробу:
(20.14)
де СН - собівартість нового виробу;
СМ(СЗ) - матеріальні витрати (заробітна плата) на одиницю нового виробу;
АМ (АЗ) - частка матеріальних витрат (заробітної плати) у собівартості за аналогічною групою виробів.
