Т ема 4 Ціна і корисність

4 .1. Корисність товару - кількісна і порядкова, гранична і загальна

Корисність товару з погляду теорії ціни оцінюється такими способами:

а) кількісний, при якому вводять умовні одиниці корисності - ютили (від англ. шлііїу). Такий підхід до вимірювання ко­ рисності називають кардииалістичиим.

б) порядковий (ординалістичний підхід) - грунтується на упорядкуванні наборів товарів за перевагами.

При порядковому засобі уявлення корисності використову­ють декілька аксіом про властивості відношень переваги і бай­дужості:

• порівнянність наборів;

• транзитивність відносин (взаємозамінність);

- ненасиченість - принцип «краще більше, ніж менше». Сукупна (загальна) корисність - сума граничних кориснос­ тей (позначення -Ті/від англ. їоїаі шліігу).

Гранична корисність - корисність, що досягається з кожної додаткової одиниці блага (позначення - МІ/ від англ. таг§іпа1 шліііу).

4.2. Закон зменшуваної граничної корисності і його вплив на попит і ціни

Закон говорить: зі збільшенням кількості придбаного товару зменшується його гранична корисність.

Відповідно до теорії споживчого вибору покупець поводить­ся так, щоб максимізувати корисність при обмеженому прибут­ку. При цьому існують такі умови:

16

Розділ І. Ціни і конкуренція

а ) корисність, принесена наступною одиницею товару, мен­ ша від корисності, принесеної попередньою одиницею;

б) споживач, прагне досягти максимуму загальної корис­ ності;

в) споживач завжди відштовхується спочатку від задово­ лення своїх першочергових потреб (їжа, одяг).

4.3. Споживчий оптимум при кількісному вимірюванні корисності

Оптимум споживача визначається відповідно до двох умов:

а) досягнення максимальної сукупності корисностей;

б) повне використання прибутку.

Правило максимізації корисності: максимальне задоволен­ня потреби настає при такому розподілі прибутку, коли ос­тання грошова одиниця, витрачена на придбання кожного виду продукту, приносила б однакову граничну корисність (закон Госсена):

(4.1)

де MUx, MUy, MUn - граничні корисності товарів х,у,...п;

Р_х, Р_у , ..., Р_п - відповідно ціни на товар;

x - коефіцієнт, який характеризує граничну корисність гро­шей.

Ця формула називається формулою споживчого оптимуму, а

співвідношення показує, яка корисність припадає на одну

витрачену при придбані товару грошову одиницю.

17

О.В. Колесчиков «Ціноутворення»

Тема 5

Еластичність попиту і пропозиції

5.1. Пряма еластичність попиту за ціною

Пряма попиту за ціною - це відносна зміна попиту при зміні ціни.

Коефіцієнт еластичності - величина, що показує, як змінюється попит у відсотках при зміні ціни на 1%. Коефіцієнт еластичності являє собою відношення щодо приросту обсягу до порівняної зміни ціни.

Чинники, що визначають еластичність попиту за ціною:

а) наявність і доступність товарів-замінників (чим більше товарів-замінників на ринку, тим вища еластичність по­ питу за ціною). Тому еластичність олії вища від еластич­ ності хліба, оскільки у хліба майже немає замінників, на відміну від олії;

б) категорія товару:

• товари першої необхідності (еластичність попиту за ціною низька);

• товари розкоші в (еластичність попиту за ціною ви­ сока);

в) значущість товару для бюджету сім'ї обумовлена часткою витрат, що припадає на даний товар у сімейному бюджеті. Чим більша частка припадає, тим більш „ еластичний" цей товар за ціною;

г) чинник часу. У короткостроковому періоді попит має тен­ денцію бути менш еластичним, ніж у довгостроковому. Наприклад, якщо підвищити ціни на бензин у літній пе­ ріод, то це навряд чи скоротить попит. Проте восени знач­ на кількість автомобілістів відмовиться купувати бензин за такою ціною, що призведе до падіння обсягу продаж.

18

Розділ І. Ціни і конкуренція

5.2. Перехресна еластичність за ціною

Перехресна еластичність - зміна обсягу продаж товару X при відносній зміні ціни товару У. Перехресну еластичність, так само як і пряму, можна розрахувати методами точкової і дуго­вої еластичності:

(5.1)

де dQx- зміна обсягу продаж товару X;

dPy- зміна ціни товару У;

Р - ціна товару У,

X - обсяг продаж товару X.

(5.2)

де Рсеред - середня ціна товару У;

Серед – середній обсяг продаж товару X.

З погляду перехресної еластичності, розрізняють декілька груп товарів:

а) взаємозамінні товари, що виконують подібні функції, при цьому один товар може замінювати інший (олію-марга- рин, автомобілі-велосипеди і т.д.); Е_серед > 0;

б) взаємодоповшочі - наприклад, годинник і ремінці до них, фотоапарати - плівка; Еxy = 0;

в) незалежні - товар, зміна ціни на який не впливає на ціну іншого товару; Еxy < 0.

5.3. Еластичність попиту за прибутком і чинники, що її визначають

Еластичність по прибутку - відносна зміна попиту на товар при відносній зміні прибутків споживачів. Позначення - Е_І(D) (буква І від англ. іпсоmе - прибуток), розрахунок - за формулою

19

(5.3)

(5.3)

Де І - прибуток споживача;

dI - зміна прибутку;

dQ_D- зміна попиту на товар;

Q_D - попит на товар.

Залежно від значення коефіцієнта еластичності за прибут­ком усі товари можна поділити на п'ять груп, кожній з яких відповідає своя пряма на графіку.

А (лінія Енгеля): Е_I(D) = 1. Такого роду характеристику мож­на дати високоякісним товарам постійного попиту (одяг, фрук­ти і т.д.).

В: E_I(D) <1. Ця лінія відповідає товарам першої необхідності.

С: Е_I(D) >1. Це товари розкошів (коштовності, ювелірні вироби).

В: E_I(D) =0. Товар із якістю, що не змінюється.

Е: E_I(D) <0. Це товари низької якості, але якість у даному ви­падку має сенс, якщо при досягненні визначеного рівня при­бутку людина перестає споживати такий товар.