- •Питання до контрольної роботи з предмету «фізіологія»
- •Порівняйте різни види фізіологічної регуляції функцій в організмі.
- •Опишіть властивості та будову клітинної мембрани.
- •Охарактеризуйте основні види трансмембранного транспорту.
- •Охарактеризуйте загальні властивості збудливих тканин.
- •Охарактеризуйте електричні явища у збудливих тканинах.
- •Охарактеризуйте потенціал дії, його фази, іонний механізм виникнення потенціалу дії.
- •Опишіть види іонних каналів, дайте їм порівняльну характеристику.
- •Опишіть види синапсів та їхні властивості.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику синапсу.
- •Охарактеризуйте будову та властивості нервових волокон.
- •Охарактеризуйте закони проведення збудження по нервових волокнах.
- •Дайте порівняльну характеристику різним видам нейронних ланцюгів.
- •Охарактеризуйте фізіологічні властивості гладеньких м'язів.
- •Опишіть властивості скелетних м'язів. (див. Лекцію)
- •Поясніть механізм м'язового скорочення. (див. Лекцію)
- •Охарактеризуйте процес втомлення м'язів, природа втомлення, основні закономірності розвитку втомлення.
- •Охарактеризуйте основні типи м’язових скорочень. (див. Лекцію)
- •Опишіть функції цнс, характеристику нейрона, види нейронів.
- •Опишіть значення нейроглії для функціонування нервової системи, її види.
- •Охарактеризуйте поняття про нервовий центр, механізм і закономірності виникнення збудження в нервових центрах, властивості нервових центрів.
- •Опишіть загальні принципи рефлекторної діяльності цнс, рефлекторну дугу, її роль та складові рефлекторної дуги.
- •Охарактеризуйте різні види рефлексів.
- •Поясніть різницю між «теоріями нервізму» Сєченова та Павлова.
- •Поясніть основні принципи «теорії функціональних зв’язків» Анохіна.
- •Поясніть відмінності між позитивним та негативним зворотнім зв’язком.
- •Охарактеризуйте принцип домінанти в діяльності цнс.
- •Опишіть електроенцефалографію як метод дослідження цнс.
- •Охарактеризуйте функціональну роль спинного мозку, рефлекси спинного мозку.
- •Пояснити роль довгастого мозку в організації рухових функцій, життєво важливі центри довгастого мозку.
- •Пояснити роль заднього мозку в організації рухових функцій.
- •Пояснити функції кожного з відділів проміжного мозку.
- •Пояснити функції кожного з відділів середнього мозку.
- •Пояснити роль ретикулярної формації інтегративній діяльності цнс.
- •Пояснити роль лімбічної системи у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення базальних гангліїв у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення різних ділянок кори великих півкуль у функціонування цнс.
- •Опишіть загальний план будови вегетативної нервової системи, фукціональні особливості, вегетативну рефлекторну дугу.
- •Поясніть відмінності вегетативної нервової системи від соматичної.
- •Охарактеризуйте процес передачі збудження в синапсах вегетативної рефлекторної дуги, вегетативні рефлекси, клініко-фізіологічний аспект.
- •Опишіть функціональні особливості метасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, медіатори.
- •Поясніть фізіологічну роль гормонів чоловічих статевих залоз.
- •Дайте загальну характеристику крові та її функціям.
- •Опишіть фізико-хімічні властивості крові.
- •Опишіть та порівняйте буферні системи крові.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику еритроцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику гранулоцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику агранулоцитам.
- •Охарактеризуйте види гемолізу, їх фізіологічне та клінічне значення.
- •Охарактеризуйте система коагулянтів та антикоагулянтів крові. Нервова регуляція вегетативних функцій.
- •Метасимпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Симпатична система
- •Парасимпатична нервова система
- •Метасимпатична нервова система
Поясніть відмінності між позитивним та негативним зворотнім зв’язком.
Механізм негативного зворотного зв’язку забезпечує відновлення та підтримання рівноваги (порядку) в системі. Цей механізм існує в системах різних типів: природних, технічних, біологічних, економічних тощо.
Охарактеризуйте принцип домінанти в діяльності цнс.
Домінанта (від лат. dominare — панувати) — це панівні в ЦНС осередки збудження, які змінюють і «підпорядковують» собі в даний момент діяльність інших центрів.
Домінанта формується під впливом різноманітних адекватних стимулів зовнішнього і внутрішнього середовищ організму (виснаження поживних речовин, нагромадження в крові статевих гормонів тощо). Всі ці стимули підвищують збудливість відповідних нервових центрів (харчового, статевого тощо). За рахунок сумації зі сторонніми (індиферентними) стимулами різної модальності в даному центрі формується стійке й тривале збудження, поєднане з гальмуванням інших, пов’язаних з ним, центрів. Так виникають харчова, статева, оборонна та інші домінанти, які значною мірою визначають здійснення саме даного рефлексу, поведінку людини і тварин у даний момент.
Домінантний осередок збудження (будь-який центр) характеризується такими властивостями:
1) підвищення збудливості;
2) стійкість збудження;
3) здатність до сумації збудження (накопичувати збудження за рахунок сторонніх подразнень);
4) здатність гальмувати інші нервові центри і системи рефлексів;
5) здатність тривалий час утримувати збудження по закінченню подразнення, яке його зумовило (іннерція домінанти).
Прикладами домінанти можуть бути наступні спостереження. Подразнення у тварин деяких ділянок кіркової речовини великого мозку, яке звичайно супроводжується згинанням кінцівок, під час акту дефекації або сечовипускання такої реакції не спричиняє. Навпаки, відбувається посилення цих рефлекторних актів. Це зумовлюється тим, що в даний момент центри дефекації або сечовипускання перебувають у стані домінантного збудження, який «притягує» до себе сторонні збудження і виявляє поєднане гальмування інших нервових центрів.
Припинятись домінанта може різними шляхами:
1) унаслідок усунення подразнення або задоволення потреб (біологічної, соціальної), на підставі яких сформувалась домінанта;
2) при виникненні в ЦНС сильнішої домінанти, що гальмує ту, яка є;
3) внаслідок розвитку в домінантному центрі вторинного гальмування.
Завдяки домінанті в ЦНС створюються не стабільні, а динамічні координаційні відносини між нервовими центрами і системами рефлексів. Домінанта відіграє важливу роль у психічній діяльності людини і тварин, значною мірою визначає поведінкові акти в певний момент.
Опишіть електроенцефалографію як метод дослідження цнс.
Електроенцефалографія (ЕЕГ) — метод графічної реєстрації біопотенціалів головного мозку, що дозволяє проаналізувати його фізіологічні зрілість і стан, наявність осередкових уражень, загальмозкових розладів і їхній характер.
Полягає в реєстрації й аналізі сумарної біоелектричної активності головного мозку - електроенцефалограми (ЕЕГ). ЕЕГ може зніматися як зі скальпу, так і з глибоких структур мозку.
ЕЕГ використовується для діагностики захворювань, що супроводжуються втратою свідомості, судомами, падіннями, непритомностями, вегетативними кризами. ЕЕГ інформативна при головних болях, епілепсії, панічних атаках, істерії, отруєннях ліками, будь-яких епізодах втрати свідомості.
Електроенцефалографія вважається одним із класичних методів психофізіологічних досліджень. Хоча і визнається, що, незважаючи на перспективність цього методу, він залишається для психофізіолога поки ще й одним з найменш зрозумілих джерел даних, а інформативність одержуваних результатів багато в чому залежить від досвіду дослідника.
ЕЕГ вимірюється між двома точками. Існують два основних методи її реєстрації: біполярний і монополярний. При біполярному методі реєструється різниця потенціалів між двома активними електродами (обидва електроди розташовуються в електрично активних точках скальпа). При монополярному - реєструється різниця потенціалів між різними точками на поверхні голови стосовно якої-небудь індиферентної точки. Міжнародною федерацією товариств електроенцефалографії була прийнята система "10-20", що дозволяє точно вказувати розташування електродів.
Хоча остаточно питання про походження ЕЕГ не вирішено, вважається, що електричні процеси, які реєструються енцефалографом (який звичайно може мати від 8 до 16 каналів), пов'язані із синаптичною активністю нейронів. В ЕЕГ відображаються тільки низькочастотні електричні процеси тривалістю від 10 мс до 10 хв.
У залежності від частоти показників, що реєструються у ЕЕГ, виділяють такі основні ритми мозку: дельта-ритм; тета-ритм; альфа-ритм - основний ритм ЕЕГ, переважає в стані спокою; бета-ритм; гамма-ритм.
Перехід від стану спокою до напруги завжди супроводжується реакцією десинхронізації, головним компонентом якої служить високочастотна бета-активність. Розумова діяльність у дорослих супроводжується підвищенням потужності бета-ритму. Причому значуще посилення високочастотної активності спостерігається при розумовій діяльності, що включає елементи новизни, у той час як стереотипні, повторювані розумові операції супроводжуються її зниженням. Встановлено також, що успішність виконання вербальних завдань і тестів на зорово-просторові відносини виявляється позитивно пов'язаною з високою активністю бета-діапазону ЕЕГ лівої півкулі .
Друга важлива характеристика електричних потенціалів мозку - амплітуда коливань, яка пов'язана з їхньою частотою. Так, в однієї тієї самої особи амплітуда високочастотних бета-хвиль може бути нижчою за амплітуду більш повільних альфа-хвиль майже в 10 разів.
