- •Питання до контрольної роботи з предмету «фізіологія»
- •Порівняйте різни види фізіологічної регуляції функцій в організмі.
- •Опишіть властивості та будову клітинної мембрани.
- •Охарактеризуйте основні види трансмембранного транспорту.
- •Охарактеризуйте загальні властивості збудливих тканин.
- •Охарактеризуйте електричні явища у збудливих тканинах.
- •Охарактеризуйте потенціал дії, його фази, іонний механізм виникнення потенціалу дії.
- •Опишіть види іонних каналів, дайте їм порівняльну характеристику.
- •Опишіть види синапсів та їхні властивості.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику синапсу.
- •Охарактеризуйте будову та властивості нервових волокон.
- •Охарактеризуйте закони проведення збудження по нервових волокнах.
- •Дайте порівняльну характеристику різним видам нейронних ланцюгів.
- •Охарактеризуйте фізіологічні властивості гладеньких м'язів.
- •Опишіть властивості скелетних м'язів. (див. Лекцію)
- •Поясніть механізм м'язового скорочення. (див. Лекцію)
- •Охарактеризуйте процес втомлення м'язів, природа втомлення, основні закономірності розвитку втомлення.
- •Охарактеризуйте основні типи м’язових скорочень. (див. Лекцію)
- •Опишіть функції цнс, характеристику нейрона, види нейронів.
- •Опишіть значення нейроглії для функціонування нервової системи, її види.
- •Охарактеризуйте поняття про нервовий центр, механізм і закономірності виникнення збудження в нервових центрах, властивості нервових центрів.
- •Опишіть загальні принципи рефлекторної діяльності цнс, рефлекторну дугу, її роль та складові рефлекторної дуги.
- •Охарактеризуйте різні види рефлексів.
- •Поясніть різницю між «теоріями нервізму» Сєченова та Павлова.
- •Поясніть основні принципи «теорії функціональних зв’язків» Анохіна.
- •Поясніть відмінності між позитивним та негативним зворотнім зв’язком.
- •Охарактеризуйте принцип домінанти в діяльності цнс.
- •Опишіть електроенцефалографію як метод дослідження цнс.
- •Охарактеризуйте функціональну роль спинного мозку, рефлекси спинного мозку.
- •Пояснити роль довгастого мозку в організації рухових функцій, життєво важливі центри довгастого мозку.
- •Пояснити роль заднього мозку в організації рухових функцій.
- •Пояснити функції кожного з відділів проміжного мозку.
- •Пояснити функції кожного з відділів середнього мозку.
- •Пояснити роль ретикулярної формації інтегративній діяльності цнс.
- •Пояснити роль лімбічної системи у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення базальних гангліїв у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення різних ділянок кори великих півкуль у функціонування цнс.
- •Опишіть загальний план будови вегетативної нервової системи, фукціональні особливості, вегетативну рефлекторну дугу.
- •Поясніть відмінності вегетативної нервової системи від соматичної.
- •Охарактеризуйте процес передачі збудження в синапсах вегетативної рефлекторної дуги, вегетативні рефлекси, клініко-фізіологічний аспект.
- •Опишіть функціональні особливості метасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, медіатори.
- •Поясніть фізіологічну роль гормонів чоловічих статевих залоз.
- •Дайте загальну характеристику крові та її функціям.
- •Опишіть фізико-хімічні властивості крові.
- •Опишіть та порівняйте буферні системи крові.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику еритроцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику гранулоцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику агранулоцитам.
- •Охарактеризуйте види гемолізу, їх фізіологічне та клінічне значення.
- •Охарактеризуйте система коагулянтів та антикоагулянтів крові. Нервова регуляція вегетативних функцій.
- •Метасимпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Симпатична система
- •Парасимпатична нервова система
- •Метасимпатична нервова система
Парасимпатична нервова система
Центральні (преганглiонарнi) нейрони парасимпатичноi нервової системи розташовані в середньому, довгастому мозку та в люмбосакральному відділі спинного мозку. В середньому мозку розташовані два парасимпатичних ядра, що належать до III пари - ядро Якубовича-Вестфаля-Едінгера (iнервацiя сфiнктера зіниці) і частина його - ядро Перлеа, що iнервуе вiйчастий м'яз ока. В довгастому мозку є парасимпатичнi ядра VII, IX, Х пар черепно-мозкових нервів. Парасимпатичне ядро VII пари iнервує слизові залози порожнини носа, слізну залозу, а через chorda tympani- під'язикову і підщелепну слинні залози. Парасимпатичне ядро IX пари iнервує привушну залозу. Парасимпатичне ядро Х пари (вагуса) - одне із самих потужних. Воно iнервує органи шиї, грудної і черевної порожнин (серце, легені, шлунково-кишковий тракт). В попереково-сакральному відділі спинного мозку розташовані парасимпатичнi нейрони, що утворюють центри сечовипускання, дефекації, ерекції.
Поширеність впливу парасимпатичного відділу більш обмежена, чим симпатичного. Майже всі судини тіла не мають парасимпатичних волокон. Виняток - судини язика, слинних залоз і статевих органів.
Як і симпатична система, парасимпатична має прегангліонарнi нейрони, аксони яких йдуть до органа (постгангліонарнi волокна). Ганглiї парасимпатичної нервової системи знаходяться, як правило, в середені органа (iнтрамуральнi ганглii), тому прегангліонарнi волокна - довгі, а постгангліонарнi - короткі. З органом контактує постганглiонарне волокно. Воно або безпосередньо взаємодіє з клітинами цього органу (ГМК, залози), або опосредовано через метасимпатичну нервову систему.
В преганглiонарних волокнах парасимпатичної нервової системи медiатором є ацетилхолiн, він взаємодіє на постсинаптичнiй мембрані постганглiонарного нейрона з Н-холiнорецепторами, що блокуються ганглiоблокаторами. Передача збудження з пре гангліонарного волокна на постганглiонарний нейрон в парасимпатичнiй системі відбувається так само, як і в симпатичній нервовій системі. В закінченнях пост-ганглiонарних волокон парасимпатичної нервової системи, на відміну від симпатичної, виділяється ацетилхолін, а рецептори, розташовані на постсинаптичнiй мембрані органа (або нейрона метасимпатичноi системи)-цеМ-холiнорецептори , що блокуються речовинами типу атропіну.
Які ефекти здійснює парасимпатична система? На серце - зменшення частоти, сили скорочень, провідності і збудливості, ГМК бронхів - активація (це призводить до звуження бронхів), секреторні клітини трахеї і бронхів - активація, ГМК і секреторні клітини ШКТ - активація, сфiнктери ШКТ, сфiнктери сечового мiхура - розслаблення, детруссор - активація, сфiнктер зіниці - активація, вiйковий м'яз ока - активація (збільшується кривизна кришталика, посилюється заломлююча здатність ока), підвищення кровонаповнення судин статевих органів, активація слиновиділення, підвищення секреції слізної рідини. В цілому, збудження парасимпатичних волокон призводить до відновлення гомеостазу, тобто до трофотропному ефекту.
