Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Физиология_питання_відповіді.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
352 Кб
Скачать
☆
  1. Охарактеризуйте будову та властивості нервових волокон.

Нервові волокна – це відростки нервових клітин, вкриті оболонкою. Кожне волокно складається з відростка нервової клітини , який лежить у центрі нервового волокна і називається осьовим циліндром, і оболонки.

Залежно від наявності чи відсутності в складі оболонки жироподібної речовини мієліну, яка виконує роль своєрідного ізолятора, поділяють нервові волокна на:

- тонкі немієлінові – у них не розвивається мієлінова оболонка, їх осьові циліндри вкриті лише шванівськими клітинами, мають діаметр 1-4мкм, входять до складу вегетативних нервів і проводять нервові імпульси зі швидкістю до 15 м/с;

- товсті мієлінові – навколо осьового циліндра розміщується товста оболонка, яка містить у внутрішніх шарах мієлін, діаметр їх коливається від 1 до 20 мкм, швидкість передачі нервових імпульсів значно вища – до120 м/с. Мієлінові волокна зустрічаються переважно у складі периферійних нервів. Мієлінові волокна складаються із сегментів довжиною 0,5-2мм та немієлінових проміжків – перехватів Ранв’є довжиною 1-2мкм.

Основні властивості нервових волокон:

- висока збудливість та провідність – здатність під дією подразника переходити зі стану фізіологічного спокою в стан збудження та проводити його;

- висока лабільність – здатність за одиницю часу багато разів збуджуватися. Найбільш висока лабільність в мієлінових волокнах;

- відносна невтомлюваність – пов’язана з низькими енергетичними затратами при збудженні, високою лабільністю нервових волокон та їх роботою з постійним недовантаженням. Нервове волокно може відтворювати до 2500 імпульсів за 1с, а з нервового центру на периферію проводиться не більше 50-100 хвиль збудження за 1с, тому що лабільність нервових центрів невелика;

- збудження по нервових волокнах проводиться ізольовано в обох напрямках від місця його виникнення;

- швидкість проведення збудження по нервових волокнах залежить від діаметра волокна і структури його мембрани: чим товстіше волокно, тим більша швидкість проведення збудження в ньому. Нервовий імпульс по немієліновому волокну поширюється безперервно, а по мієліновому – стрибкоподібно від одного перехвату Ранв’є до іншого.

  1. Охарактеризуйте закони проведення збудження по нервових волокнах.

Закони проведення збудження по нервових волокнах:

- закон цілості нервового волокна: збудження поширюється по нервовому волокну лише при збереженні анатомічної та фізіологічної цілості нерва;

- закон двохстороннього проведення збудження: виникнувши в якійсь ділянці волокна, збудження поширюється в обидві сторони;

- закон ізольованого проведення нервових імпульсів: збудження, яке виникло у нервовому волокні не може перейти на інші нервові волокна, що знаходяться паралельно в одному й тому ж нервовому стовбурі. Якби збудження переходило з одного волокна на інше, паралельно розміщене, то рефлекторні реакції були б хаотичними, а не локальними і точними;

- закон відносної нестомлюваності нервового волокна: нерв зберігає без видимих ознак стомлення здатність до проведення збудження, навіть, при неперервному його подразненні на протязі 8-12 годин.

- Закон бездекрементного проведення – амплітуда ПД не змінюється при проведенні збудження по мембрані волокна. Причиною цього є те, що ПД підкоряється закону "все або нічого" – в кожній ділянці мембрани він має максимально можливу для цього волокна амплітуду.