- •Питання до контрольної роботи з предмету «фізіологія»
- •Порівняйте різни види фізіологічної регуляції функцій в організмі.
- •Опишіть властивості та будову клітинної мембрани.
- •Охарактеризуйте основні види трансмембранного транспорту.
- •Охарактеризуйте загальні властивості збудливих тканин.
- •Охарактеризуйте електричні явища у збудливих тканинах.
- •Охарактеризуйте потенціал дії, його фази, іонний механізм виникнення потенціалу дії.
- •Опишіть види іонних каналів, дайте їм порівняльну характеристику.
- •Опишіть види синапсів та їхні властивості.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику синапсу.
- •Охарактеризуйте будову та властивості нервових волокон.
- •Охарактеризуйте закони проведення збудження по нервових волокнах.
- •Дайте порівняльну характеристику різним видам нейронних ланцюгів.
- •Охарактеризуйте фізіологічні властивості гладеньких м'язів.
- •Опишіть властивості скелетних м'язів. (див. Лекцію)
- •Поясніть механізм м'язового скорочення. (див. Лекцію)
- •Охарактеризуйте процес втомлення м'язів, природа втомлення, основні закономірності розвитку втомлення.
- •Охарактеризуйте основні типи м’язових скорочень. (див. Лекцію)
- •Опишіть функції цнс, характеристику нейрона, види нейронів.
- •Опишіть значення нейроглії для функціонування нервової системи, її види.
- •Охарактеризуйте поняття про нервовий центр, механізм і закономірності виникнення збудження в нервових центрах, властивості нервових центрів.
- •Опишіть загальні принципи рефлекторної діяльності цнс, рефлекторну дугу, її роль та складові рефлекторної дуги.
- •Охарактеризуйте різні види рефлексів.
- •Поясніть різницю між «теоріями нервізму» Сєченова та Павлова.
- •Поясніть основні принципи «теорії функціональних зв’язків» Анохіна.
- •Поясніть відмінності між позитивним та негативним зворотнім зв’язком.
- •Охарактеризуйте принцип домінанти в діяльності цнс.
- •Опишіть електроенцефалографію як метод дослідження цнс.
- •Охарактеризуйте функціональну роль спинного мозку, рефлекси спинного мозку.
- •Пояснити роль довгастого мозку в організації рухових функцій, життєво важливі центри довгастого мозку.
- •Пояснити роль заднього мозку в організації рухових функцій.
- •Пояснити функції кожного з відділів проміжного мозку.
- •Пояснити функції кожного з відділів середнього мозку.
- •Пояснити роль ретикулярної формації інтегративній діяльності цнс.
- •Пояснити роль лімбічної системи у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення базальних гангліїв у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення різних ділянок кори великих півкуль у функціонування цнс.
- •Опишіть загальний план будови вегетативної нервової системи, фукціональні особливості, вегетативну рефлекторну дугу.
- •Поясніть відмінності вегетативної нервової системи від соматичної.
- •Охарактеризуйте процес передачі збудження в синапсах вегетативної рефлекторної дуги, вегетативні рефлекси, клініко-фізіологічний аспект.
- •Опишіть функціональні особливості метасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, медіатори.
- •Поясніть фізіологічну роль гормонів чоловічих статевих залоз.
- •Дайте загальну характеристику крові та її функціям.
- •Опишіть фізико-хімічні властивості крові.
- •Опишіть та порівняйте буферні системи крові.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику еритроцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику гранулоцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику агранулоцитам.
- •Охарактеризуйте види гемолізу, їх фізіологічне та клінічне значення.
- •Охарактеризуйте система коагулянтів та антикоагулянтів крові. Нервова регуляція вегетативних функцій.
- •Метасимпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Симпатична система
- •Парасимпатична нервова система
- •Метасимпатична нервова система
Охарактеризуйте будову та властивості нервових волокон.
Нервові волокна – це відростки нервових клітин, вкриті оболонкою. Кожне волокно складається з відростка нервової клітини , який лежить у центрі нервового волокна і називається осьовим циліндром, і оболонки.
Залежно від наявності чи відсутності в складі оболонки жироподібної речовини мієліну, яка виконує роль своєрідного ізолятора, поділяють нервові волокна на:
- тонкі немієлінові – у них не розвивається мієлінова оболонка, їх осьові циліндри вкриті лише шванівськими клітинами, мають діаметр 1-4мкм, входять до складу вегетативних нервів і проводять нервові імпульси зі швидкістю до 15 м/с;
- товсті мієлінові – навколо осьового циліндра розміщується товста оболонка, яка містить у внутрішніх шарах мієлін, діаметр їх коливається від 1 до 20 мкм, швидкість передачі нервових імпульсів значно вища – до120 м/с. Мієлінові волокна зустрічаються переважно у складі периферійних нервів. Мієлінові волокна складаються із сегментів довжиною 0,5-2мм та немієлінових проміжків – перехватів Ранв’є довжиною 1-2мкм.
Основні властивості нервових волокон:
- висока збудливість та провідність – здатність під дією подразника переходити зі стану фізіологічного спокою в стан збудження та проводити його;
- висока лабільність – здатність за одиницю часу багато разів збуджуватися. Найбільш висока лабільність в мієлінових волокнах;
- відносна невтомлюваність – пов’язана з низькими енергетичними затратами при збудженні, високою лабільністю нервових волокон та їх роботою з постійним недовантаженням. Нервове волокно може відтворювати до 2500 імпульсів за 1с, а з нервового центру на периферію проводиться не більше 50-100 хвиль збудження за 1с, тому що лабільність нервових центрів невелика;
- збудження по нервових волокнах проводиться ізольовано в обох напрямках від місця його виникнення;
- швидкість проведення збудження по нервових волокнах залежить від діаметра волокна і структури його мембрани: чим товстіше волокно, тим більша швидкість проведення збудження в ньому. Нервовий імпульс по немієліновому волокну поширюється безперервно, а по мієліновому – стрибкоподібно від одного перехвату Ранв’є до іншого.
Охарактеризуйте закони проведення збудження по нервових волокнах.
Закони проведення збудження по нервових волокнах:
- закон цілості нервового волокна: збудження поширюється по нервовому волокну лише при збереженні анатомічної та фізіологічної цілості нерва;
- закон двохстороннього проведення збудження: виникнувши в якійсь ділянці волокна, збудження поширюється в обидві сторони;
- закон ізольованого проведення нервових імпульсів: збудження, яке виникло у нервовому волокні не може перейти на інші нервові волокна, що знаходяться паралельно в одному й тому ж нервовому стовбурі. Якби збудження переходило з одного волокна на інше, паралельно розміщене, то рефлекторні реакції були б хаотичними, а не локальними і точними;
- закон відносної нестомлюваності нервового волокна: нерв зберігає без видимих ознак стомлення здатність до проведення збудження, навіть, при неперервному його подразненні на протязі 8-12 годин.
- Закон бездекрементного проведення – амплітуда ПД не змінюється при проведенні збудження по мембрані волокна. Причиною цього є те, що ПД підкоряється закону "все або нічого" – в кожній ділянці мембрани він має максимально можливу для цього волокна амплітуду.