- •Питання до контрольної роботи з предмету «фізіологія»
- •Порівняйте різни види фізіологічної регуляції функцій в організмі.
- •Опишіть властивості та будову клітинної мембрани.
- •Охарактеризуйте основні види трансмембранного транспорту.
- •Охарактеризуйте загальні властивості збудливих тканин.
- •Охарактеризуйте електричні явища у збудливих тканинах.
- •Охарактеризуйте потенціал дії, його фази, іонний механізм виникнення потенціалу дії.
- •Опишіть види іонних каналів, дайте їм порівняльну характеристику.
- •Опишіть види синапсів та їхні властивості.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику синапсу.
- •Охарактеризуйте будову та властивості нервових волокон.
- •Охарактеризуйте закони проведення збудження по нервових волокнах.
- •Дайте порівняльну характеристику різним видам нейронних ланцюгів.
- •Охарактеризуйте фізіологічні властивості гладеньких м'язів.
- •Опишіть властивості скелетних м'язів. (див. Лекцію)
- •Поясніть механізм м'язового скорочення. (див. Лекцію)
- •Охарактеризуйте процес втомлення м'язів, природа втомлення, основні закономірності розвитку втомлення.
- •Охарактеризуйте основні типи м’язових скорочень. (див. Лекцію)
- •Опишіть функції цнс, характеристику нейрона, види нейронів.
- •Опишіть значення нейроглії для функціонування нервової системи, її види.
- •Охарактеризуйте поняття про нервовий центр, механізм і закономірності виникнення збудження в нервових центрах, властивості нервових центрів.
- •Опишіть загальні принципи рефлекторної діяльності цнс, рефлекторну дугу, її роль та складові рефлекторної дуги.
- •Охарактеризуйте різні види рефлексів.
- •Поясніть різницю між «теоріями нервізму» Сєченова та Павлова.
- •Поясніть основні принципи «теорії функціональних зв’язків» Анохіна.
- •Поясніть відмінності між позитивним та негативним зворотнім зв’язком.
- •Охарактеризуйте принцип домінанти в діяльності цнс.
- •Опишіть електроенцефалографію як метод дослідження цнс.
- •Охарактеризуйте функціональну роль спинного мозку, рефлекси спинного мозку.
- •Пояснити роль довгастого мозку в організації рухових функцій, життєво важливі центри довгастого мозку.
- •Пояснити роль заднього мозку в організації рухових функцій.
- •Пояснити функції кожного з відділів проміжного мозку.
- •Пояснити функції кожного з відділів середнього мозку.
- •Пояснити роль ретикулярної формації інтегративній діяльності цнс.
- •Пояснити роль лімбічної системи у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення базальних гангліїв у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення різних ділянок кори великих півкуль у функціонування цнс.
- •Опишіть загальний план будови вегетативної нервової системи, фукціональні особливості, вегетативну рефлекторну дугу.
- •Поясніть відмінності вегетативної нервової системи від соматичної.
- •Охарактеризуйте процес передачі збудження в синапсах вегетативної рефлекторної дуги, вегетативні рефлекси, клініко-фізіологічний аспект.
- •Опишіть функціональні особливості метасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, медіатори.
- •Поясніть фізіологічну роль гормонів чоловічих статевих залоз.
- •Дайте загальну характеристику крові та її функціям.
- •Опишіть фізико-хімічні властивості крові.
- •Опишіть та порівняйте буферні системи крові.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику еритроцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику гранулоцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику агранулоцитам.
- •Охарактеризуйте види гемолізу, їх фізіологічне та клінічне значення.
- •Охарактеризуйте система коагулянтів та антикоагулянтів крові. Нервова регуляція вегетативних функцій.
- •Метасимпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Симпатична система
- •Парасимпатична нервова система
- •Метасимпатична нервова система
Охарактеризуйте процес передачі збудження в синапсах вегетативної рефлекторної дуги, вегетативні рефлекси, клініко-фізіологічний аспект.
Опишіть функціональні особливості метасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, медіатори.
Метасимпатична система може, по-перше, здійснювати передачу центральних впливів – за рахунок того, що парасимпатичнi і симпатичні волокна можуть контактувати з метасимпатичною системою і тим самим корегувати її вплив на об’єкти керування. По-друге, метасимпатична система може виконувати роль самостійного утворення, що інтегрує, тому що в ній є готові рефлекторні дуги (аферентнi – вставні – еферентнi нейрони). В ШКТ метасимпатична нервова система здійснює регуляцію складних рухiв кишки – перистальтику, маятникоподiбнi рухi. Це складний процес, у котрому багато ще залишається неясним. Думають, що завдяки рефлекторним дугам, що починаються з рецепторів (хемо-, механо-), можлива тонка регуляція моторики кишечника, адаптована до процесів гiдролiзу і всмоктування поживних речовин у шлунково-кишковому тракті. серед нейронів метасимпатичної нервової системи є холiнергічнi нейрони, адренергiчнi, гiстамiнергiчнi нейрони.
Опишіть функціональні особливості симпатичного відділу вегетативної нервової системи, ганглії, медіатори. (див. лекція)
Опишіть функціональні особливості парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, ганглії, медіатори. (див. лекція)
Дайте загальну характеристику залозам внутрішньої секреції. (див. лекція)
Дайте загальну характеристику гормонам, їх класифікацію, властивості, механізм дії. (див. лекція)
Дайте загальну характеристику гормонам підшлункової залози, їхній вплив на організм. (див. лекція)
Поясніть фізіологічну роль гормонів передньої частки гіпофіза. (див. лекція)
Поясніть фізіологічну роль гормонів середньої та задньої часток гіпофіза. (див. лекція)
Поясніть особливості функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи.
Поясніть фізіологічну роль гормонів щитоподібної залози.
Щитоподібна залоза продукує йодовані гормони (тироксин і трийодтиронін) і кальцитонін. Утворення тироксину і трийодтироніну проходить за умови, що в організм надходить достатня кількість йоду. Йодовані гормони стимулюють ріст і розвиток організму, статеве дозрівання, а також підвищують рівень всіх обмінних процесів в організмі: обмін білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, водно-електролітний обмін, основний обмін, теплопродукцію. Під впливом цих гормонів зменшуються запаси глікогену у печінці і внаслідок цього збільшується цукор у крові. Вони стимулюють розпад білків і як наслідок – збільшується кількість азоту, який виводиться нирками. Важливим показником діяльності щитоподібної залози є рівень основного обміну, оскільки йодвмісні гормони підвищують основний обмін. Гормони щитоподібної залози необхідні для розвитку мозку, діяльності центральної і вегетативної нервової системи. Вони підвищують активність симпатичної нервової системи, що проявляється в наростанні збудливості, емоційності, прискорення серцевих скорочень, частоти дихання, потовиділення, а також зменшенні секреції і моторики шлунково-кишкового тракту. Кальцитонін регулює обмін кальцію: знижує рівень кальцію у крові і активує функцію остеобластів, які сприяють утворенню кісткової тканини з одночасним пригніченням діяльності остеокластів, що руйнують кісткову тканину.
Поясніть фізіологічну роль прищитоподібних залоз. (див. лекція)
Поясніть фізіологічну роль вилочкової залози. (див. лекція)
Поясніть фізіологічну роль гормонів мозкового шару наднирникових залоз. (див. лекція)
Поясніть фізіологічну роль гормонів коркового шару наднирникових залоз. (див. лекція)
Поясніть фізіологічну роль гормонів жіночих статевих залоз.
Статеві залози – парні утворення. У жінок представленні яєчниками. Як залоза зовнішньої секреції виробляє статеві клітини; як залоза внутрішньої секреції виробляє статеві гормони.
Жіночі статеві гормони:
1.Естроген – регулює менструальний цикл, процеси овогенезу; забезпечує формування вториних статевих ознак (розвиток склету та мускулатури за жіночим типом; оволосіння за жіночим типом; розвиток молочних залоз.
2. Прогестерон – це гормон вагітності, він утворюється у жовтому тілі і впливає на процеси, які пов’язані з появою і нормальним перебігом вагітності. Він викликає розростання слизової оболонки матки, що сприяє імплантації заплідненої яйцеклітини в матці. Діючи на м’язи стінок матки, прогестерон гальмує їх скорочення і зменшує їх чутливість до окситоцину. Прогестерон підсилює ріст молочних залоз під час вагітності. Цей гормон перешкоджає дозріванню і овуляції фолікулів, а значить і виходу яйцеклітини. Регулює настання овуляції; готує організм жінки до запліднення та виношування вагітності; впливає на розвиток зародка та процеси лактації.