Подарунки від зайчика

Через поле, через ліс,

З пагорбка в долинку

Подарунки зайчик віз

Діткам на ялинку.

їхав навіть уночі,

Не боявсь нічого,

Бо летіли два сичі

Попереду нього.

І освітлювали путь

Очі їх-вуглинки.

Подарунки привезуть

Вчасно на ялинку.

ДІД МОРОЗ

Дід Мороз Червоний ніс

Цуценя мені приніс.

Я здивовано дивлюся –

Дід у маминім кожусі.

Очі в нього голубі,

Як у тата весняні.

І сміється так, як тато,

Тільки в бороду із вати.

Звісно, тато. Я вдаю,

Що його не впізнаю -

Хай порозважається,

Може, сам признається.

ДЕ ПОДІЛАСЯ ЗИМА?

Де вітри сніги поділи?

Чи вовки ту зиму з'їли?

Чи то, може, Дід Мороз

Не читає наш прогноз?

Чи кожух для діда лиска

Не принесла із хімчистки?

Дід Морозику, голубку,

Шапку дам тобі і шубку

Щоб в селі не говорили,

Що вовки ту зиму з'їли.

ЗАГАДКИ

Ніжна зірка біла-біла

На долоню теплу сіла.

А як сіла, то й розтала,

Голуба водичка стала.

(сніжинка)

Ходить дід в кожусі сивім,

Дихає на ліс і ниви.

Стало білим все довкола.

Міцно спить під снігом поле.

Серце в нього, наче лід.

Відгадали, що за дід?

(Дід Мороз)

І зелена, і пахуча,

І пухнаста, і колюча.

Посеред кімнати стала,

Нас зі святом привітала.

(ялинка)

Лиш раз на рік вона приходить

В гості з лісу і для нас

Вбрання барвисте одягає,

Багато іграшок, прикрас.

Уся іскриться та сіяє,

Така висока і струнка...

А нумо, хто з вас відгадає:

Ота принцеса, хто вона? (ялинка)

Це дерево-мов їжачок, Вбрання у нього з колючок. Воно стріча щороку нас Гірляндами рясними, Веселим сяєвом прикрас, Цукерками смачними. Та всюди-в місті і в селі, Несуть дорослі, ждуть малі У кожному будинку Прикрашену... (ялинку)

У святковому залі

Стоїть, як картинка,

Весела, зелена

Красуня… (ялинка)

Хоч влітку і взимку вбрання одне,

Та кличуть дітки завжди мене,

Щоб я на свято до низ прийшла,

Іграшок багато їм принесла.

(ялинка)

«Зимові забави. Різдво»

* * *

Зимонько - голубонько,

В білім кожушку

Любимо ми бігати

По твоїм сніжку.

Всім рум'яниш личенька

Ти о цій порі

І ладнаєш ковзанки

В нашому дворі.

Візьмемо санчата ми,

Помчимо з гори.

Снігом нас притрушують

Срібні явори.

* * *

Стоїть баба снігова,

В баби біла голова.

Позирають діти скоса:

- Куди, бабо, діла носа?

Баба їм відповіла:

- Носа зайцю віддала.

Він мою морквину - ніс

Для зайчат у ліс поніс.

* * *

Вже готує тато санки,

Для маленької Оксанки.

А ті санки не прості -

Вирізні, червоні.

Будуть бігти по сніжку,

Як маленькі коні.

ПОПІД ВІКНАМИ МОРОЗ

Ходить - щулиться,

То загляне у садок,

То на вулицю.

Де це дітоньки малі

Поховалися?

Та невже ж вони мене

Ізлякалися?

Я їм шкоди не зроблю

Анітрішечки.

Тільки носика вщипну

Для потішечки.

ЗИМА

На зиму чудові,

Гладенькі, мов лід,

Санчата дубові

Зробив мені дід.

На гірку поїду,

Де гомін і сміх.

І там до обіду

Кататиму всіх.

ЗИМА

Одяглися люди в шуби,

Натопили добре груби.

Білки гріються в дуплі,

Миші - в норах на землі.

Сплять ведмеді в теплих лігвах, Сосни в інею застигли,

І під кригою на дні

Сплять у річці окуні.

ЗИМА

Мерзнуть руки, мерзнуть ноги. Заквітчав мороз шибки,

Замело усі дороги,

Всі стежки.

Поховалися пташинки,

Тихо-тихо у дворі,

Лиш білесенькі сніжинки

Все кружляють угорі...

Ми ось вийдем, - буде смішно,

Будем бігать по сніжку

І поставим бабу сніжну у садку.

ЗАЯЧИЙ КАРНАВАЛ

Вітре, вітре, ти не вий!

У звіряток рік Новий!

Зорі світять на ялинці.

Дід Мороз приніс гостинці.

Прометем собі доріжки.

Потанцюємо хоч трішки!

Маски зробим з будяків.

Налякаємо вовків!

КРИШТАЛЕВА ЗИМОНЬКА

Кришталева зимонька

В срібнім кожушку!

Ти кругом насипала

Білого сніжку.

Принесла ти радощі

Нашій дітворі:

Гірочка і ковзанка

В кожному дворі!

Кришталева зимонько,

Ще сніжку сипни! –

Сядем на санчата ми,

Візьмем ковзани.

Морозець пощипує,

І сніжок хрустить...

Кришталева зимонька

Всіх нас веселить!

НАРОД СКАЖЕ - ЯК ЗАВ'ЯЖЕ

• Зимове сонце як мачушине серце

• Зимовий деньок як комарів носок.

• На новий рік прибавилося дня на заячий скік.

• Зимова днина така: сюди тень, туди тень, та й минув день.

• Сонце блищить, а мороз тріщить

• Такий мороз, аж зорі скачуть

• Зима спитає, що літо припасло.

МИКОЛАЙ

Ти сьогодні швидше спать лягай,

Бо приїде в гості Миколай.

Бачиш, перша зіронька горить -

То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,

Борода сивенька аж до ніг,

У сріблясті саночки сіда

І за вітром в'ється борода.

Миколай про діток знає все,

Подарунки кожному несе,

Має для дитячих подушок

Подарунків повно-аж мішок!

ЗУСТРІЧ

З нетерпінням я чекаю -

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно,

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо

І сьогодні спать не буду.

Довго-довго я не спав:

Все чекав, чекав, чекав...

Починаю вже дрімати...

Миколай зайшов в кімнату,

Він схилився наді мною

І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.

Хочу я відкрити очі,

Та не можу, мабуть, сплю.

Миколая я люблю!

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Ліс. Доріжка біла в полі.

При дорозі, як бабусі,

Верби бідні-сонні, голі,

Казку шепчуть завірюсі.

Мати випрядає пряжу.

На печі дід плечі гріє,

Він нам казочку розкаже

Про царевича і змія.

За хатами, де смереки,

Виє вітер срібнодзвонно,

Їде, їде хтось здалека

На санчатах пароконно.

І смереки шепчуть: "Їде!"

Каганець стрибнув угору.

- Мамо! Тату! Діду, діду! Хтось вже стукає знадвору! І смереки за хатами,

І тополі—де стодола:

- Їде, їде саночками

До дітей Святий Микола.

* * *

Сійся, родися,

Жито-пшениця,

Горох, чечевиця

І всяка пашниця,

Знизу корениста,

Зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік

Було більше, ніж торік.

Щоб усього було доволі

І в коморі, і на полі

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

* * *

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати.

Щоби діти всі здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха,

А нам грошей хоч з півміха.

* * *

Сійся, родися,

Жито, пшениця,

Всяка пашниця

На столі хлібами,

В печі пирогами!

* * *

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п'ятака!

Як не дасте п'ятака,

Візьму вола за рога

Та виведу на моріг,

Та викручу правий ріг.

Буду рогом трубити,

А воликом робити.

* * *

Коляди, коляди,

Я, бабусю, один.

Винеси мені пиріжок

Та положи у мішок,

З руками, з ногами,

Щоб бігав за нами.

* * *

Я маленький хлопчик,

Сів собі на стовпчик,

В сопілочку граю,

Діток забавляю,

А ви, люди, чуйте,

Коляду готуйте,

Яблучка, горішки,

Це мої потішки.

* * *

Коляда, коляда

На поличку погляда.

Там ковбаси лежать,

Вони в шанічку біжать.

Дай, бабо, ковбасу –

Літом коней попасу.

А не даси ковбаси -

Хоч сама паси.

* * *

Коляд, коляд, коляда,

А дід з печі вигляда,

А баба з печерки -

Гуляють у жмурки.

* * *

Колядую - дую,

Колядую - дую,

Ковбасу чую,

А ще мало,

Дайте сала.

Сало велике,

Тягну за лико.

Лико порвалось,

Сало зосталось.

Добрий вечір!

* * *

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п'ятака.

Одчиняйте скриньку

Та давайте сливку,

Одчиняйте сундучок

Та давайте п'ятачок.

* * *

Щедрик - ведрик,

Дай вареник,

Щедрик - ведрик,

Сивий веприк.

Із колосочка –

Жита мисочка,

Із снопочка -

Ціла бочка.

Вам бедринець –

Мені млинець,

Грудочка кашки,

Пара яєць.

* * *

Щедрівочка щедрувала,

Під віконце підбігала: -

- Що, бабусю, напекла,

То давайте до вікна.

Не щипай, не ламай,

По цілому давай.

* * *

Щедрик - ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски,

А ще й вареничку,

А ще й на дохід

Паляницю й хліб,

Решето вівса,

А зверху ковбаса!

Добрий вечір!

* * *

Щедрик-щедрик, бедринець!

Ой, який я молодець –

Прийшов посипати,

Забув зерна взяти...

Та маю в кишені

Гороху з півжмені.

Сію, вію жито

Узимі на літо.

* * *

Щедрик добрий, я не гірший,

Дайте млинця, котрий більший!

Що щебрушка – то пампушка,

Що й щедрик – то й вареник.

Щедрик - ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку масла,

Кільце ковбаски,

Дайте книш,

Бо пущу в хату миш,

Дайте ковбасу,

Бо хату розтрясу,

Дайте ще кишку,

З'їм у затишку.

* * *

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

• Вийди, вийди господаря,

Подивися на кошару.

Там овечки покотились

І ягнята народились.

В тебе весь товар хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка.

ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА

Сніги упали свіжі долоні разом

Прослався білий шлях покласти долоні на стіл

Візьму я бистрі лижі, вказівний пальчик біля вказівного

Полину, наче птах. «птах»

«Наша їжа. Посуд»

ПИРІГ З ВИШНЯМИ

Петрик мамі допоміг

Замісити в мисці тісто.

Спікся з вишнями пиріг –

Сіли ми пиріг той їсти.

Петрик каже: "Ну й смачний!

Трішки мамин, трішки мій!"