Жалібниця

Брат акваріум купив

Для сестри Маринки

Вранці глянув - остовпів

Жодної рибинки.

Від сестрички чує брат:

- В нас же в хаті кішка,

Стало жалко рибенят,

Я й взяла їх в ліжко

Намальовані рибки

Трипки-дрипки

Оранжеві рибки!

Якось на папері

Хвостиком змахнули,

Поплили за двері

Трипки-дрипки

Не пустуйте, рибки!

Ту, найбільшу слухайте,

Моря не розхлюпайте!

СОМ

Спить старий сердитий сом,

Сому сниться сьомий сон

Сонце пестить поплавок

Сом сопе на весь ставок.

ЛОВИСЬ РИБКО

Ярослав, Андрій, Петро

Подалися на Дніпро

Відпочили, загоріли

Навіть риби наловили

Упіймав Андрій дві щуки

Чималі як в тата руки.

Ярослав приніс додому

Отаких чотири сома!

А Петрові на гачок

Упіймавсь один … бичок

Хто дасть відповідь відразу

Скільки рибки буде разом?

ЩУКА

Щука в річці жила

Щіткою воду мила,

Щі варила для гостей

Пригощала піскарем.

АКУЛА

Акула гостей запросила та жде,

Ніхто до акули чомусь не іде.

Чимало чекала гостинна акула…

Так, не вечерявши, бідна, заснула!

* * *

Ось навпроти суне жук –

Видно злюка з перших злюк.

Біжимо скоріш з дороги,

Бо ще візьме нас на роги.

* * *

Женя з бджільми не дружив –

Завжди Женя бджіл дражнив.

Женю бджоли не жаліли –

Та дражнила нажалили! – Знай!

МЕТЕЛИК

Біла цятка, синя цятка –

Поцятковані крильцята.

Ворухнулись, замигтіли,

Замигтіли, полетіли.

Що це, хто той метелик?

Чи листочок, чи метелик?

Понад квітами літа,

В луг зелений заверта.

А в квітучім зелен-лузі

Всюди друзі, друзі, друзі:

Коник – друг, мурашка – друг.

Словом, друзів повен луг.

І метелик поміж ними

Сяє крильцями своїми.

Усіма чотирма

Всіх у лузі обійма.

* * *

Коник точить голосок Об ячмінний колосок, Коник точить голосок, Щоб як слід співати Жниварям на свято.

КОНИК Коник скрипочку й смичок Заховав під сундучок. Вже не грає, не сюркоче, - Зготувався до стрибка, Бо потрапити не хоче Він до мого коробка.

* * *

Три царівни бузинові мають кожна по обнові. Невсипущі павуки тчуть серпанки і шовки.

* * *

Чорний жук очима блима - чує кроки за плечима. Дуже хороше йому по землі ходити. Він не хоче, чуєш, хлопче, у коробці жити!

БДЖІЛКА

Туди, де гречка біла, в солодкий білий світ, Мала бджола летіла, пахкий лишала слід. Лиш під моє віконце той слід пахнув медком Його злизало сонце рожевим язиком.

МЕТЕЛИК

Я біжу, біжу по гаю,

Я метелика впіймаю. А метелик не схотів - Геть від мене полетів. Сів метелик на травичку, Може, думав - не помічу? Блиснуть крилечка ясні - Зразу видно вдалині. Сів метелик на листочок - Може, там сховатись хоче? Блиснуть крилечка рябі - Не сховатися тобі! Полетів він на лужок, Заховався між квіток. Я іду, іду, іду - Метелика не знайду.

КОМАР

Прохолода чи жара - Все одно для комара: Дзизкотить та обридає, Я злющуся недарма. Ось на лоб мені сідає, Лясь! - і вже його нема.

ЖУК

Жук літає: “Жу-жу-к! Всіх сьогодні розбуджу, Прокидайтеся від сну - Зустрічать ідем весну!” А травиця шепче: “Шу-у! Я рости спішу, спішу...” Діти листям шелестять: “Сонце раді ми вітать! Вже прокинулись давно, Тільки дощику ждемо, Хай умиє нам листки І розчеше пелюстки”.

БДЖОЛА

Не спочине бджілка влітку, Лине з квітки та на квітку. Лине в поле, гай, садок. Знай бере нектар з квіток. А з нектару трудівниця Виробляє нам медок.

ДЖМЕЛІ

Без веселого джмеля Посмутнішала б земля. Він весною у садку Носить золото пилку. Добре трудяться джмелі, Щоб цвіло все на землі.

* * *

Трудівниця я - бджола.

Де я тільки не була!

І на луках, і в садах,

На гілках, і на квітках...

МЕТЕЛИК

Діти бігають, стрибають,

Далі - весело гукають:

- Ах, метелик!.. Подивіться!.. Ось він, ось він метушиться! Та який же гарний, гожий! Наче квітка, прехороший!

ЛІЧИЛКА

Чорний жук не знав дороги, Показав жахливі роги, Перелазив на межу, Жу-жу, жу-жу, жу-жу-жу! Я з такими не дружу. Я жукові не скажу, Де ожина, де стежина, Хай не знає жук ожини, Жу-жу, жу-жу, жу-жу-жу! Ти жмури, а я біжу.

МУРАШКА

Вчить синів мурашка-мати: - Нумо, діти, працювати: Листя, пруттячко носити, Глину в щелепах місити, - У лісочку молодім Зведемо високий дім.

ЩОБ РАВЛИКОВІ БУЛО ГАРНО

Та коли б ти, равлику, виріс господариком, то ти б свою хатку ставив на горбі: вікнами - до соняхів, стінами - до ластівок, стріхою - до зіроньок. Ну, а двері, равлику, відчини мені!

РАВЛИК

Равлик, равлик, вистав ріг - дамо сиру на пиріг! Виставляє равлик роги: геть з дороги!

СОНЕЧКО

Тля напала на сади, Тля накоїть нам біди!.. Раптом сонечка малі В сад наш прилетіли: - Захистим сади од тлі! - І всю тлю поїли

ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА

Джміль.

В ирівняти вказів­ний палець правої руки і робити ним колові рухи. Потім виконати ту саму вправу вказівним пальцем лівої руки, обох рук.

Равлик

В ихідна позиція. Вказівний, середній та безіменний пальці притиснуті до долоні. Великий палець та мізинець випрямляються, а потім ховаються. Виконувати вправу спочатку однією рукою по черзі, потім обома руками одночасно. Можна зобразити, як равлик повзе по столу.

Равлик повагом повзе,

хатку на собі везе.

Бджілка

Вихідна позиція. Випрямити вказівний палець, решту пальців прижати до долоні великим пальцем. Крутити великим пальцем.

Бджілка, бджілка, покружляй,

з квіток меду позбирай!

Жабка

В казівний палець та мізинець підняти угору та тримати напівзігнутими. Середній та безіменний притиснути до долоні великим пальцем.

Скаче жабка у траві

і квекоче: „Ква-кве-кві!”

«День Перемоги»

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ

За Батьківщину у боях вмирали

однаково — дорослі і малі...

За довгі роки ще не розшукали усіх

могил солдатських на землі.

Розкидані вони у чистім полі,

десь при дорозі, у розмай-траві...

Могил отих не обминай ніколи:

поховані у них — для нас живі!

Там сплять навічно воїни-солдати:

чиїсь батьки, чиїсь брати й сини,

Їм не судилось весен зустрічати,

тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята:

тепер уже були б із них орли!

Схилися ж над могилами солдатів,

що у боях за тебе полягли!