Спрямований відбір.

Можна виділити три основних методи спрямованого відбору:

1. метод типових одиниць (Е)

2. цільова вибірка (Х)

3. квотний відбір (Х).

Зупинимося на кожному із цих методів.

1. Метод типових одиниць.

При використанні даного методу відбираються одиниці генеральної сукупності, що володіють середнім (або типовим) значенням ознаки. Однак у такому випадку встає проблема вибору ознаки й визначення його типового значення. Суб'єктивний характер оцінки цілком може привести до систематичної помилки. Даний метод доцільно застосовувати для вивчення таких об'єктів, про які ми вже маємо деяку інформацію, наприклад, територіальних общностей, підприємств, установ і т.п.

2. Цільова вибірка.

Сфери застосування цільової вибірки:

1. формування складу учасників експерименту (наприклад, формування контрольних груп крапковим методом, коли для кожного учасника основної групи підбирається учасник контрольної групи, що володіє подібними ознаками). Це один з тих рідких випадків, коли немає необхідності в проведенні випадкового відбору.

2. відбір експертів, що може проводитися на основі наступних критеріїв:

• об'єктивні характеристики експертів, що втримуються в документах

• тестування кандидатів в експерти

• взаємний відбір

• самооцінка кандидатів в експерти.

3. Квотний відбір.

Зупинимося на описі цього методу більш докладно, тому що це один з найпоширеніших методів невипадкового відбору.

При використанні даного методу відбирають один або кілька ознак, по яких буде контролюватися вибірка. Кількість одиниць у вибірці, що володіють певними характеристиками, повинне бути пропорційно кількості таких одиниць у генеральній сукупності.

Види квотного відбору.

Можна виділити два різновиди методу квот:

1. апріорний відбір

2. апостеріорний відбір.

Апріорний відбір здійснюється інтерв'юером на стадії збору первинної інформації.

Апостеріорний відбір проводиться для коректування вибірки. Наприклад, коли в газету приходять листа із заповненими читачами анкетами, часто серед що відповіли є перекіс по деяких важливих параметрах (вік, підлога й т.п.). У такому випадку можна зважити отримані результати, а можна провести вибірку з вибірки квотним методом.

Чому використають квотний відбір?

1. відсутність необхідності в повторних відвідуваннях

2. досягнення заданої точності результатів при меншому обсязі вибірки.

Обсяг вибірки при квотному відборі.

Уважається, що при використанні методу квот можна робити вибірку меншого обсягу, чим при випадковому відборі, тому що квотний відбір дає майже повний збіг вибіркової й генеральної сукупностей по заданих параметрах. Однак це твердження неможливо підтвердити за допомогою математичних методів. Єдиний спосіб перевірити його справедливість - провести експеримент.

Такий експеримент, наприклад, поставив Ф.Э. Шереги. Спочатку він випадковим методом відібрав 300 робітників текстильної фабрики в Узбекистані й довів високу репрезентативність вибірки. Потім він зробив квотним методом вибірку із цих 300 чоловік. Контролювалося два параметри: вік і національність. Спочатку були відібрані 200 чоловік, потім - 100. Виявилося, що у вибірці 200 чоловік близько 80% всіх параметрів мали відносну помилку не більше 3%. У вибірці 100 чоловік таку помилку мали 55% параметрів. У вибірці 200 чоловік 6% параметрів мали помилку більше 5%, а у вибірці 100 чоловік таку помилку мали 25% показників [5, с.126].

Вибір ознак.

По-перше, обрані ознаки повинні бути тісно пов'язані з досліджуваними характеристиками, інакше отримані результати можуть виявитися сильно перекрученими.

По-друге, ознаки повинні бути незалежними, інакше витрату засобів на їхній контроль буде нераціональним.

Вимоги до вибірки можуть бути твердими й зниженими. Тверді вимоги означають збіг пропорцій генеральної й вибіркової сукупностей по сполученнях ознак. У цьому випадку структура вибіркової й генеральної сукупностей по заданих параметрах точно збігаються. При використанні знижених вимог контролюють лише збіг пропорцій по кожному параметрі окремо.

Наприклад, якщо дослідники вирішили контролювати вибірку по чотирьох параметрах: підлога (2 градації), вік (7 градацій), утворення (6 градацій) і рід занять (12 градацій), те при пред'явленні знижених вимог вони одержать 2+6+7+12=27 груп, а при пред'явленні твердих вимог вони одержать 2*6*7*12=1008 груп.

Звичайно до вибірки висувають знижені вимоги, тому що у зворотному випадку губиться основна перевага квотного відбору - малий обсяг вибірки, і збільшуються витрати на пошук респондентів, що володіють певними характеристиками.

Найчастіше використаються соціально - демографічні ознаки, тому що:

• вони часто носять ключовий характер

• легко одержати інформацію про розподіл по цих ознаках одиниць у генеральній сукупності.

Звичайно використають не більше трьох - чотирьох ознак, тому що при збільшенні їхнього числа росте число обмежень й, відповідно, ростуть витрати на пошук респондентів.

Труднощі, що виникають при застосуванні методу квот.

1. Необхідно попереднє вивчення об'єкта для виявлення в ньому пропорцій одиниць із різними характеристиками й зв'язків між характеристиками.

2. Необхідна свіжа інформація про генеральну сукупність. Наприклад. Якщо активно відбуваються якісь демографічні процеси, наприклад, міграція, то застосування дані переписи населення, проведеної кілька років назад, може дати більшу систематичну помилку.

3. Деякі проблеми можуть виникнути на польовому етапі проведення дослідження:

   1. Інтерв'юер, швидше за все, буде проводити відбір серед найбільш доступних йому осіб, тому вибірка має тенденцію перетворюватися в доступну. При цьому проблема «міцних орешков» не вирішується, а обходиться, тому що навіть у групі важкодоступних, «дефіцитних» респондентів буде відбуватися зсув убік тих, хто найбільше охоче йде на контакт із інтерв'юером.

   2. Ближче до кінця польового етапу часто виникає група «дефіцитних» ознак, тому підвищується спокуса для інтерв'юера сфальсифицировать результати.

Шляхи вдосконалення квотного методу.

1. Часто метод квот застосовується не в чистому виді, а в суміші з випадковим. Наприклад, інтерв'юер одержує список осіб, з якими він повинен вступити в контакт, і проводить інтерв'ю тільки з тими, хто виявився носієм необхідних параметрів. Для внесення елементів випадковості інтерв'юерові може бути заданий певний маршрут, що він зобов'язаний дотримувати при пошуку респондентів.

2. Квотний метод можна застосовувати в багатоступінчастій випадковій вибірці (на останньому щаблі відбору). Використовувана на попередніх щаблях випадкова стратифікована вибірка забезпечить самозважування по найважливіших ознаках.

3. Квотний метод може застосовуватися для заміни важкодоступних одиниць при використанні випадкового відбору.