Рекомендована література:

1. Андрущенко В.Л. Податкові системи зарубіжних країн / В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов – К.: Комп’ютерпрес, 2004. – Підрозділи 2.2, 3.1.

2. Крисоватий А.І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні / А.І. Крисоватий. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – Розділ 4.

3. Мельник В.М. Оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу / В.М. Мельник. – К.: Комп’ютерпрес, 2006. – Підрозділ 3.2.

4. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / П.В. Мельник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 362 с.

5. Tax Administration in OECD and Selected Non-OECD Countries: Comparative Information Series (2010). – Paris: CTPA (Centre for Tax Policy and Administration), 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd.org/dataoecd/2/37/47228941.pdf

Тема 2. Передісторія та передумови адміністрування податків

Навчальна і виховна мета, особливості вивчення теми № 2 полягають у тому, щоб розкрити і засвоїти наступні питання:

• походження фіскально-адміністративної науки;

• ідентифікація понять і розмежування сфери дії податкового менеджменту та фіскального адміністрування;

• додержання платниками податків правових норм виконання податкових зобов’язань (tax compliance) як передумова ф. а.;

• методи дослідження явищ ф. а.;

• сучасні теорії ф. а., їх представники в Україні і за рубежем.

Опорний конспект лекції

При вивченні даної теми слід прийняти до уваги, що фіскальне адміністрування – неодмінна ознака державної діяльності, оскільки джерела існування сучасних держав опираються головним чином на податки. Як галузь водночас фінансового знання й управлінської практики адміністрування податків потребує пояснення свого походження, нуждається в обґрунтуванні своїх особливостей у конкретних соціально-економічних обставинах. Багато які явища коріняться в минулому, значення передісторії фіскально-адміністративної науки і практики полягає в тому, що діалог сучасності з минувшиною розкриває зв'язок ідей і часів.

Так, оподаткування тисячоліттями було сферою фіскального насильства, тільки в останні два століття, та й то лише в західних державах, податки стали продуктом демократичного суспільного вибору, перетворилися в ознаку свободи. Адже за твердженням лауреата Нобелівської премії Б’юкенена та його численних послідовників, податки по суті – форма оплати забезпечуваних державою благ і послуг, обов’язкова податкова ціна яких формується через контрольовані суспільством демократичні механізми приймання рішень.

Камералісти – засновники фіскально-адміністративної науки. Епоха і сутність поглядів камералістів, їх місце в історії ідей. Вплив камералістики на формування німецької державності, на сучасні наукові школи ордолібералізму та інституціоналізму. Інституціональні засади адміністрування податків.

Адміністративно-податкова держава. Дуайт Вальдо про сутність і призначення адміністративної держави. Адміністрування як продовження і реалізація політики. Англосаксонський, германський, французький і скандинавський типи державно-адміністративного устрою, їх вплив на національні особливості ФА.

Походження податкової держави в результаті експропріації державної власності, відмови від податкових імунітетів і податкових цензів. Вчення Рудольфа Гольдшейда і Йозефа Шумпетера про податкову державу. Криза податкової держави, її ознаки та історичні приклади. Фіскально-соціологічні методи дослідження. Поняття порогу толерантності в оподаткуванні.

Фіскально-адміністративні критерії податкової системи. Національний характер податкової держави і податкової системи. Альтернативи національним податковим системам: податкові доходи спільного бюджету Європейського союзу; податок Тобіна і проекти створення міжнародної (глобальної) податкової системи; проекти єдиного податку; утопії безподаткового фінансування державних потреб.

Принципи оподаткування як ідеали, лозунги, практичні порадники. Принципи оподаткування за Адамом Смітом і Адольфом Вагнером, їх концептуальне порівняння. Принципи адміністративної простоти, транспарентності, міждержавної сумісності за Дж. Штігліцем. Нобелівський лауреат Джозеф Стігліц модернізував традиційні принципи. Крім тих, що передбачають економічну ефективність, кон’юнктурну еластичність і соціальну справедливість оподаткування, у Стігліца виокремленні принципи, які безпосередньо стосуються адміністрування податків:

• Принцип адміністративної простоти: будь-який податок має бути простим і дешевим в адмініструванні.

• Принцип транспарентності: умовою політичного оформлення податкового тягаря має бути самоусвідомлений демократичний вибір платниками податків (вони ж – громадяни, виборці) необхідного суспільству рівня оподаткування.

• Принцип міждержавної сумісності: національні податкові системи різних держав мають стикуватися між собою з боку форм і процедур оподаткування (в межах інтеграційних угруповань, наприклад Євросоюзу, сумісність податкових систем – просто необхідність).

Значення процесу гармонізації податкових систем в умовах економічної інтеграції.

Одна із важливих передумов адміністрування – ставлення платників до виконання податкових зобов’язань. За цією ознакою німецький економіст Клаус Тіпке диференціював платників податків на сім категорій платників:

• (1) Платник як людина економічна (нагадаємо: під людиною економічною розуміють раціональну, своєкорисливу істоту, націлену на власні вигоди й інтереси, задоволення котрих до певної міри обмежують податки, а тому типова homo oeconomicus ладна позбавлятися податків, як тільки може).

• (2) Свідомі громадяни, котрі сприймають тягар податків як вартісний еквівалент вигод від забезпечуваних державою суспільних благ.

• (3) Незадоволені особи, озлоблені проти влади взагалі.

• (4) Особи, які вважають, що оподаткування обмежує їхню свободу.

• (5) Ті, хто допускає лише легальні способи ухилення від податків.

• (6) Звичайні платники-обивателі, не обізнані з податковим кодексом.

• (7) Люди з надто розвиненим почуттям справедливості.

Основні терміни та поняття

Адміністративна держава – сутнісний аналог більш широкого поняття “правова держава” з тим обмеженням, що діяльність адміністративної держави зосереджується на функціонально-виконавській, право застосовній діяльності державних відомств і служб. [Див. Правова держава, Податкова держава].

Камералізм (Cameralism) або Камералістика (Cameralistics) – перша наукова школа державного управління, а також фінансово-економічне вчення, що оголошує обсяг державних доходів головним показником національного добробуту. Камералізм сформувався в XVI–XVIII ст. у німецьких державах, предтеча сучасної науки державного управління і фіскального адміністрування.

Камераліст (Cameralist) – ретроспективно: адміністратор королівських (князівських, єпископських) фінансів і маєтностей у німецьких державах у XVI–XVIII ст.; адепт, прихильник камералізму. Камералісти випередили свій час, сучасна фіскально-адміністративна наука по суті розвиває їхні ідеї.

Податкова держава – держава, фінансовою основою функціонування якої є податки; держава, існування якої економічно виражене в податках, де оподаткування – “материнська цицька, що годує уряд” (Карл Маркс). Усі сучасні держави по суті є податковими державами. [Див. Адміністративна держава, Правова держава].

Податковий імунітет – звільнення від податків в силу привілейованого соціального становища окремих верств суспільства, деяких фізичних і юридичних осіб. У сучасних умовах демократично-правової державності податкові імунітети практично вийшли з вжитку.

Податковий ценз – ставить повноту реалізації виборчих і громадянських прав у залежність від сплати певного ліміту податкових платежів. За умов сучасної демократично-правової державності податкові цензи практично вийшли з вжитку.

Правова держава – держава, якій властива диктатура законів і демократична правотворчість; де непорушно діють конституційні порядки, забезпечується додержання прав і свобод людини, як і виконання обов’язків громадянина. [Див. Адміністративна держава, Податкова держава].