- •1.Винекнення економічної науки та її місце у системі наук про суспільство.
- •2. Основні етапи розвитку економічної теорії
- •3.Предмет основ ринокової економіки (економічної теорії) та еволюція його визначення різними науковими школами.
- •4. Методи і функції економічної теорії
- •5. Економічні закони: суть, об’єктивний характер, проблема пізнання та використання. Економічні і правові закони.
- •6. Економічна теорія і господарська практика. Економіка і політика.
- •7. Внесок українських мислителів до розвитку економічної теорії
- •1.1. Розвиток радянської економічної науки в 30 - 90-ті рр. Хх ст.
- •1.2. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період
- •2. Внесок українських економістів у розвиток політичної економії.
- •9. Основні проблеми організації економічного життя суспільства. Ресурси і чинники виробництва
- •10. Виробничі ресурси і проблема вибору. Крива виробничих можливостей.
- •11. Система потреб. Економічний закон зростання потреб.
- •12. Зміст і види економічних інтересів. Взаємодія потреб та інтересів.
- •13. Формаційний і цивілізаційний підходи до періодизації економічного розвитку
- •14. Зміст, рушійні сили та критерії економічного прогресу
- •15. Еволюція технологічних способів виробництва і становлення нової якості економічного зростання
- •16. Зміст, структура і функції економічної системи суспільства
- •18. Типологізація сучасних економічних систем
- •20. Концепція переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки.
- •22. Основні теорії трансформації економічних систем (в.Ростоу, Дж.Гелбрейт, д.Белл, е.Тофлер, б.Гаврилишин )
- •24. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •25. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- •26,27,28. Виникнення, суть і функції грошей. Грошовий обіг та його закони
- •30. Валютні курси. Конвертованість грошей
- •31. Інфляція: суть, причини, види і соціально-економічні наслідки
- •32. Антиінфляційна політика держави
- •33. Суть, функції і структура сучасного ринку. Основні принципи формування ринкової екномічної моделі
- •Класифікація ринкових структур
- •35. Кругообіг ресурсів, продуктів і доходів в умовах ринкової економіки
- •8. Наукові новаторства м.Туган-Барановського та їх вплив на світову економічну науку
- •§ 2. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси
- •23. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- •Показники соціальної ефективності виробництва
- •34. Основні суб'єкти ринкової економіки
- •§ 4. Держава як суб'єкт ринкового господарства
§ 4. Держава як суб'єкт ринкового господарства
Реальна модель економічного устрою передбачає використання як ринкового механізму, що забезпечує ефективне функціонування економіки, так і державного механізму регулювання для вирішення низки проблем, від яких відмовляється ринок, або ринкове вирішення яких для суспільства надто дороге (рис. 7.6).
Головні завдання держави в умовах ринкових економічних систем:
- правове забезпечення функціонування ринкового механізму;
- організація грошового обігу;
- захист і сприяння розвитку конкуренції;
- виробництво суспільних благ;
- мінімізація трансакційних витрат;
- компенсація зовнішніх ефектів (екстерналій);
- стабілізація макроекономічних коливань;
Рис. 7.5. Функції суб'єктів ринкової економіки
- перерозподіл доходів через податкову систему;
- реалізація національних інтересів у світовій економіці.
Зовнішні ефекти (екстернаті) - витрати і вигоди, пов'язані з виробництвом і споживанням благ тими суб'єктами, які не є учасниками певної ринкової угоди.
Зовнішні ефекти набувають форми позитивних і негативних.
Позитивні ефекти виникають у випадку, коли виробництво або споживання будь-якого блага приносить некомпенсовані вигоди третім особам.
Приклад. Затрати на обмеження і ліквідацію епідемії холери (ізоляція хворих, надання їм медичної допомоги, утримання впродовж інкубаційного періоду тих, хто мав контакт із хворими тощо) дають позитивний ефект тим, хто міг би захворіти, але уник цієї біди, не оплачуючи безпосередньо перелічених послуг з охорони здоров'я.
Негативні ефекти виникають у випадку, коли виробництво або споживання будь-якого блага зумовлює некомпенсовані витрати третіх осіб.
Приклад. Забруднюючи довкілля, підприємство перекладає частину витрат (на застосування очисних споруд, безвідходних технологій тощо), які йому належало б здійснювати, на населення, змушуючи його таким чином витрачатися на лікування, проживати в умовах дискомфорту і т. ін., і при цьому не компенсує йому цих витрат.
Наслідком позитивних екстерналій є перевищення суспільної корисності благ над індивідуальною корисністю. Це
Рис. 7.6. Переваги та недоліки ринкової економіки
перевищення не компенсується ринком. Тому ринок спрямовує на виробництво цього блага недостатньо ресурсів.
Наслідком негативних екстерналій є скорочення фактичних витрат підприємця, що зумовлює розширення пропозиції цих благ понад рівноважний рівень І зниження ціни порівняно з оптимальним рівнем. Тому ринок спрямовує ресурси на виробництво благ із негативним ефектом понад їх оптимальний обсяг.
Англійський економіст Артур Пігу в результаті дослідження природи екстерналій запропонував введення державою певного податку для усунення екстернальних ефектів, який відомий у науковій літературі як податок Пігу.
Американський економіст Роберт Коуз на основі вивчення екстернальних ефектів дійшов висновків, протилежних висновкам Артура Пігу. Зміст їх такий.
1. Якщо права власності законодавчо чітко визначені й люди ретельно їх дотримуються, то ніяких зовнішніх ефектів не виникає, "відмов ринку" не існує і державі немає підстав втручатися в економічне життя.
2. Зовнішні ефекти з'являються тільки там, де розмиті права власності, там же, де вони чітко визначені, зовнішні ефекти перетворюються на внутрішні.
3. Для успішної роботи ринку першочергового значення набувають трансакційні витрати (витрати використання ринкового механізму).
4. Державне регулювання виправдане тільки тоді, коли витрати, пов'язані з державним втручанням, будуть меншими, ніж витрати, пов'язані з "відмовами ринку*.
Отже, якщо наявні зовнішні ефекти спотворюють грошову оцінку витрат і вигод, що зумовлює неефективний розподіл ресурсів, то ринкова система суспільні блага не виробляє.
На відміну від звичайних благ, використання яких передбачає їх обов'язкову купівлю, суспільні блага (національна оборона, державне управління, охорона правопорядку, захист довкілля, освітлення вулиць і т. ін.) споживаються вже тому, що вони виробляються. Вигоди від використання суспільних благ мають не тільки ті, хто здійснював певні витрати на їх створення або оплачував їх споживання, а й ті, хто нічого не витрачав на це. Витрати на їх виробництво здійснюються через вилучення у формі оподаткування
