9. Методи та способи (прийоми) дослідження у філософії права (поняття, види, загальна характеристика).

Метод дослідження у філософії права — заснована на певному концептуальному підході система процедур, інтерпретації філософських та загально-наукових понять та їх застосування у дослідженні предмета ФП.

Види методів дослідження:

1) Загально-наукові, категорії вживаються у всіх науках, хоча не мають філософського рівня узагальнення. Система, структура, функція.

Система — в праві переважно системні явища(с-ма права, с-та законодавстава)

Структура — щоб відобразити сталі, закономірні звязки між елементами с-ти.

Функція — напрямок, зміст впливу одного явища, на інше. Ф-ці д-ви, права.

2) Спеціально-наукові (філософсько правові) – це процедура інтерпретації та застосування практично загальних понять в процесі дослідження того явища, яке відображається терміном «право»

Дослідницький спосіб — це засновані на певному концептуальному підході та відповідному дослідн. методі діяльності, операції (фізичні, розумові) спрямовані на встановлення та інтерпретацію тих фактів, які входять до предмету ФП.

Способи дослідження:

• Емпіричний (збір інформації про факти);

• Теоретичний (аналіз, синтез, конкретизація);

10. Потреби, інтереси та інші чинники, що впливають на застосування методології (насамперед концептуальних підходів) філософсько-правових досліджень. Методологічна дисципліна та її постулати.

Фактори, що впливають на застосування методології:

• Потреби та інтереси — це впливає на вибір концептуальних підходів;

• Розвиток науки (в широкому розумінні) - знання можна використовувати при наступних дослідженнях, при наступному розвитку знань;

• Домінуючий в суспільстві морально-етичний клімат, пануюча ідеологія;

• Особисті якості, можливості, здібності дослідника.

Методологічна дисципліна — певні правила, дотримання яких приводить дослідження до правильних результатів. Мається на увазі логічна, пізнавальна дисципліна.

Принципи методологічної дисципліни:

1. методи дослідження залежать від предмету дослідження, визначаються ним. Предмет веде за собою метод;

2. дослідження повинно спрямовуватись на розкриття сутності явища. Сутність права — здатність задовольнити потреби певних суб’єктів;

3. дослідження, висновки, результати повинні мати характер об’єктивної істини. При чому таку істину можна перевірити за допомогою різних критеріїв. Правильна істина може бути лише одна. В суспільних науках багато оціночних понять.

11. Трансформаційні перетворення у методології сучасної вітчизняної філософії права та інших галузей юридичної науки (причини, стан, тенденції).

Стан методології праводержавства визначається такими обставинами:

- потребами, запитами соціальної практики;

- обумовлюваними ними модифікаціями об’єкта і предмета цієї науки – відповідно право державної дійсності та її специфічних право державних закономірностей;

- розвиток як цієї галузі суспільствознавства, так й інших наук, чиї здобутки можуть використовується нею для вдосконалення власного методологічного арсеналу.

Обставини трансформації характеризується:

1. потребами запитами соціальної практики;

2. зумовлюваними ними модифікаціями об’єкта і предмета цієї науки – відповідно право державної діяльності та її специфічних праводержавних закономірностей;

3. розвитком як цієї галузі суспільствознавства так і інших наук.

Тенденції трансформації:

1. глобалізація – об’єктом правознавства крім національних держав та їх правових систем стають їхні «сім’ї» (групи, різновиди), а також міжнародно-правові системи різних рівнів – всесвітнього і регіонального;

2. деформалізація – якісні рамки такого явища, яке відображається поняттям права дещо розмивається, втрачає чіткість;

3. антропологізація – полягає в тому, що саме людина стає центральним об’єктом загальнотеоретичного праводержавознавства і її природні властивості перетворюється на найважливішу складову предмета цієї науки.