- •Розділ 5. Країни Європейського Союзу
- •Позиції країн єс та аплікантів на вступ у світі (станом на поч. 2000 р.)
- •5.1.1. Цілі та завдання Європейського Союзу
- •5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- •5.3 Економічна модель Німеччини
- •5.3.1. Місце фрн в глобальній та європейській економіці
- •5.3.2. Особливості німецької економічної моделі
- •5.3.3. Сучасна модель розвитку
- •Провідні корпорації фрн за рівнем капіталізації (станом на поч. 2000 р.)
- •5.3.4. Структура господарства
- •5.3.5. Зовнішньоекономічні зв’язки
- •5.4. Економіка Франції
- •5.4.1. Позиції Франції у світовій економіці та в Європейському Союзі
- •5.4.2. Французька модель економіки
- •5.4.3. Сучасна структура господарства
- •5.4.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.5. Економіка Великобританії
- •5.5.1. Місце країни у світовій економіці та позиції в єс
- •5.5.2. Трансформація британської моделі розвитку
- •Галузева структура господарства
- •5.5.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.6. Економіка Італії
- •5.6.1. Італія в системі міжнародних економічних відносин
- •5.6.2. Особливості італійської моделі розвитку
- •Галузева структура господарства Італії
- •Структура економіки Італії
- •5.6.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •Структура зовнішньої торгівлі товарами, 2000
- •Скандинавська модель розвитку
- •5.7.1. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- •Глобальні центри технологічного новаторства в скандинавських країнах та їх світовий рейтинг
- •Найбільші скандинавські компанії за обсягами торгового обороту, 2001(млн. Євро)
- •5.7.2. Суть та основні особливості швецької моделі
- •5.8. Економіка нових країн-учасниць єс
- •5.8.1. Країни цсє та Європейський Союз
- •Основні економічні показники найбільших країн цсє
- •5.8.2. Спільні та відміні риси трансформаційних процесів в державах цсє
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (перша хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (друга хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Зовнішня заборгованість країн цсє – нових членів єс
- •5.8.3. Економіка Польщі
- •5.8.3.1. Загальна характеристика
- •5.8.3.2. Галузева структура господарства
- •5.8.3.3. Особливості зовнішньоекономічних відносин
- •Експорт та імпорт Польщі, млн. Дол.
- •5.8.4. Особливості економіки Чехії
- •Розподіл коштів структурних фондів єс та Фонду Згуртування для Чеської Республіки упродовж 2004-2006 рр. (млн. Євро, ціни 1999 року)
- •5.8.5. Особливості економіки Словаччини
- •Експорт та імпорт Словацької республіки, млрд. Дол.
- •5.8.6. Особливості економіки Угорщини
- •5.8.6.1. Специфіка переходу до ринку
- •5.8.6.2. Сучасна структура економіки
- •Зовнішня торгівля Угорщини
- •5.8.6.3. Особливості членства в єс
- •5.9. Україна - єс
- •Питання для самоперевірки
- •Література (основна)
- •Література (додаткова)
Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (перша хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
Назва країни |
Модель державного споживання |
|
Barro |
Levine—Renelt |
|
Чехія |
11 |
15 |
Словаччина |
15 |
19 |
Естонія |
16 |
17 |
Угорщина |
16 |
17 |
Польща |
18 |
23 |
Словенія |
19 |
24 |
Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал экономического роста // Трансформация. – 1999. – №5. – с.11.
Друга хвиля інтеграції виглядає ще складнішою. Проміжок часу збільшується з 25 років (Латвія) до 53 (Албанія). Разом з тим, різниця у трактуванні двох індикаторів у другій хвилі, за винятком Албанії та Македонії, стає менш разючою, тобто песимістичний прогноз Levine—Renelt стає більш оптимістичним для Латвії, Болгарії, Хорватії, Литви та Румунії.
Таблиця 5.19
Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (друга хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
Назва країни |
Модель державного споживання |
|
Barro |
Levine—Renelt |
|
Латвія |
25 |
23 |
Болгарія |
29 |
28 |
Хорватія |
32 |
31 |
Литва |
34 |
33 |
Румунія |
36 |
34 |
Македонія |
50 |
52 |
Албанія |
53 |
75 |
Середній по табл. 3.1 і 3.2 |
28 |
31 |
Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал экономического роста // Трансформация. – 1999. – №5. – С.11.
Досить великою проблемою країн ЦСЄ є наявність зовнішнього боргу іншим державам ЄС, США, Японії та деяким міжнародним фінансовим структурам. У відповідності з Маастрихтськими критеріями, показник зовнішнього боргу не повинен перевищувати 60% ВВП. Практично на межі цього показника знаходиться Естонія та Угорщина. Тяжіє до «граничної норми» також Словачина та Латвія. Разом з тим, найнижчий індикатор у 29,3% боргу до ВВП був притаманний для Словенії, яка всіляко уникає його збільшення до третини свого основного макроекономічного показника (Див. табл. 5.20).
Таблиця 5.20
Зовнішня заборгованість країн цсє – нових членів єс
Назва країни |
Обсяг боргу, млрд. дол. (рік) |
Відсоток боргу від ВВП |
1. Польща |
63,6 (2000) |
36,4 |
2. Угорщина |
29,4 (2000) |
56,1 |
3. Чехія |
21,3 (2000) |
37,8 |
4. Словенія |
5,5 (1999) |
29,3 |
Продовження табл. 5.20 |
||
1 |
2 |
3 |
5. Словаччина |
9,5(2000) |
46,3 |
6. Литва |
4,9 (2000) |
41,5 |
7. Латвія |
3,4 (2000) |
45,3 |
8. Естонія |
3,3 (2000) |
61,9 |
Розраховано автором за: The Statesman’s Yearbook. The Politics, cultures and Economies of the World. 2004 / Ed. by B.Tunner. – London – NY: Palgrave, 2004. – 2072 p.
