Зовнішня торгівля Угорщини

Групи країн	Експорт			Імпорт
	2002, млрд. євро	2003		2002, млрд. євро	2003
		Млрд. євро	% до 2002		Млрд. євро	% до 2002
Разом	36,5	37,7	103,2	39,9	42,1	105,5
Промислово розвинуті країни	29,9	30,2	101,0	26,7	27,6	103,3
- країни ЄС у т.ч.	27,4	27,7	101,0	22,5	23,2	103,3
Країни ЦСЄ	5,1	5,9	116,1	6,6	7,4	111,1
- країни ЦЄКВТ	3,2	3,7	115,7	3,4	3,8	113,9
Країни що розвиваються	1,48	1,53	103,2	6,62	7,2	108,9

*ЦЄКВТ – Центральноєвропейські країни вільної торгівлі

Джерело: БИКИ. – 2004. – № 129 (8775).

У сучасній товарній структурі угорського експорту близько 60% припадає на машини, обладнання, транспортні засоби, 30% - на продукцію переробної промисловості, 7% становлять продовольчі товари і близько 4% - паливно-сировинні товари. Подібною до цього є структура імпорту з тією лише різницею, що питома вага машин та продукції переробної промисловості є нижчою за експортний відсоток, а паливно-енергетичних товарів значно вищою. Меншою за експортну квоту виглядає також угорський імпорт продовольства.

Відмінною від багатьох країн ЦСЄ є активна зовнішньоекономічна діяльність провідних угорських фірм, які швидко закріплюються на ринках цього мегарегіону. Лідируючі позиції при цьому посідають, як правило, дочірні компанії відомих ТНК. Яскравим прикладом у підтвердження цих слів може слугувати компанія «Audi Hungaria», що спеціалізується на виробництві автомобілів і двигунів. Вартість її експорту у 2003-му році складала 3,5 млрд. євро, що становить 10% усього угорського експорту (за даними «БИКИ» 2004, № 129).

Далі за обсягами продаж ідуть «Flextronics», яка виробляє побутову електроніку, засоби зв’язку, телекомунікації, а експорт її продукції становить 2,9 млрд. євро (2003) та дочірнє підприємство виробників сотових телефонів «Nokia» (2,4 млрд. євро, 2003). Ці три разом узяті компанії забезпечують 25% усього угорського експорту.

До ознак експансіоністської (на регіональному рівні) видів діяльності можна віднести регіональну стратегію угорського акціонерного товариства «MOL», яке тільки у 2003-му році придбало 25% + 1 акцію хорватської компанії «INA», контрольний пакет акцій нафтової компанії «Словнафт» (Словаччина), 23 автозаправочної станції в Румунії у фірми «Шел-Романія», подало заявку на участь в тендері на приватизацію польського нафтопереробного підприємства у м. Гданськ. Великий інтерес проявляє компанія «MOL» до приватизації нафтопереробних підприємств в Чехії і Сербії. Другим прикладом посилення позицій на ринках ЦСЄ є угорське АТ «Глобус» (харчова промисловість, зокрема продовочеконсервна галузь), яке придбало контрольний пакет акцій болгарського консервного заводу «Оторко». У цій же країні угорський «Відеотон» придбав великий пакет акцій електронної компанії «ДЗУ». Як випливає з наведених вище прикладів, угорські корпорації найбільш активно поводять себе на національних ринках нових членів ЄС та аплікантів на вступ до цього інтеграційного об’єднання.